Справа №№2-16171/2010, 2-1388/2011
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2011 року м.Харків
Московський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого – судді Короткого І.П.
при секретарі Бондар І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем. Відповідач проживає окремо від дитини та не утримує її. У зв»язку з цим позивач просить стягнути з відповідача аліменти на дитину у розмірі 500 гривень на місяць. Також зазначає, що відповідач ухилявся у минулому від сплати аліментів, а тому просить суд, також, стягнути з відповідача аліменти за минулий період, за три роки, що передують зверненню до суду, у розмірі 18000 гривень.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що відповідач ухилявся від сплати аліментів у минулому, платив їх нерегулярно, у незначному розмірі.
Відповідач позов визнав в частині стягнення аліментів у розмірі 500 гривень на місяць з часу подачі позову, в частині стягнення аліментів за минулий період у розмірі 18000 гривень позов не визнав та пояснив, що після розірвання шлюбу з позивачем їх дитина деякий час проживала з відповідачем. Крім того, відповідач сплачував аліменти позивачу добровільно, придбавав для дитини одяг, оздоровлював на морі.
Дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач не утримує свою дитину, яка проживає з позивачем.
Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження дитини (а.с.4), довідкою КП “Жилкомсервіс” від 06.09.2010 року (а.с.7), визнав ці обставини і відповідач.
Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Тому суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання дитини у розмірі 500 гривень на місяць від дня пред»явлення позову.
В частині стягнення аліментів за минулий час у загальному розмірі 18000 гривень суд відмовляє у задоволенні позову, виходячи з такого.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред»явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв»язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за три роки.
Так, за клопотанням позивача у судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_4, яка показала, що є матір»ю позивача, що після розірвання між сторонами шлюбу їх дитина деякий час проживала з відповідачем, а потім з позивачем, влітку приїздила до свідка. Також показала, що вона просила відповідача платити аліменти на дитину, але відповідач платив їх нерегулярно, у незначному обсязі, придбавав одяг для дитини, який вже був у вжитку.
Ніяких інших доказів того, що позивач вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв»язку з ухиленням останнього від їх сплати, позивач суду не надав.
Разом з тим, показання свідка ОСОБА_4 не є достатнім доказом, який би дав змогу суду зробити висновок про ухиляння відповідача від сплати аліментів, оскільки сам свідок підтвердив, що відповідач платив аліменти, але не регулярно та у незначному розмірі, що дитина деякий час проживала з відповідачем, що відповідач придбавав дитині одяг, відвозив на відпочинок.
Крім того, доводи позивача спростовуються наданими відповідачем доказами, а саме: квитанціями про поштові перекази, довідками з дошкільного закладу, зі школи, фотографіями з відпочинку дитини, які свідчать про його участь в утриманні дитини.
Тому суд вважає, що недостатня, з точки зору позивача, участь в утриманні дитини з боку відповідача не може свідчити про ухиляння останнього від сплати аліментів.
На підстав викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 214, 215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі п»ятьсот гривень, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.10.2010 року до досягнення повноліття ОСОБА_3
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя
13.01.2011