АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 9 кв - 13 / 2007р.                                                 Головуючий по 1 інстанція

Категорія : 17                                                                         Васянович В.М.

Доповідач в апеляційній інстанції Попруга С. В. Доповідач в касаційній інстанції Адаменко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25» квітня 2007р.                                                                       м.  Черкаси

Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах   апеляційного   суду Черкаської області у складі суддів:

Вініченко Б.Б. Храпко В.Д. Адаменко Л.В.

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 квітня 2004 року і ухвалу апеляційного суду Сумської області від 14 липня 2004 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Глухівський тепловий район»,  виконкому Глухівської міської ради про підтвердження права на пільги,  зменшення плати за споживання теплової енергії та про погашення заборгованості щодо оплати цих послуг

встановила:

У лютому 2004 рокуОСОБА_1  звернувся до суду до комунального підприємства «Глухівський тепловий район»,  виконкому Глухівської міськради з вказаним позовом,  посилаючись на те,  що він є пенсіонером органів внутрішніх справ,  що він та члени його сім'ї мають право на пільги,  передбачені Законом України «Про міліцію»,  і зокрема,  на 50% оплати комунальних послуг.

В 1999 - 2001 роках відповідач надавав йому послуги по забезпеченню теплом та гарячою водою,  нарахувавши йому плату в розмірі 100%,  не дивлячись нате,  що ці послуги були неякісними.

За 1999 - 2000 роки йому було нараховано до сплати 657, 82 грн. Відповідно до  ст. 257ЦПК України просив постановити рішення про визнання вищевказаної суми погашеною у зв'язку із закінченням строку позовної давності.

У 2002 році за вказані послуги він сплатив комунальному підприємству повну їх вартість - 485, 61 грн.,  але у зв'язку з рішенням Конституційного Суду України № 5рп/2002 від 20 березня 2002 року,  яким визнані неконституційними положення  ст.  58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» про призупинення надання пільг,  в т. ч. по оплаті послуг пенсіонерам органів внутрішніх справ та в зв'язку з тим,  що у 2001 році щомісячні доходи на одного члена його сім'ї складали 128, 24  грн.,   що менше від офіційно встановленого прожиткового  мінімуму  на

вказаний рік,  просив ухвалити рішення про стягнення з відповідача 242, 8 грн.,  що складає 50% від нарахованої суми,  як надмірну сплачену та зарахувати в майбутній розрахунок за вищеназвані послуги.

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 квітня 2004 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 14 липня 2004 року,  в задоволенні послугОСОБА_1  відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції

та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог,  а також стягнути з

комунального   підприємства   «Глухівський   тепловий   район»                  1 000   грн.   у

відшкодування моральної шкоди,  посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги,  дирекція КП «Глухівський тепловий район»,  вважає,  що судові рішення,  на її думку,  є законними та обґрунтованими.

Колегія судців прийшла до висновку про те,  що підстави для перегляду судових рішень відсутні.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що рішення судів ухвалені з додержанням судами норм матеріального і процесуального права. Підстав,  передбачених ч.2  ст. 338 ЦПК України,  для обов'язкового скасування судових рішень немає.

Відповідно до ч.2  ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

 ст. 335 ЦПК України передбачає,  що суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставинами,  що не були встановлені в рішенні суду,  чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись  ст.  ст. 332,  336 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 квітня 2004 року і ухвалу апеляційного суду Сумської області від 14 липня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.