Справа № 2-4141/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Діонісьєва Н.М.  

секретар - Скобух А. С.

з участю:  позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представвника відповідача та третьої особи  ОСОБА_4

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до Рівненського міського будинку дитини, третя особа ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати  за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У письмовому запереченні на позов відповідач вказує, що у зв"язку з реформуванням системи закладів для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зменшенням кошторису на 2011 рік, в тому числі видатків на заробітну плату у Рівненському міському будинку дитини провадяться зміни в організації виробництва і праці і, зокрема, скорочення чисельності вихователів.

          Оскільки ОСОБА_1 не має спеціальної дошкільної освіти для роботи в дошкільних закладах, тобто має недостатню кваліфікацію, притягувалась до дисциплінарної відповідальності, вона була включена в список  вихователів, що підлягають звільненню з роботи у зв"язку із скороченням чисельності вихователів. Звільнення ОСОБА_1 було погоджено з профспілковим комітетом і проведено з підстав та в порядку, встановлених законом. Позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

          У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник позов підтримали  і пояснили, що позивачка працювала у відповідача на посаді вихователя з 1995 року і має кваліфікацію спеціаліста вищої категорії.

          Наказом від 18 квітня 2011 року ОСОБА_1 звільнена з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності працівників.

          Проте, ніяких змін в організації виробництва і праці Рівненського будинку дитини, в тому числі і скорочення чисельності працівників, не мало місце.

          Крім того, при звільненні не було враховано  переважне право  позивачки на залишення на роботі, як працівника, що має кваліфікацію спеціаліста вищої категорії та тривалий безперервний стаж роботи в даному закладі, неодноразово заохочувалася за хорошу роботу.

          Незаконним звільненням ОСОБА_1  заподіяно моральну шкоду, розмір відшкодування якої вона визначила в сумі 1000 грн.

          Просять позов задовольнити в повному обсязі.

          У судовому засіданні представник відповідача і третя особа на стороні відповідача позов не визнав і пояснив, що звільнення позивачки проведено у відповідності із законом. В Рівненському міському  будинку дитини на підставі наказу МОЗ України № 345 від 01.07.2008 року проводяться заходи щодо реформування закладу, у зв'язку з чим має місце  скорочення чисельності працівників. Оскільки позивачка не має спеціальної дошкільної освіти, притягувалась до дисциплінарної відповідальності, тобто має недостатню кваліфікацію, вона була звільнена з роботи за скороченням чисельності працівників.

          Звільнення проведено з підстав, передбачених законом, з дотриманням порядку, встановленого трудовим законодавством, тому підстав для задоволення її позовних вимог немає. Просить у позові відмовити.

          Заслухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача та третьої особи на стороні відповідача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши, подані сторонами докази та оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.

          Позивач ОСОБА_1 працювала в Рівненському міському будинку дитини на посаді вихователя.

          Наказом головного лікаря Рівненського міського будинку дитини № 9-к від 18 квітня 2011 року вона була звільнена з роботи у зв'язку із скороченням чисельності працівників за п.1 ст.40 КЗпП України.

          П.1 ст.40 КЗпП України передбачена можливість розірвання трудового договору з ініціативи уповноваженого власником органу у випадку змін в організації виробництва і праці і, зокрема, в разі скорочення чисельності або штату працівників.

          Відповідачем не подано доказів, що такі зміни в організації і праці Рівненського міського будинку дитини мали місце.

          Посилання представника відповідача на наказ МОЗ України № 345 від 01.07.2008 року, на затверджений план заходів щодо виконання вказаного наказу та зменшення кошторису на 2011 рік, не є доказом того, що у відповідача дійсно мало місце скорочення чисельності працівників.

          Із штатного розпису Рівненського міського будинку дитини на 2011 рік, затвердженого начальником управління охорони здоров'я Рівненської області видно, що кількість вихователів становить 28 осіб, тобто посади вихователів збережені на рівні штатного розпису на 2010 рік.

          Будь-яких змін у затверджений штатний розпис Рівненського міського будинку дитини на 2011 рік, до звільнення позивачки з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України не вносилося.

          Відповідачем не подано суду доказів, що про зміни в організації виробництва і праці в Рівненському міському будинку дитини уповноваженим власником органом був виданий наказ на підставі якого проводилося скорочення чисельності або штату

працівників , що уповноважений власником орган завчасно сповістив виборний орган первинної профспілкової організації про звільнення працівників з причин економічного, технологічного чи структурного характеру та що позивачка та інші конкретні працівники персонально були попереджені про наступне вивільнення у зв'язку із скороченням чисельності працівників, як того вимагає ст.492 КЗпП України.

          За таких обставин, доводи відповідача, що в Рівненському міському Будинку дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, і, зокрема скорочення чисельності працівників в порядку , передбаченому законом, поданими та дослідженими у судовому засіданні доказами не підтверджуються.

          Таким чином, звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя Рівненського міського будинку дитини за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності працівників не може вважатися законним, а тому позивач підлягає поновленню на роботі.

          Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

          Як видно із довідки Рівненського міського будинку дитини середньомісячний заробіток позивачки становить 1 812 грн. 00 коп. За період вимушеного прогулу з 18 квітня 2011 року по 14 липня 2011 року позивачці належить виплатити 5 087 грн. 40 коп.

          Враховуючи, що позивачці при звільненні за п.1 ст.40 КЗпП України відповідачем була виплачена вихідна допомога в розмірі середньомісячного заробітку, на користь позивачки з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за мінусом вихідної допомоги, виплаченої при звільненні,  в сумі 3 275 грн. 40 коп.

          Згідно із ст.237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган відшкодовують  працівнику моральну шкоду, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають додаткових зусиль до організації свого життя.

          Позивачкою не подано доказів , які б підтверджували підстави, передбачені ст..237-1 КЗпП України для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню моральної шкоди. Надані позивачкою медичні документи підтверджують стан її здоров'я до звільнення з роботи.

          У зв'язку з цим, позовні вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.40, ч.1,2 ст.235, ст.237-1 КЗпП України,  ст.ст. 10, 60, 82, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

 ВИРІШИВ:

Позовну заяву  ОСОБА_1  до Рівненського міського будинку дитини, третя особа ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати  за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді вихователя Рівненського міського будинку дитини.

Стягнути з Рівненського міського будинку дитини на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за мінусом виплаченої їй при звільненні вихідної допомоги ,  в сумі 3 275,40 (три тисячі двісті сімдесят п"ять) грн. 40 коп.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку в межах платежу за один міісяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Рівненського міського будинку дитини на користь держави судовий збір в сумі 51 (п"ятдесят одна) грн. та витрати на інформацйно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                          Діонісьєва Н.М.