Справа № 2-а-3717/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29.06.2011 року                                                                                                      м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Бокатюк Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці  справу за позовом фізичної особи –ОСОБА_1 до суб’єкта владних повноважень –Головного управління Пенсійного фонду України  в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України Крюківського району м. Кременчука про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої частини державної соціальної допомоги до пенсії в розмірі визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

                                                            ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача по невиплаті йому надбавки до пенсії як дитині війни, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          В позовній заяві позивач зазначив, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни»та  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак всупереч положенням статті 22 Конституції України, яка передбачає заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, пунктом 17 ст.77 та ст.110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік ” від 20.12.2005 року та пунктом 12 ст.71 Закону України „ Про Державний бюджет на 2007 рік ” від 19.12.2006 року дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” було зупинено. Пунктом 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28.12.2007 року положення ст. 6 Закону  було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено. Відповідно до рішень Конституційного суду України нормативні акти, які зупиняли та обмежували дію ст. 6 Закону визнані неконституційними та втратили чинність з моменту їх ухвалення. Тому відповідач зобов’язаний був здійснити перерахунок належної йому допомоги як дитині війни, однак він цього не зробив.  Виходячи з викладеного, просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати його здійснити перерахунок та виплату недоплаченої частини соціальної доплати до пенсії.

          В судове засідання позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив на адресу суду заяву, в якій позов підтримав та просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці свого представника в судове засідання не направив, про час та місце  розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Представник відповідача –Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці свого представника в судове засідання не направив, про час та місце  розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус «Дитини війни», що підтверджується копією відповідного пенсійного посвідчення.

Враховуючи зазначений статус ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за номером 325/02-21 від 3 березня 2011 року позивачу у 2007 році підвищення до пенсії як дитині війни не нараховувалось та не виплачувалось, з січня по березень 2008 року встановлено надбавку в розмірі 47 грн., з квітня по червень 2008 року  - в розмірі 48 грн. 10 коп., з липня по вересень 2008 року  - 48 грн. 20 коп., з жовтня 2008 року по даний час  –49 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.           

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, відповідачі повинні були нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” з 09.07.2007 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України ”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідачі з 09.07.2007 року мали діяти у відповідності з приписами діючої норми ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідачів виплачувати в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання чи  державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

 З 01 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд вважає, що з 22.05.2008 року відповідачі повинні були нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідачі з 22.05.2008 року мали діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідачі, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, діяли на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів.

Що стосується позовних вимог в частині виплати щомісячної державної соціальної допомоги за період за 2009-2010 роки, суд вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”, в редакції від 01.01.2008 року втратила чинність, а тому з 22.05.2008 року діє ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” в редакції до 01.01.2008 року, яка передбачає виплату щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Тобто, починаючи з 22.05.2008 року Головне управління Пенсійного фонду України  в Полтавській області повинно було здійснювати перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, як вбачається із листа Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області порушення прав позивача триває до цього часу. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», починаючи з 01 січня 2007 року, пенсії військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»призначаються спеціально створеним при головному управлінні пенсійного фонду України в Полтавській області відділом пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян. Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що слід зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України  в Полтавській області здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги за 2009 рік за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за 2010 рік з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та за 2011 рік з 1 січня 2011 року по травень 2011 року включно.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  за  наявності  у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у   розмірі   прожиткового   мінімуму   для   осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом.

Виходячи з викладеного, перерахунок надбавки слід здійснювати з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” покладено на Головне управління Пенсійного фонду України  в Полтавській області.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

          Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення своїх прав в межах строку встановленого законодавством, а тому твердження відповідача про пропущення строку звернення до суду, суддя до уваги не бере та підстав для застосування положення ст. 102 КАС України про поновлення строку звернення до суду не знаходить.

Суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України  в Полтавській області по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  яка призвела до  порушення прав позивача на  своєчасне нарахування на отримання  доплати до пенсії.                                                            

    Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 159- 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ;

             Позовну заяву ОСОБА_1   –задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України  в Полтавській області протиправною.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України  в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” та провести відповідні виплати за  2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року,  за 2010 рік з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та за 2011 рік з 1 січня 2011 року по травень 2011 року включно, з урахуванням фактично зроблених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 –відмовити.

Постанова суду підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду  може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: