Гребінківський районний суд Полтавської області
_____________________________________________________________________________
Справа №: 1-46/11/1605
В И Р О К
14.06.2011 рокум. Гребінка
в складі:
головуючого – судді Татіщевої Я.В.
при секретарі – Дмитренко В.П., Сапі А.М.
за участю прокурора – Юрченка С.Л., Барташа М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гребінка справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Нове, Оржицького району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта початкова середня, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 25 червня 2001 року Оржицьким районним судом Полтавської області за ст.ст.140 ч.2, 44 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 19 серпня 2002 року Оржицьким районним судом Полтавської області за ст. 185 ч.3, 71 КК України остаточно до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 24 жовтня 2006 року Гребінківським районним судом Полтавської області за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 395 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 5 березня 2010 року Гребінківським районним судом Полтавської області за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту,
за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, -
встановив:
1.У листопаді 2009 року, точної дати слідством встановити не представилось можливим, ОСОБА_1, шляхом зриву замикаючих пристроїв вхідних дверей, проник до дачного будинку ОСОБА_2, розташованому по АДРЕСА_2, та, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав сімдесят листів восьмихвильового шиферу вартістю 48,90 грн. за 1 лист, тобто на суму 3423 грн., чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на зазначену суму.
2.В ніч на 24 лютого 2010 року, точного часу слідством встановити не представилось можливим, діючи повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, перелізши через паркан на територію домогосподарства ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_3, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом зриву запираючих пристроїв дверей, проник до приміщення сараю, звідки таємно викрав двох гусей масою по 2 кг вартістю по 30 грн. за один кг, тобто на суму 120 грн., чим спричинив потерпілій матеріального збитку на зазначену суму.
3.У кінці вересня 2010 року, точної дати слідством встановити не представилось можливим, ОСОБА_1, правомірно перебуваючи у будинку ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_4, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, скориставшись тим, що господарка заснула, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, таємно викрав мобільний телефон марки «НОКІА 1200» вартістю 240грн. з сім-карткою мобільного оператора «Діджус» вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 27 грн. з-під подушки, на якій спала ОСОБА_4, а також із фотоальбому, який лежав на підлозі біля ліжка, викрав гроші в сумі 100 грн., що належали ОСОБА_4, спричинивши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 392 грн.
4.На початку жовтня 2010 року, точної дати слідством встановити не представилось можливим, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, правомірно знаходячись в будинку ОСОБА_5, розташованому по АДРЕСА_5 користуючись відсутністю господарів у будинку, діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, таємно викрав зі стола спальної кімнати мобільний телефон марки «Самсунг Е 1150» вартістю 350 грн. з сім-карткою мобільного оператора «МТС» вартістю 15 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 5 грн., чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 370 грн.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 частково визнав свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України, розповів, що 23 лютого 2010 року він злочину не скоював, двох гусей із сараю потерпілої ОСОБА_3 не викрадав, а обмовив себе на прохання працівників міліції, у вчиненні інших злочинів вину визнав повністю, розповів про обставини їх вчинення, щиро розкаявся у скоєному. Під час судового слідства змінив покази, вину у вчиненні злочинів визнав повністю, розкаявся у скоєному.
Крім показів підсудного, його вина у вчиненні вищезазначених злочинів повністю доведена зібраними по справі та дослідженими у суді доказами:
По еп.1.
- показаннями потерпілої ОСОБА_2, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, яка показала, що її дочка ОСОБА_6 на даний час проживає в США, та вона сама перебувала у неї в гостях в США, а в АДРЕСА_2, вона має будинок та глиняну хату. В листопаді 2009 року ОСОБА_1 проник у вищезазначений будинок та викрав шифер у кількості 70 штук, який продав у м.Гребінка. Про крадіжку вона дізналась від підсудного в червні 2010 року, який зобов’язався повернути їй за шифер гроші (а.с. 36);
- показаннями свідка ОСОБА_7, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, яка показала, що з червня 2009 року вона почала проживати разом з підсудним ОСОБА_1 в АДРЕСА_1. По сусідству з ними розташоване дачне домогосподарство ОСОБА_2, яка проживає в м.Києві та часто їздить до своєї дочки в США. Восені 2009 року ОСОБА_1 почав зловживати алкогольними напоями, влаштовувати сварки. На початку листопада 2009 року він приніс у двір листи восьмихвильового шиферу та розповів, що його віддала ОСОБА_2 за те, що він у неї працював, та запропонував продати його. Про те, що шифер крадений, їй не було відомо. Вона пам’ятає, що вони продали частину шиферу ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, але подробиці, коли саме, в якій кількості та кому, вона не пам’ятає. Восени 2010 року ОСОБА_1 зізнався ОСОБА_2 про крадіжку (а.с. 84);
- показаннями свідка ОСОБА_11, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, який показав, що його брат ОСОБА_1 проживав у с.Овсюки разом із співмешканкою ОСОБА_7 У листопаді 2009 року ОСОБА_11 перебував в гостях у свого брата разом із своєю співмешканкою ОСОБА_12 Також в будинку були присутні ОСОБА_7 та її син ОСОБА_13. Вони всі разом розпивали спиртні напої. Під вечір до ОСОБА_1 приїхали двоє невідомих осіб на автомобілі «ГАЗель» та він попросив брата допомогти йому завантажити шифер. Він допоміг завантажити 10 листів восьмихвильового шиферу. Пізніше він ще допоміг завантажити 10 листів шиферу на автомобіль «ГАЗель», на якому приїхав купляти шифер ОСОБА_10 На запитання брата ОСОБА_1 розповів, що шифер він заробив, хотів використати його у господарстві, але знадобились гроші. Приблизно 16 вересня 2010 року до нього підійшла невідома жінка, яка почала звинувачувати його у крадіжці, але про те, що шифер крадений, йому не було відомо (а.с. 38);
- показаннями свідка ОСОБА_12, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, яка показала, що вона проживає разом із ОСОБА_11 з осені 2009 року, у нього є брат ОСОБА_1, який проживав разом із співмешканкою ОСОБА_7 в с.Овсюки. У листопаді 2009 року вона разом із ОСОБА_14 перебувала в гостях у його брата. Увечері до них приїхав невідомий чоловік на вантажному автомобілі, а підсудний попросив її співмешканця допомогти завантажити йому шифер. Перед тим ОСОБА_7 розповідала, що підсудний продає шифер, який отримав за роботу у сусідки по господарству. Про те, що шифер крадений, їй не було відомо (а.с. 39);
- показаннями свідка ОСОБА_9, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, який показав, що ОСОБА_1 він знає з літа 2009 року, той зловживає алкогольними напоями. У листопаді 2009 року до нього прийшла ОСОБА_7, співмешканка підсудного, та запропонувала придбати у неї шифер. На його запитання вона відповіла, що придбала шифер для себе перекривати дах будинку, але зараз їй потрібні гроші. ОСОБА_9 погодився, бо вона продавала шифер дешево. ОСОБА_9 придбав 20 листів шиферу восьмихвильового за 260 грн. Про те, що шифер викрадений, він дізнався від працівників міліції (а.с. 42);
- показаннями свідка ОСОБА_15, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, який показав, що ОСОБА_1 він знає з літа 2009 року, той проживав в с.Овсюки з ОСОБА_7 Хтось із них запропонував ОСОБА_9 придбати у них шифер, який погодився, а він допомагав вантажити 20 листів шиферу в автомобіль. Про те, що шифер викрадений, він дізнався від працівників міліції (а.с. 43);
- показаннями свідка ОСОБА_10, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, який показав, що ОСОБА_1 він знає, оскільки той працював у нього по найму у 2009 році та у вересні 2010 року. В листопаді 2009 року ОСОБА_1 запропонував йому придбати у нього шифер, він погодився та придбав 10 листів шиферу за 100 грн. (а.с.48);
- показаннями свідка ОСОБА_16, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, який показав, що на початку листопада 2009 року до нього додому прийшла знайома жінка ОСОБА_2, прізвище він не пам’ятає, яка запропонувала придбати у її сина, якого він також знав, шифер. Він погодився, найняв вантажний автомобіль та поїхав у с.Овсюки, де вони проживали. Він придбав у ОСОБА_1 10 листів шиферу та сплатив за нього протягом тижня після цього 150 грн. В жовтні 2010 року від працівників міліції він дізнався, що шифер був краденим (а.с. 40);
- показаннями свідка ОСОБА_17, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, яка показала, що проживає у с.Овсюки по сусідству з ОСОБА_7 та ОСОБА_1 Приблизно у листопаді 2009 року вона бачила, як ОСОБА_1 ставив у подвір’ї шифер та майстрував паркан з восьмихвильового шиферу, а він сам пізніше розповідав, що ОСОБА_2 дізналася про крадіжку у неї шиферу, але він обіцяв виплатити їй за шифер гроші (а.с. 49);
- показаннями свідка ОСОБА_18, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, який показав, що з травня 2009 року він проживав разом із своєю матір’ю ОСОБА_7 в с.Овсюки. В той же час там проживав ОСОБА_1 В кінці літа 2009 року він чув розмову ОСОБА_1 з братом ОСОБА_11 про те, що на сусідньому подвір’ї є шифер, а приблизно у листопаді 2009 року, коли він повернувся додому від своєї тітки ОСОБА_19, то побачив у дворі автомобіль ГАЗель, картонні ящики та шифер, який завантажували в автомобіль брати ОСОБА_1 та ОСОБА_11 (а.с. 46-47);
По еп.2.
- показаннями потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні, яка показала, що вона проживає у домогосподарстві, розташованому по АДРЕСА_3, 23 лютого 2010 року близько 19-00 год. вона зачинила своїх гусей та індиків в сараї на навісний замок, а наступного ранку близько 08-00 год. вона прокинулась та вийшла на вулицю випустити гусей та індиків, але побачила, що двері сараю пошкоджені, відірвана частина одвірок та зірваний замок. Тоді вона виявила, що зникли двоє гусей близько по 2 кг кожне;
По еп.3.
- показаннями потерпілої ОСОБА_4, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, яка показала, що у кінці вересня 2010 року до них додому, де вона проживає разом із доньками ОСОБА_20 та ОСОБА_21, прийшов знайомий ОСОБА_1 та попросив у неї мобільний телефон «Нокіа 1200» з сім-картко «Діджус», щоб зателефонувати своїй співмешканці ОСОБА_7 Після розмови він віддав їй телефон та залишився на кухні разом із її дочкою ОСОБА_21 А вона лягла спати та поклала телефон під подушку. Через деякий час вона прокинулась та виявила зникнення телефону, а також, перевіривши, зникнення грошей з фотоальбому в сумі 100 грн. Вони намагались зателефонувати ОСОБА_1, але телефон був відключеним (а.с. 109);
- показаннями свідка ОСОБА_21, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, яка дала покази, аналогічні показам потерпілої ОСОБА_4 (а.с. 111);
- показаннями свідка ОСОБА_20, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, яка дала покази, аналогічні показам потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_21, а також пояснила, що після звістки про викрадення телефону вона зателефонувала на номер матері, але спочатку ніхто не відповідав, а потім трубку взяв ОСОБА_1, якого вона впізнала по голосу, але той сказав їй, що телефон не крав, а її мати нібито сама віддала йому телефон (а.с. 110);
По еп.4.
- показаннями потерпілої ОСОБА_5, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, яка показала, що на початку жовтня 2010 року вона запросила ОСОБА_1 до них з чоловіком ОСОБА_22 додому. Там вони разом пили горілку. Після того, як ОСОБА_1 пішов, вона виявила зникнення мобільного телефону «Самсунг Е1150» з сім-карткою МТС, який вона придбала за 730 грн. Оскільки вона одразу запідозрила у крадіжці ОСОБА_1, то направила на свій номер повідомлення із погрозами про повернення телефону, але він його не повернув. До міліції вона одразу не звернулась, оскільки думала, що знайде ОСОБА_1 сама (а.с. 132-133);
- показаннями свідка ОСОБА_22, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, який надав покази, аналогічні показам потерпілої ОСОБА_5 (а.с. 139);
- показаннями свідка ОСОБА_23, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, яка показала, що в жовтні 2010 року вона бачила ОСОБА_1 у своєї сусідки ОСОБА_5, в ту зустріч у неї з ним виникла сварка, а про викрадення мобільного телефону вона дізналась від ОСОБА_5 пізніше (а.с. 140);
- показаннями свідка ОСОБА_24 в судовому засіданні, який показав, що він проводив досудове слідство по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1, при цьому останній вину по всіх епізодах визнавав повністю, розповідав про обставини їх вчинення, на дії інших працівників міліції не скаржився;
- показаннями свідка ОСОБА_25 в судовому засіданні, який показав, що він не відбирав явки з повинними у ОСОБА_1, була у нього заява щодо викрадення гусей, яку передали на слідство як нерозкритий злочин, а потім у вчиненні цього злочину свою вину визнав ОСОБА_1 Всі матеріали збирав ОСОБА_26, як і явки з повинними підсудного, він особисто ніяких заходів фізичного чи психологічного примусу до підсудного не застосовував;
- показаннями свідка ОСОБА_26 в судовому засіданні, який надав покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_25, та пояснив, що він ніяких заходів фізичного чи психологічного примусу до підсудного не застосовував як взагалі, так і під час зібрання матеріалів по крадіжці гусей, ОСОБА_1 повністю визнавав свою вину, добровільно давав покази;
- протоколами явок з повинними від 18 вересня 2010 року, 22 лютого 2011 року, 21 лютого 2011 року (а.с. 12, 187, 103, 126);
- протоколами оглядів від 15 жовтня 2010 року, 24 лютого 2010 року (а.с. 20-21, 24-25, 29-30, 160-161);
- протоколами відтворення обстановки та обставин події від 28 лютого 2011 року (а.с. 85-87, 198-199, 113-114, 142-143);
- іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України знайшла своє підтвердження у суді, оскільки встановлено, що він повторно, таємно викрав чуже майно, а також повторно, таємно викрав чуже майно з проникненням у приміщення.
При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу підсудного, який раніше судимий, характеризується негативно, до адміністративної відповідальності не притягувався.
Обставинами, які в силу ст.66 КК України пом’якшують покарання, є з’явлення із зізнанням, щире каяття.
Обставинами, що згідно ст.67 КК України обтяжують покарання, є рецидив злочину, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Підсудний працездатний за станом здоров’я, перебуває на обліку у лікаря нарколога, примусового лікування не потребує, у лікаря психіатра на обліку не перебуває.
З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, і призначити йому покарання:
- за ст. 185 ч.2 КК України - у виді двох років позбавлення волі;
- за ст. 185 ч.3 КК України – у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити взяття під варту.
Строк покарання рахувати з 19 лютого 2011 року.
Речові докази, залишки 20 листів шиферу, передані на зберігання ОСОБА_9, та 10 листів шиферу з паркану у домогосподарстві по АДРЕСА_2, Гребінківського району, Полтавської області, передані на зберігання ОСОБА_27 - повернути потерпілій ОСОБА_2
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом 15 діб з моменту оголошення.
Суддя Гребінківський районний суд Полтавської області Я. В. Татіщева