ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

ВСТАНОВИВ:

У зв'язку з виходом з відпустки суддів Муравйова О.В. та Полянського А.Г. та у зв”язку зі зміною складу судової палати з розгляду справ, що виникають з податкових та інших відносин, пов'язаних з державним регулюванням діяльності господарських суб'єктів та відповідно до розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 25.08.2005 року №02-20/13 склад колегії суддів змінено та призначено колегію у складі суддів: головуючого -Муравйова О.В., Полянського А.Г., Фролової Г.М.

У січні 2006 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Івано-Франківський державний медичний університет про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно Івано-Франківському державному медичному університету по акту приймання-передачі, примірник якого надати регіональному відділенню.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскільки термін дії договору оренди державного майнаНОМЕР_2від 24.12.1999 року закінчився 19.12.2005 року, позивач звернувся до відповідача з листом № НОМЕР_1 від 16.12.2005 року про повернення орендованого майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі. Оскільки станом на 18.01.2006 року відповідач орендоване майно не повернув, позивач звернувся до суду з позовною заявою про зобов'язання вчинити дії.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2006 року (суддя: Кашинський М.І.) по справі № 7/3 господарського суду Івано-Франківської області в позові відмовлено.

Мотивуючи рішення суду, господарський суд зазначає, що позивачем не дотримано порядок та строки подачі заперечень щодо продовження орендних відносин з орендарем, так як в місячний строк після закінчення строку дії договору не було надіслано відповідного повідомлення, як того вимагає стаття 764 Цивільного кодексу України та стаття 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, а, отже, договір вважається поновленим на новий строк, який раніше встановлений договором.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 року (судді: Кузь В.Л. -головуючий, Юркевич М.В., Городечна М.І.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2006 року по справі № 7/3 господарського суду Івано-Франківської області скасовано. Прийнято нове рішення: позов задоволено.

Мотивуючи постанову суду, апеляційний господарський суд, зокрема зазначає, що відповідач був однозначно у встановленому порядку повідомлений про неможливість продовження дії договору оренди на новий термін, а тому договір орендиНОМЕР_2від 24.12.1999 року припинив свою дію і орендар в силу вимог статей 598, 610 Цивільного кодексу України, статей 26, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” зобов'язаний повернути орендоване майно.

Не погоджуючиcь з постановою суду, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 року по справі № 7/3 господарського суду Івано-Франківської області, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2006 року залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального права, зокрема, статей 251, 252 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Зокрема, заявник зазначає, що суд не взяв до уваги те, що після закінчення терміну дії договору оренди і до цього часу як орендодавець, так і балансоутримувач приймають орендну плату, що свідчить про продовження договірних стосунків.

Позивач та третя особа відзиви на касаційну скаргу не надали.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін,    присутніх    у    судовому   засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові,   колегія   суддів   вважає,   що   касаційна   скарга  підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України       Вищий  господарський  суд  України  переглядає  за  касаційною   скаргою (поданням)    рішення    місцевого    господарського    суду    та    постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111⁷ Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 24.12.1999 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та Приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди частини нежилого підвального приміщення з 20.12.1999 року по 19.12.2005 року.

Балансоутримувачем зазначеного приміщення є Івано-Франківський державний медичний університет, який листом від 15.04.2005 року звернувся до  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області про ініціювання припинення дії договору оренди та відмови орендарю у продовженні дії договору у зв'язку з необхідністю використання цього приміщення медакадемією.

Листом від 16.12.2005 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області направило орендарю (відповідачу) повідомлення про припинення дії договору після закінчення його дії і зобов'язало орендаря протягом 5-ти днів повернути орендоване майно балансоутримувачу.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Так судами не звернуто уваги на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно Івано-Франківському державному медичному університету по акту приймання-передачі, примірник якого надати регіональному відділенню.

Вирішуючи питання щодо повернення орендованого майна Івано-Франківському державному медичному університету, господарські суди не врахували наступне.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних  вимог  на  предмет спору,  можуть  вступити  у  справу  на   стороні   позивача   або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на  їх  права  або  обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов”язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Однак, позовні вимоги у справі заявлені на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на що судами уваги не звернуто.

Також судами не надано оцінки пункту 2.4 договору оренди від 24.12.1999 року.

Крім того, відповідно до статті 105 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду апеляційної скарги (подання) апеляційний господарський суд приймає постанову і у постанові, зокрема, мають бути зазначені висновки за результатами розгляду апеляційної скарги (подання).

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 року прийнята з порушенням вимог статті 105 Господарського процесуального кодексу України.

Також, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії (стаття 36 Кодексу).

Проте, матеріали справи не містять належним чином засвідчені копії документів, доданих сторонами в підтвердження своїх вимог та заперечень.

Вищезазначені порушення є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі її на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до статті 111⁹ Господарського процесуального кодексу України.                   

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 111⁵, 111⁷, пунктом 3 статті 111⁹, статтями 111¹⁰, 111¹¹, 111¹² Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 року по справі № 7/3 господарського суду Івано-Франківської області та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2006 року по справі № 7/3 господарського суду Івано-Франківської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий                                                                              О. Муравйов

Судді                                                                                          А. Полянський

                                                                                                   Г. Фролова