Справа №2-372/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

          14 лютого  2008 року                                 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                                                                                                Волкової С.Я.

при секретарі:                                                                                                        Тулісовій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в :

          Позивач ОСОБА_1.  звернувся до суду із  вимогами до Кабінету Міністрів України, посилаючись на те, що 15.07.1994 р. уклав договір із ЗАТ “Український будинок Селенгу”, за умовами якого вніс до каси товариства грошові кошти, товариство мало нараховувати йому премію та видавати її, при цьому умови договору порушило, що змусило його звернутися до суду. Вважаючи, що ЗАТ “Український будинок Селенгу” було створено та діяло з дозволу Кабінету Міністрів України та останнім йому було надано ліцензію, просить відшкодувати йому 169895 грн. матеріальної шкоди.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. скорегував свої вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив стягнути на його користь 30000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

          В судовому засіданні представник Кабінету Міністрів України Гаврищук  А.В. позов ОСОБА_1. не визнав, посилаючись на те, що до повноважень уряду не віднесені повноваження з приводу реєстрації та ліцензування окремих юридичних осіб.

          В судове засідання Державне казначейство України не з'явилося,  про час і місце судового розгляду оповіщене у встановленому порядку.         

          Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися  за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

          Встановлено, що в провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська  у  1997 р. знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1. до ЗАТ “Український будинок Селенгу” про відшкодування шкоди. Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 15.07.1994 р. уклав договір із ЗАТ “Український будинок Селенгу”, за умовами якого вніс до каси товариства грошові кошти в сумі 3600000 крб., товариство мало нараховувати йому премію та видавати її. Вважаючи, що діями ЗАТ “Український будинок Селенгу”, яке порушило умови договору, йому заподіяно матеріальну та моральну шкоду, просив задовольнити його вимоги.

          Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська  від 25.03.1997 р., яке набрало законної сили,  позов ОСОБА_1. задоволено, із ЗАТ “Український будинок Селенгу” на його користь стягнуто 169895 грн. матеріальної шкоди, 200 грн. моральної шкоди.

          Судом  не встановлено факту заподіяння шкоди позивачу ОСОБА_1. будь-якими діями  Кабінету Міністрів України. Крім того,  з позовної заяви ОСОБА_1., доданих до неї документів не вбачається будь-яких дій та бездіяльності Кабінету Міністрів України, його посадових чи службових осіб відносно позивача, що призвело до заподіяння йому майнової шкоди.       

          Судом не встановлено факту заподіяння моральної шкоди позивач ОСОБА_1. будь-якими діями  відповідача Кабінету Міністрів України.

          Суд, враховуючи викладене, знаходить позовні вимоги необґрунтованими, в їх задоволенні слід відмовити.

          На підставі ст.ст.3,56 Конституції України, керуючись ст.ст.3,4,10,11,60,88,209,212,213,214,215,290 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України про відшкодування 169895 грн. матеріальної шкоди, 30000 грн. моральної шкоди - відмовити.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.         

          Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          СУДДЯ 

   Справа №2-265/2001 р.

                                                           Р І Ш Е Н Н Я 

                                                    ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

          16 січня   2002 року                             Печерський   районний  суд м. Києва    в складі:

головуючого - судді                                                             Волкової С.Я.

при секретарі:                                                                       Мамоновій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 в інтересах недієздатного сина ОСОБА_3, до ЗАТ “Сприяння економічним реформам в Україні”, 3-тя особа: ОСОБА_4,  про стягнення матеріальних збитків, відшкодування моральної шкоди,

                                                        В С Т А Н О В И В :

          Позивачка ОСОБА_2. в інтересах ОСОБА_3., звернулася до суду із  вимогами до відповідача, 3-ої особи. В заяві зазначила, що вона  є законним опікуном свого сина ОСОБА_3., між нею та ОСОБА_5. було укладено договір оренди, відповідно до якого останній орендував  квартиру, яка належить її сину, гроші за договором після від*їзду того за межі країни  зобов*язався виплатити директор ЗАТ  “Сприяння економічним реформам в Україні” ОСОБА_4, до цього часу гроші не сплачені.  Просила стягнути  з відповідача   з урахуванням індексу інфляції 10600 грн. матеріальних збитків, а також  моральну шкоду, яку оцінила у 6000 грн.

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2. збільшила свої вимоги, просила стягнути з відповідача матеріальний збиток з урахуванням трьох відсотків річних за прострочення зобов*язання.

          В судове засідання відповідач ЗАТ “Сприяння економічним реформам в Україні”  не з*явився, про день розгляду справи був сповіщений, суду причин своєї неявки не повідомив.

          Враховуючи викладене і те, що суд може розглянути справу у відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами про права і взаємовідносини сторін, дотримуючись положень ст.172 ЦПК України, справа може бути розглянута у відсутності відповідача, що не з*явився у судове засідання без поважних причин і не повідомив суд про причини неявки.

          В судове засідання 3-тя особа ОСОБА_4 не з*явився, про день і час розгляду справи сповіщений. Суд вважає можливим справу розглянути у відсутності 3-ої особи.

          Судом встановлено, що спірна квартира №АДРЕСА_1 в м.Києві належить на праві власності ОСОБА_3. Вказана обставина підтверджується наданим суду договором купівлі-продажу, посвідченим 22.03.1994 р. державним нотаріусом Першої Київської державної нотконтори  (а.с. 6).

           Розпорядженням Печерської РДА м.Києва №68 від 4.02.1997 р.  ОСОБА_2. призначено опікуном недієздатного сина ОСОБА_3. (а.с. 5).

          Встановлено, що 12.01.2000 р. між позивачкою ОСОБА_2. та ОСОБА_5. було укладено договір оренди жилого приміщення кв.АДРЕСА_1 в м.Києві  строком до 12.07.2000 р.(а.с. 7).

          Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 та п.8 зазначеного договору ОСОБА_5. зобов*язується сплачувати ОСОБА_2. орендну плату, вартість витраченої електроенергії, телефонних переговорів.

          Відповідно до п.п. 7.4 договору  такий може бути розірвано на вимогу однієї сторони за погодженням іншої сторони.

          Встановлено, що 29.04.2000 р. генеральний директор ЗАТ “Сприяння економічним реформам в Україні” ОСОБА_4 взяв на себе зобов*язання розрахунку з ОСОБА_2. за ОСОБА_5.: орендної плати у сумі 300 доларів США, витрачених телефонних переговорів за період з лютого 2000 р. до 4.05.2000 р., вартість витраченої електроенергії (а.с. 8).

          З наданих суду зобов*язання  та договору оренди від 12.01.2000 р. вбачається, що було зафіксовано показник лічильника електроенергії спірної квартири (а.с.7,8).

          Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач ЗАТ “Сприяння економічним реформам в Україні” взяті на себе зобов*язання не виконав.

          Відповідно до ст.161 ЦК України зобов*язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до договору.

          Відповідно до ст.203 ЦК України в разі невиконання або неналежного виконання зобов*язання боржником він зобов*язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Судом  встановлено факт порушення  прав  позивачки ОСОБА_2. та її недієздатного сина ОСОБА_3. з боку відповідача.

          Відповідно до ст.214 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора або за рішення суду зобов*язаний сплатити борг у сумі, збільшений на індекси інфляції за весь час прострочення, а також передбачену законом або договором неустойку.

          Вимоги позивачки про стягнення  коштів з урахуванням індексу інфляції за період з квітня 2000 р. по день винесення рішення, а також 3% річних за цей період, є  обгрунтованими.

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2. не надала розрахунку вартості витраченої ОСОБА_5. електроенергії.

          Вирішуючи питання про розмір суми, яка підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з наступного:

          грошові кошти у сумі 300 доларів США з урахуванням офіційного курсу долару США відносно до гривні, встановленому НБУ на дату підписання зобов*язання - 29.04.2000 р., становлять: (300 х 5,4) = 1620 грн.;

          згідно наданим суду рахунків ЗАТ “Утел”  сума  міжнародних та міжміських телефонних переговорів  квартирного абонента 295-85-04 з лютого 2000 р. до 4.05.2000 р. складає 5148 грн. 71 коп. (а.с. 57-68);

           сума збитків від інфляції становить: 1620 грн. + 5148 грн. 71 коп.  = 6768 грн. 71 коп. х 101,7% х 102,1% х 103,7% х 99,9% х 100% х 102,6% х 101,4% х 100,4% х 101,6% х 101,5% х 100,6% х 100,6% х 101,5% х 100,4% х 100,6% х 98,3% х 99,8% х 100,4% х 100,2% х 100,5% - 6768 грн. 71 коп. = 1302 грн. 20 грн.;

          3% річних з простроченої суми за два роки вісім місяців складає 568 грн. 57 коп., а всього підлягає стягненню з відповідача: 1620 грн. + 5148 грн. 71 коп. + 1302 грн. 20 коп. + 568 грн. 57 коп. = 8639 грн. 48 коп.

          Судом не встановлено факту заподіяння моральної шкоди позивачці ОСОБА_2. та її недієздатному сину ОСОБА_3. будь-якими діями  відповідача ЗАТ “Сприяння економічним реформам в Україні”.

          На підставі ст.ст.161,203,214,440 ЦК України, керуючись ст.ст.15,30,62,202,202-1,203 ЦПК України, суд -

                                                             В И Р І Ш И В  :

          Позов ОСОБА_2 в інтересах недієздатного ОСОБА_3 задовольнити частково.

          Стягнути з ЗАТ “Сприяння економічним реформам в Україні” на користь ОСОБА_2  1620 грн. орендної плати, 5148 грн. 71 коп. вартості послуг телефонних переговорів, відшкодувати збитки від інфляції в розмірі 1302 грн. 20 коп., три відсотки річних в розмірі 568 грн. 57 коп., а всього стягнути на її користь  матеріальних збитків в розмірі 8639 грн. 48 коп.

          В задоволенні інших вимог ОСОБА_2. - відмовити.

          Стягнути з ЗАТ “Сприяння економічним реформам в Україні державне мито у розмірі 86 грн. 39 коп.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом одного місяця через районний суд.

          СУДДЯ