ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

02 жовтня 2006 р.

№ 12/384в

 

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

 

головуючого                                    Карабаня В.Я.

суддів:                                               Ковтонюк Л.В.

                                                          Чабана В.В.

            

за участю представників:

 

позивача                                            Франчук В.А. - директор

 

відповідачів                                       не з'явилися  скаржника                                         не з'явився

                                                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну  скаргу

ОСОБА_1

 

на  постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2002

 

у справі господарського суду

№ 12/384в Донецької області

 

за  позовом

Колективного підприємства “Ера”

 

до відповідачів:

1.Донецького бюро технічної інвентаризації  2.Приватного підприємства “Еллада”

 

про	визнання права власності

 

ВСТАНОВИВ:

 

В грудні 2001 року колективне підприємство "Ера" (далі - КП "Ера") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Донецького бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на входи до ресторану, розташовані з торців АДРЕСА_1 в м. Авдіївка Донецької області.

 

Ухвалою від 09-18.01.2002 господарським судом Донецької області залучено до участі у справі іншого відповідача - приватне підприємство "Еллада" ( далі -ПП "Еллада").

 

Ухвалою від 02.04.2002 господарським судом Донецької області було прийнято до розгляду зустрічний позов ПП "Еллада" до КП "Ера" про усунення перешкод у користуванні нежилими приміщеннями, які належать КП "Еллада" на праві власності.

 

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.04.2002 (суддя Склярук О.І.) в позові КП "Ера" до Донецького бюро технічної інвентаризації, ПП "Еллада" про визнання права власності на входи до ресторану, розташовані з торців АДРЕСА_1 в м. Авдіївка, відмовлено за недоведеністю КП "Ера" права власності на спірні приміщення. При цьому суд послався на ст.ст. 128, 224 ЦК УРСР. Позов ПП "Еллада" до КП "Ера" про усунення перешкод в користуванні нежилими приміщеннями, які належать КП "Еллада" на праві власності, залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України у зв'язку з тим, що зустрічний позов підписано особою, посадове становище якої не вказано.

 

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2002 (колегія у складі суддів: Старовойтової Г.Я., Кондратьєвої С.І., Української Р.М.) рішення господарського суду Донецької області від 23.04.2002 скасовано. Апеляційну скаргу КП "Ера" на рішення господарського суду Донецької області від 23.04.2002 задоволено. Визнано за колективним підприємством "Ера" право власності на входи до ресторану, розташовані з торців АДРЕСА_1, в м. Авдіївка Донецької області. Постанову вмотивовано тим, що КП "Ера" набуло право власності на ресторан відповідно до умов договору купівлі-продажу від 28.06.1996, спірні приміщення-входи до ресторану - є невід'ємною частиною капітального будинку, розташованого за адресою: м. Авдіївка, АДРЕСА_1. При цьому суд послався на ст.ст. 128, 131 ЦК УРСР.

 

Не погоджуючись із постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2002, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в   якій просить її скасувати   та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом порушено норми процесуального права. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що оспорюване рішення стосується прав особи, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник вказав, що він є власником спірних приміщень на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ним та ПП "Еллада" та посвідченого державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори 21.05.2002.

       

        У відзиві на касаційну скаргу  КП "Ера" зазначило прохання залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

 

В судове засідання 02.10.2006 не з'явилися ОСОБА_1, представники Донецького бюро технічної інвентаризації та приватного підприємства “Еллада”. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи  останні повідомлені належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

 

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу, виходячи з наступного.

   

      Предметом позову у даній справі є визнання права власності на майно.

 

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до переліку підприємств за договором купівлі-продажу від 29.10.1993, укладеному між Фондом Державного майна України та акціонерним товариством закритого типу "Токомпа", останньому належали разом з іншими підприємствами ресторан "Білий аіст" площею 380 кв.м та магазин № 1 площею 662 кв.м, розташовані за адресою: м. Авдіївка, АДРЕСА_1. Між позивачем КП "Ера" та акціонерним товариством закритого типу "Токомпа" укладено договір від 28.06.1996 № 09/26-02-953/96, згідно з яким акціонерним товариством закритого типу "Токомпа" було продано КП "Ера" будівлю ресторана, розташовану за адресою: м. Авдіївка, АДРЕСА_1. 09.06.1997 між відповідачем ПП "Еллада" та акціонерним товариством закритого/типу "Токомпа" укладено договір купівлі продажу, згідно з яким останнім було продано ПП "Еллада" перший поверх та підвал будівлі магазину № 1.

 

Згідно доводів касаційної скарги ОСОБА_1 є власником спірної частини приміщення, розташованого в м. Авдіївка, АДРЕСА_1, на підставі укладеного між ним та ПП "Еллада" договору купівлі-продажу від 21.05.2002.

 

Отже, оскаржуваним рішенням суду вирішено долю майна, право власності на яке є спірним, доводи скаржника щодо належності йому спірних приміщень не були предметом судового дослідження під час розгляду даного спору.

 

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 111¹⁰ ГПК України порушення норм процесуального права, яке полягає у прийнятті рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду.

 

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При цьому суду необхідно встановити дійсні права та обов'язки сторін і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

 

Керуючись ст.ст. 111⁹, 111¹⁰, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

 

Рішення господарського суду Донецької області від 23.04.2002 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2002 у справі № 12/384в скасувати.

 

Справу № 12/384в направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

 

Головуючий          В.Карабань

Судді:          Л.Ковтонюк

                                                                                                            В.Чабан