Справа № 2-а-5277/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                             ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

23 червня 2011 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді  Ковальов І.М.

при секретарі Гоменюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної Адміністративної Інспекції УМВС України в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-                                                          

                      встановив:

В Рівненський міський суд з позовом до Управління Державної Адміністративної Інспекції УМВС України в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення звернувся ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримав, просить суд їх задоволити та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 №076421 від 26 травня 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., посилаючись на ті обставини, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Вважає, що він ніяким чином не порушив закону, а протокол та постанова про накладення адміністративного стягнення на нього складено не правомірно. Пояснив, що винних дій він не вчиняв, оскільки зупинка була вимушена у зв’язку  з невідомих причин двигун транспортного засобу вимкнувся і відповідно він зупинився. Всі спроби завести двигун були марними, тому для усунення аварійної ситуації він прийняв рішення здійснити вимушену зупинку на боковій частині, щоб не заважати руху транспорту, після чого набрав службу для виклику евакуатора та став чекати на його приїзд. Саме в цей момент до нього підійшов інспектор ДАІ, вислухавши його пояснення склав протокол та постанову в справі про адміністративне правопорушення. Крім того, при накладенні адміністративного стягнення мають враховуватися обставини, що пом'якшують відповідальність ст. 33 КУпАП.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на ті обставини, що позивачем було допущено порушення правил дорожнього руху України, а саме 26 травня 2011 року о 12 год. 05 хв. інспектором ДПС ВДАІ м.Рівне було зафіксовано автомобіль марки ВАЗ 21093 д.н. НОМЕР_1, яким керував позивач, що не виконав вимоги дорожнього знаку 3.34 д.1 «Зупинка заборонена», чим порушив правила зупинки, про що інспектором був складений протокол та винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн. Пояснення позивача в тій частині, що його транспортний засіб був несправний у зв’язку  з чим він викликав евакуатора є надуманими, оскільки за весь час складання інспектором протоколу та винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення ніякий евакуатор до транспортного засобу позивача не під»їжав. З цих підстав, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши учасників судового процесу, свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст.107 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

         Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 №076421 від 26 травня 2011 року, винесеної старшим інспектором ДПС 1-го взводу ВДАІ м.Рівне Пасічник М.Л., ОСОБА_1, 26 травня 20-11 року о 12 год. 05 хв. керуючи автомобілем марки ВАЗ -21093 д.н. НОМЕР_1 рухаючись по вул.Соборній порушив правила зупинки, здійснив зупинку автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.34 д.1 «Зупинку заборонено»та дорожньої розмітки 1.4. д.2 «Суцільна жовта лінія». Ураховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та керуючись положенням статті 14-1, частин п’ятої, шостої статті 258 та статті 283 КУпАП, постановив, притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 255,00 грн.

Суд вважає, що дії позивача були вірно кваліфіковані працівником ДАІ, а саме ним було допущено порушень вимог ч.1 ст.122 КУпАП.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження викладене в постанові в справі про адміністративне правопорушення допущене позивачем порушення правил дорожнього руху.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, обов’язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідача та свідок старший інспектор ДПС 1-го взводу ВДАІ м.Рівне Пасічник М.Л. повністю довели правомірність складання інспектором протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку  з допущенням позивачем порушень ПДР України.

Тому суд вважає, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП.

З наведених фактів випливає, що уповноваженою особою старшим інспектором ДПС 1-го взводу ВДАІ м.Рівне Пасічник М.Л., у відповідності до положення ст.ст.245, 251 КУпАП було з’ясовано повно і об’єктивно  обставин справи, а відтак чи винен він у вчиненні даного правопорушення, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення, чи підлягає він притягненню до адміністративної відповідальності.

Крім того, слід зазначити, що старшим інспектором ДПС 1-го взводу ВДАІ м.Рівне Пасічник М.Л., було дотримано вимоги чинного законодавства щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, а саме: було відібрано письмові пояснень і зауваження щодо змісту постанови, роз’яснено  процесуальні права.

Також суд вважає, що у відповідності до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення повинно враховуватись уповноваженою особою характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують  і обтяжують відповідальність порушника.

Як вбачається з вищезазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, старшим інспектором ДПС 1-го взводу ВДАІ м.Рівне Пасічник М.Л., при накладенні на позивача адміністративного стягнення були з’ясовані  вищезазначені обставини і як наслідок, на позивача накладено мінімальне адміністративне стягнення, а постанова винесена об’єктивно.

Судом постановлено, що постанова є законною та такою, що винесена без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об’єктивне  з»ясування  обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.268 КУпАП справа розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є достатні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.247 п.1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушен-ня не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.5 ст.287 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: про накладення адміністративних стягнень, тобто ці справи підлягають розгляду у судах загальної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, зазначені положення Конституції України, а також положення чинного законодавства, норми Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06 березня 2008 року №2, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не знайшли своє підтвердження, є не обгрунтованими, не доведеними і такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,19,21,22,48 Конституції України, ст.ст.2,17,99,100,102,104,105,106 КАС України, ст.ст.268,280,285,287-289 КУпАП, суд,-

                                                 П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної Адміністративної Інспекції УМВС України в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду                                                                    Ковальов І.М.