Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа №  1-30/11

2011 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09.06.2011смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

Головуючого судді Єгорова Н. І.

секретаря  

за участі прокурора  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.Лідіївка, Доманівського району, українка, громадянка України, не працює, освіта не повна середня, не заміжня, на утриманні двоє малолітніх дітей,  проживає за адресою АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину , передбаченого ст. 166  КК України,

В С Т А Н О В И В:

       06 квітня 2010року ОСОБА_1, яка проживає в с. Лідіївка, Доманівського району Миколаївської області, народила недоношену дитину – доньку ОСОБА_2, без будь-яких вроджених захворювань та вад розвитку.

         В подальшому , після народження дитини, ОСОБА_1, злісно не виконувала встановлені законом обов’язки по догляду за своєю новонародженою дитиною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ігноруючи права та законні інтереси дитини на охорону здоров’я та фізичний розвиток. Зокрема, ОСОБА_1 про здоров’я та фізичний розвиток дитини не піклувалася, необхідними житлово-побутовими умовами , які відповідають санітарно-гігієнічним нормам , вимогам щодо температурного режиму житла та правильним харчуванням свою новонароджену доньку ОСОБА_2 не забезпечила, внаслідок  чого у серпні 2010року, точну дату слідством не встановлено, стан здоров’я дитини погіршився та  у неї почали спостерігатися очевидні ознаки захворювань.

        В період з серпня 2010року, точну дату слідством не встановлено, по 22 вересня 2010року, ОСОБА_1,  усвідомлюючи наявність захворювань своєї доньки ОСОБА_2 та їх небезпеку для її здоров’я та життя, злісно не виконуючи встановлені законом обов»язки по догляду за дитиною та ухилялася від її лікування, ігноруючи вимоги медичного працівника – завідуючої ФАПом с. Лідіївки , Доманівського району ОСОБА_3.  Не забезпечила свою доньку ОСОБА_2 правильним харчуванням та не вжила жодних заходів для надання їй медичної допомоги , внаслідок чого у останньої набули розвитку ряд тяжких захворювань , небезпечних для її здоров’я та життя.

       22 вересня 2010 року, після втручання медичних працівників ФАПу с. Лідіївка, Доманівського району та Доманівської ЦРЛ, враховуючи тяжкий стан здоров’я дитини до одного року життя – ОСОБА_2, останню було терміново госпіталізовано до дитячого відділення  Доманівської ЦРЛ, завдяки чому життя дитини було врятовано.

          Згідно висновку судово-медичної експертизи №2685 від 22.10.2010рокк , дитина ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 від других передчасних пологів в термін 33-34 тижні. Дитина народилася недоношеною . Будь-яких вроджених захворювань , вад розвитку в дитини виявлено не було. При надходженні до стаціонару 22.09.2010року у дитини ОСОБА_2  встановлено діагноз – гострий бронхіт, дихальна недостатність 1,  гіпотрофія 2-3 ступеню аліментарного ґенезу , анемія 1 ступеню(залізодефіцитна). Протягом лікування в стаціонарі мати неодноразово залишала дитину одну, не здійснювала достатній догляд за дитиною , у зв’язку з чим з матір’ю проводилися неодноразові бесіди.  Мати ОСОБА_1 ініціатором лікування своєї доньки не являлася(в серпні місяці, коли дитина перестала набирати у вазі, матері було рекомендовано консультація лікаря-педіатра, але вона до лікаря не з»явилася.).Наявність у дитини гіпотрофії 2-3 ступеня аліментарного ґенезу свідчить про те, що мати недостатньо піклувалася про здоров’я своєї дитини , не стежила за правильним харчуванням своєї дитини, що є ухиленням від виконання своїх материнських обов’язків. При ненаданні своєчасної медичної допомоги дитині ОСОБА_2 не виключено розвиток тяжких наслідків для здоров»я дитини і не виключено летальний результат(смерть).

       Внаслідок злісного невиконання ОСОБА_1 встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, спричинено шкоду здоров’ю останньої , тобто спричинено тяжкі наслідки.  

       В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину у вчиненому злочині визнала і суду пояснила, що вона має на утриманні двох малолітніх дітей.  Молодша донька народилася ІНФОРМАЦІЯ_2. Власного житла вона не має, а проживає  то біля брата, то біля сестри. На даний момент вона проживає у сестри, яка має на утриманні п’ятеро дітей. Дійсно восени минулого 2010р. донька захворіла і вона звернулася в лікарню, так як на цьому наполягала лікар ФАПу. Дитина мала недостатню для її віку вагу, але після лікарні донька почала набирати вагу. Знаходячись в лікарні, вона на деякий час залишала доньку на дорослих людей, щоб  сходити до батьків переодягнутися та поїсти. На даний час  до виховання та утримання доньки відноситься відповідально.

        Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працює педіатром в районній поліклініці. Від фельдшера ФАПу їм було відомо, що сім’я ОСОБА_1 неблагонадійна. Разом з працівниками міліції та служби у справах дітей вони  перевіряли умови проживання дітей. В будинку була антисанітарія. Донька підсудної  , 2010р. народження не набирала ваги, тому її терміново направили в лікарню для лікування в стаціонарних умовах. На момент госпіталізації дитина перебувала в тяжкому стані, так як хворіла на гіпотрофію та гострий бронхіт. У разі ненадання медичної допомоги дитині могли наступити тяжкі наслідки.

        Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що працює завідуючою дитячого відділення Доманівської ЦРЛ. Дитина ОСОБА_2, 2010р. народження знаходилася на лікуванні в їх відділенні. Дитина поступила з діагнозом гіпотрофія 2-3 ст., гострий бронхіт. Гіпотрофія виникла із-за неналежного виконання матір’ю ОСОБА_1 батьківських обов’язків. Дитину неправильно та недостатньо  годували і тому вона не набирала вагу. У зв’язку з  недостатнім  та неналежним доглядом за дитиною, дитина потребувала негайного лікування, інакше могли наступити тяжкі наслідки. Підсудній неодноразово вказувалося на недостатній догляд за дитиною і  вимагали негайного звернення до лікарні. В той день, коли планувалося виїхати до підсудної, щоб госпіталізувати дитину до лікарні, вона сама з’явилася в лікарню. В лікарні  ОСОБА_1 залишала дитину інколи по декілька годин одну, а сама уходила з лікарні невідомо куди. Їй неодноразово робили зауваження, проводили з нею бесіди. Після лікування дитина набрала вагу і її виписали з лікарні.

         Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона працює медсестрою в дитячому відділенні. Коли дитина ОСОБА_2 знаходилася в лікарні, мати її часто залишала саму і на декілька годин уходила з лікарні, але завжди поверталася. З матір’ю неодноразово проводили бесіди з цього приводу. Дитина за період лікування набрала вагу, почувала себе нормально. Мати неналежно доглядала за дитиною, недостатньо її годувала і тому її вимушено госпіталізували до лікарні..

         Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що працює фельдшером  і по роду служби постійно оглядала дитину підсудної. Підсудна неналежно та недостатньо годувала дитину і дитина не набирала вагу, крім того захворіла на гострий бронхіт. Про неналежне утримання дитини вона повідомила районного педіатра ОСОБА_4 ОСОБА_1 сама повезла дитину в лікарню після неодноразового нагадування про це. Після лікарні дитина набирає вагу. На даний час дитина  доглянута, харчується достатньо, одягнута чисто. Мати отримує соціальну допомогу і має матеріальні можливості виховувати дитину.

         Представник служби у справах дітей  ОСОБА_7 суду пояснила, що сім’я ОСОБА_1 перебуває на обліку в службі  у справах дітей.  В ході обстеження умов проживання службою було встановлено, що власного житла ОСОБА_1 не має, а проживає  у своїх рідних, які теж мають дітей. На момент обстеження  умов проживання у підсудної не було достатніх умов для виховання та утримання дітей.. Дитина не мала достатнього харчування і тому була госпіталізована до лікарні. На даний момент підсудна виправляється. Діти нагодовані, доглянуті, одяг на них чистий. Підсудна більш відповідально відноситься до виховання дітей.

          Вина підсудної ОСОБА_1 у вчиненому злочину повністю підтверджується поясненнями свідків в судовому засіданні та дослідженими судом матеріалами справи.

           Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2685 від 22.10.2010р.(а.с.63-64) при надходжені до стаціонару 22.09.10р. у дитини ОСОБА_2 встановлено діагноз- гострий бронхіт, дихальна недостатність 1, гіпотрофія 2-3 ст. аліментарного ґенезу, анемія 1 ст., (залізодефіцитна). Наявність у дитини гіпотрофії 2-3 ст. аліментарного ґенезу свідчить про те, що мати недостатньо піклувалася про здоров’я своєї дитини, не стежила за правильним харчуванням, що є ухиленням від виконання материнських обов’язків. При ненаданні своєчасно медичної допомоги дитині ОСОБА_2 не виключено розвиток тяжких наслідків для здоров’я дитини і не виключений летальний результат (смерть).

         Аналізуючи досліджене суд приходить до висновку, що дії підсудної ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.. 166 КК України як злісне невиконання батьками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

        Вирішуючи питання про призначення покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину , характеристику особи, винної у вчиненні злочину, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

         Підсудна ОСОБА_1 вперше вчинила  злочин середньої тяжкості. За місцем проживання характеризується з посередньої сторони.

         Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

         Обставини, зазначені органом досудового слідства в обвинувачені у виді вчинення злочину відносно особи, яка знаходиться в матеріальній і іншій залежності від винного, а також вчинення злочину щодо малолітнього, суд вважає необхідним виключити із обвинувачення, як неправильно застосовані, так як, диспозиція ст..166 КК України передбачає відповідальність батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків відносно дітей, які  знаходяться на повному утриманні батьків і мають малолітній чи неповнолітній вік. Таким чином, вищезазначені обставини не можуть вважатися обтяжуючими, у зв’язку з тим, що входять в склад підстав для  настання відповідальності.

         Як обставини, які пом’якшують покарання підсудній, суд бере до уваги щире каяття  ОСОБА_1 та активне сприяння розкриттю злочину,  те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

           Враховуючи, що ОСОБА_1 визнала свою вину і щиро покаялася, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утримання двох малолітніх дітей, суд вважає доцільним призначити покарання не пов’язане з ізоляцією від суспільства з застосуванням ст..75 КК України.

          Керуючись ст..ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУД И В :

     Визнати винною ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ст..166 КК України і призначити покарання у виді 2(двох) років позбавлення волі.

           На підставі ст. 75 КК України  звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 роки.

             Згідно ст..76 КК України покласти на засуджену   ОСОБА_1 слідуючі обов’язки:

-          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-          повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.  

          До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу ОСОБА_1. залишити  у виді підписки про невиїзд.

          Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.  

Суддя   Н. І. Єгорова