Спр.№ 2-2017/2007 p.

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2007 року Оболонський районний суд м. Києва в

складі: головуючого              Шевченко   Л.В.

при секретарі                         Бородавко   Н.В.

з участю адвоката                  ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Орган опіки та піклування Оболонської районної державної адміністрації в м. Києві, про визнання права власності на 2/3 частини квартири та про встановлення порядку користування квартирою і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась в суд з позовом до відповідача про розподіл спільної сумісної власності подружжя, визнання за нею права власності на 2/3 частини квартири, посилаючись на те, що вона з 1999 року по вересень 2006 року знаходилась в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від цього шлюбу має доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В період подружнього життя за спільні кошти вони з відповідачем придбали 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1

Право власності на вказану квартиру оформлено на відповідача ОСОБА_2.

Згідно ст. 60 СК України та ст. 16 Закону України "Про власність" майно, набуте подружжям в період шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя і в разі поділу такого майна їх частки є рівними, однак вона просить в інтересах неповнолітньої дитини визнати за нею право власності на 2/3 частки вказаної квартири.

Встановити конкретний порядок користування цією квартирою, виділивши в її з дитиною користування дві житлові кімнати, розміром 10,2 кв.м та 18,2 кв.м., а в користування відповідача виділити житлову кімнату, розміром 13, 4 кв.м., залишивши підсобні приміщення в загальному користуванні.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала і просить його задовольнити.

Відповідач позов не визнав, пред'явив зустрічний позов, в якому просить визнати за ним право власності на 85/100 частин

2

квартири АДРЕСА_1, а за ОСОБА_1 - на 15/100 частин зазначеної квартири, оскільки в придбання даної квартири він вклав свої особисті кошти в сумі 12250 доларів США, що становить 70% від вартості кв. АДРЕСА_1.

Представник 3-ї особи частково підтримує позов ОСОБА_1

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, 3-ї особи, показання свідків, дослідивши всі докази по даній справі, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову як ОСОБА_1. так і ОСОБА_2 на підставі наступного.

Так, судом встановлено, що дійсно сторони перебували у шлюбі з 1999 року по вересень 2006 року, що вбачається з наданих суду свідоцтва про одруження та свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 6, 228).

Від цього шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01.11.2006 року майно подружжя уже розділено з врахуванням інтересів неповнолітньої дитини, яка залишається проживати з матір'ю, відповідно до позовної заяви ОСОБА_1, а саме позивачці ОСОБА_1 виділено майна на 3500 грн. (холодильник та пральна машина), а відповідачу ОСОБА_2 - на 2370 грн. (персональний комп'ютер, кухонна плита, пилосос, меблі) (а.с, 4, 129-130). Вказане судове рішення в цій частині не скасовано, набрало законної сили, що вбачається з ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2007 року (а.с. 177-178).

В період шлюбу згідно договору купівлі-продажу від 05 02.2002 року була придбана ОСОБА_2 трикімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 9).

В підтвердження своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що квартира придбана за спільні кошти, однак потрібно врахувати інтереси неповнолітньої дитини та визнати на нею і за її неповнолітньою дитиною ОСОБА_4 право власності на 2/3 частки вказаної квартири, виділивши в користування її та дитини дві кімнати, розміром 10,2 кв.м. та 18,2 кв.м., а відповідачу - одну кімнату розміром 13, 4 кв.м.

Відповідач в підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що квартира придбана в період шлюбу, однак не тільки за спільні кошти, а більша частина цих коштів була його дошлюбним майном, тому необхідно визначити частку його та колишньої дружини в спірній квартирі з врахуванням спільних коштів внесених ними в придбання квартири та його особистих коштів.

3

Відповідно до ст. 60 СК України та ст. 16 Закону України "Про власність" майно, набуте подружжям в період шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя і в разі поділу такого майна їх частки є рівними. Відповідно діти на таке майно права не мають.

Згідно ч.3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

В судовому засіданні позивачка намагалась довести, що відповідач не надає їй належної матеріальної допомоги на утримання дитини, тому необхідно збільшити її частку в житловій площі.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, останній добросовісно виконує свої обов'язки по матеріальному утриманню дитини, сплачуючи щомісячно по 250 грн. згідно рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13.07.2006 року (а.с. 7,229).

Суд враховує пояснення сторін та показання свідків про те, що на придбання спірної квартири давали кошти батьки сторін.

Посилання відповідача на те, що його доля в спільній квартирі повинна бути збільшена, оскільки він вклав в її придбання свої особисті дошлюбні кошти, виручені від продажу квартири АДРЕСА_2, яка була продана за 24500 доларів США, половина з яких 12250 доларів належала йому особисто, не приймаються судом до уваги, оскільки з наданої копії договору купівлі-продажу від 03.01.2002 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продали квартиру АДРЕСА_2, за 7400 грн. (а.с. 106).

Спірна ж квартира АДРЕСА_1 придбана згідно договору купівлі-продажу від 05.02.2002 року за 10200 грн. (а.с. 92).

Враховуючи, що жодна сторона не надала суду достатніх доказів того, що саме на її користь необхідно збільшити долю в частці житлової площі, суд вважає можливим та необхідним визнати за кожною стороною рівне право власності на спірне житло.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 63, 69, 70 СК України, ст. 16 Закону України "Про власність",  суд

ВИРІШИВ:

Позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

4

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 кожному.

Визначити конкретний порядок користування спірною квартирою, виділивши в користування позивачки ОСОБА_1 з неповнолітньою донькою ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 - жилу кімнату, розміром 18,2 кв. м., а відповідачу ОСОБА_2 виділити в користування жилу кімнату, розміром 13,4 кв.м., підсобні приміщення та жилу кімнату, розміром 10,2 кв.м. залишити в спільному користуванні сторін.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.