ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 р. | № 30/200-06-6399 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Дерепи В.І. |
суддів Грека Б.М. Стратієнко Л.В. |
з участю представників: позивача: відповідача: | не з’явився Мурманова І.М. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | товариства з обмеженою відповідальністю “Автобаза “Одесам’ясо” |
на ухвалу та постанову | господарського суду Одеської області від 29 червня 2006 р. Одеського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2006 р. |
у справі | № 30/200-06-6399 |
за позовом | відкритого акціонерного товариства “Одеська продовольча компанія” |
до | товариства з обмеженою відповідальністю “Автобаза “Одесам’ясо” |
про | визнання недійсним акту приймання-передачі майна |
|
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006 р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання недійсним акту приймання-передачі майна та з метою забезпечення позову просив накласти арешт на майно, яке було передано за оспорюваним актом.
Ухвалою господарського суду від 29.06.2006 р. (суддя Рога Н.В.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р. (головуючий –Бєляновський В.В., судді –Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.), клопотання було задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, яке розташоване на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, 19-ий кілометр Старокиївського шосе та було передане до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю “Автобаза “Одесам’ясо” згідно акту приймання-передачі від 28.12.2000 р.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вони не містять даних, на підставі яких можна зробити висновки, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, спір у якій має немайновий характер.
Суд, вживаючи заходи до забезпечення позову, не зазначив жодну обставину, на якій би грунтувалось його припущення про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи ухвалу місцевого господарського суду без змін, вказав про те, що між сторонами фактично існує спір щодо права власності на спірне майно, проте при цьому він залишив поза увагою ту, обставину, що такий спір між цими ж сторонами уже вирішений рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.06.2006 р.
Крім того, господарськими судами не з’ясовано питання про те, чи підлягає розгляду в суді вимога про визнання недійсним акту приймання-передачі, який сам по собі цивільні права не порушує, а може лише бути за відповідних умов доказом такого порушення.
Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Автобаза “Одесам’ясо” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 29 червня 2006 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2006 р. у справі за № 30/200-06-6399 скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко