Судове рішення #16682079

Справа №   1-091657/11      

         В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ


01 липня 2011 року                                                                                        м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

          головуючої - судді    Лущак Н.І.

          з участю: секретаря  Мазур О.М.

прокурора  Мельника О.М., Новосельського А.П., Каляндрук А.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківська, жителя без реєстрації АДРЕСА_1, зареєстрованого по АДРЕСА_2, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, зареєстрованого приватним підприємцем (м. Івано-Франківськ), судимого вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.10.2010 року за ч.1 ст.172 КК України до 600 гривень штрафу, штраф сплатив, гр. України,

у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст.172, ч.1 ст.366 КК України,-     

                                                            в с т а н о в и в :

 

ОСОБА_3 будучи  приватним підприємцем грубо порушив законодавство про працю щодо неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1, а також будучи службовою особою вносив до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

Злочини вчинено при наступних обставинах:

Так, приватний підприємець ОСОБА_3, житель м. Івано-Франківська, працевлаштував з червня 2010 року у власний кафе-бар «Анастасія» в с. Нижнів Тлумацького району діджеями ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 без укладення з ними трудових договорів, не зареєструвавши їх в Івано-Франківському міському центрі зайнятості та не оформивши відповідно їх трудові книжки, і як наслідок  заробітну плату виплачував «в конвертах» без відомості, заподіявши їм істотну шкоду, яка виразилась у грубому порушенні їх конституційних прав на працю, соціальний захист та пенсійне забезпечення. Таким чином, ОСОБА_3 використовував найману працю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1 без укладення з ними трудових договорів, не реєстрував їх в державній службі зайнятості з моменту фактичного допущення до роботи та на підставі цього не оформляв відповідно їх трудові книжки, тим самим, позбавив їх на належні, безпечні і здорові умови праці, на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості на отримання пенсії, грубо порушивши законодавства про працю, ст. ст. 43, 46 Конституції України.

Крім цього, ОСОБА_3  будучи службовою особою протягом червня 2010 року-січня 2011 років вносив до офіційних звітів завідомо неправдиві відомості про відсутність у нього найманих працівників ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2, які подавав до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, не сплативши обов’язкових платежів в сумі 985,60 грн., та до Державної Податкової інспекції в місті Івано-Франківськ, не сплативши платежів в сумі 566,88 грн. Разом ОСОБА_3 не сплатив до фондів кошти в сумі 1552,48 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, дав покази якими ствердив вищенаведені обставини вчинення злочинів, вказавши на те, що він, дійсно працевлаштував з червня 2010 року у власний кафе-бар «Анастасія» в с. Нижнів Тлумацького району діджеями ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 Хоча фактично вказані особи і працювали, але жодних офіційних документів про прийняття  їх на роботу не приймав, трудові договори з ними не укладав. Протягом червня 2010 року-січня 2011 років складав звіти та подавав їх до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та до Державної Податкової інспекції в місті Івано-Франківськ, в які вносив завідомо неправдиві дані про відсутність у нього найманих працівників ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2

У вчиненому щиро розкаюється, потерпілим повністю погасив борг по виплаті заробітної плати, останні не мають до нього претензій матеріального та морального характеру, розуміє, що вчинив неправильно, запевняє суд, що більше такого не повториться,  просить суд суворо його не карати.

У відповідності із ст.299 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, виходячи з показів підсудного, приходить до висновку, що вина  ОСОБА_3 у вчиненні злочинів знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ч.2 ст.172, ч.1 ст.366 КК України, оскільки він будучи  приватним підприємцем грубо порушив законодавства про працю щодо неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1, а також будучи службовою особою вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а саме те, що він раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, працює, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: щире каяття підсудного, визнання вини, активне сприяння в розкритті злочину, добровільне відшкодування спричиненої потерпілим шкоди, та те, що потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 претензій матеріального та морального характеру до підсудного не мають, просять останнього суворо не карати.  Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Виходячи з принципу, що покарання має бути призначене необхідне і достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів, суд вважає, що  підсудному ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкцій ч.2 ст.172, ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити підсудному ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

На підставі наведеного, керуючись  ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                            З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.172, ч.1 ст.366 КК України та призначити  йому покарання:

-          за ч.2 ст.172 КК України - 1500 (Одну тисячу п’ятсот) гривень штрафу в дохід держави;

-          за ч.1 ст.366 КК України - 850 (Вісімсот п’ятдесят) гривень штрафу в дохід держави.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 1500 (Одну тисячу п’ятсот) гривень штрафу в дохід держави.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області через  Тлумацький районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

       

                                            

Головуюча                                                                                          Н.І.Лущак














































Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація