Справа № 2-2844/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Діонісьєва Н.М.  

секретар - Скобух А. С.

з участю:  представника позивача ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом  ОСОБА_4  до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, звернувшись до суду, просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти  на утримання сина  ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3  частини його заробітку ,але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.       

      Відповідач та його представник  позовні вимоги  про стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки в розмірі 1/3 частини його заробітної плати  визнали частково та пояснили, що відповідач добровільно надає допомогу позивачці на утримання дитини і ця допомога набагато більша від 1/3 частини його заробітної плати, так як він отримує мінімальну заробітну плату, а з наданням допомоги на утримання дитини йому допомагають матеріально батьки. Просить винести рішення, яким стягнути з нього на утримання дочки аліменти в сумі 1/4 частини його заробітку.

      Судом встановлено, що сторони перебували в  зареєстрованому шлюбі з 25.07.2004 року по 20.12.2010 року ,від шлюбу мають сина  ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1.

      Відповідно до вимог ст. 141 СК України  мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

     Відповідно до ст.180 СК  України батьки зобов’язані утримувати  дітей до досягнення ними повноліття.

     Відповідно до  вимог ст. 181 СК України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину, визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду  кошти на утримання дитини/аліменти/ присуджуються  у частці від доходу  її матері, батька  ,або у твердій грошовій сумі.

     Відповідно до ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів  на одну дитину не може бути меншим ,ніж  30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .

     За таких   обставин суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина  ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 лютого 2011   року до досягнення дітьми повноліття, що  буде відповідати інтересам позивача і дітей , а також засадам розумності та справедливості.       

      Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідача в  прибуток держави підлягають  стягненню судові витрати в  розмірі 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення  розгляду цивільної справи.

На підставі ст.180,184 СК України, керуючись  ст.ст.130,174,213-215  ЦПК України, суд,-

 ВИРІШИВ:

Позовну заяву  ОСОБА_4  до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом на дитину відповідного віку, починаючи з 15 лютого 2011 року і до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  держави 51 (п"ятдесят одну) грн. судового збору і 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                          Діонісьєва Н.М.