КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ  

Справа№ 2-а-1274/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2011  року          

           Київський районний суд м. Одеси в складі:

                    головуючого –судді                                      Петренка В.С.

                    за участю секретаря –                                   Сушко М.О.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом

ОСОБА_2

до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси

про зобов’язання нарахувати і виплатити  невиплачену державну  соціальну допомогу за період 2007-2010 років в сумі 7717,20 грн., -

                                                    ВСТАНОВИВ:

11 березня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про зобов’язання нарахувати і виплатити  невиплачену державну  соціальну допомогу за період 2007-2010 років в сумі 7717,20 грн.

З посиланням на приписи ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач стверджує, що відповідач не виконує вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що порушує його законні права на належний соціальний захист. Законами України «Про державний бюджет України»на відповідні роки положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»були обмежені виплати соціальної допомоги дітям війни. Однак рішенням Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09.07.2007року відповідні положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційними. Рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року відповідні положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»також визнано неконституційними.

У 2009-2010 роках Законами України про державний бюджет на відповідні роки не обмежувався розмір виплат державної соціальної допомоги дітям війни. Тому позивач стверджує, що йому не доплачено за період з 2007 року по 2010рік. Позивач вказує, що він своєчасно не звернувся до суду з адміністративним позовом, оскільки вважає, що державну соціальну допомогу йому не виплачено з вини органу, що повинен був її виплачувати, тому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»державна соціальна допомога дітям війни повинна йому бути сплачена за минулий час без обмеження будь-яким строком. Позивач також вказує, що Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси не виплатило йому державну соціальну допомогу за вказані періоди в сумі 7 717 грн. 20 коп.

          Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.06.2011 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду відмовлено, адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про зобов’язання нарахувати і виплатити  невиплачену державну  соціальну допомогу за період з 01 січня 2007 року по 10 вересня 2010 року включно залишено без розгляду.

При цьому решта позовних вимог щодо захисту порушених прав ОСОБА_2 в межах встановленого статтею 100 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду підлягає розгляду за правилами КАС України.

У судовому засіданні 07.07.2011року позивач наполягав на задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача –Управління Пенсійного фонду України у Київському  районі м. Одеси в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, надав заперечення у яких просив позов ОСОБА_2 залишити без розгляду з посиланням на ст. 100 КАС України щодо пропущення строку звернення до суду і просив розглянути дану справи у його відсутність.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомленого представника відповідача - суб’єкта владних повноважень.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни і знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси.  

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачка має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ст. 99 ч.1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими Законами України.

Згідно ст. 99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

Суд приймає до уваги, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів щодо невиплати чи неповноти виплати державної соціальної допомоги дитини війни 11.03.2011 року.

З урахуванням постановлення судом ухвали від 10.06.2011року про залишення      позовної заяви ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про зобов’язання нарахувати і виплатити  невиплачену державну  соціальну допомогу за період з 01 січня 2007 року по 10 вересня 2010 року  без розгляду, захисту підлягають права позивача за період з 11 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Суд приймає до уваги відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача щодо виплати ОСОБА_2 державної соціальної допомоги, як дитині війни.

Також суд вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 22.08.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% щомісячно не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до ст. 9 ч.4 КАС України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивач має право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком, з урахуванням сплаченої ОСОБА_2 додаткової виплати у 2009-2010роках у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, і тому орган державної влади, до якого відноситься адміністративний відповідач –Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, не може свідомо відмовляти у цих виплатах.

Суд також вважає, що слід зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_2 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 11 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року  з урахуванням виплачених сум.

У відповідності до ч. 1 п. 1. 256 КАС України  негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з державного бюджету України або позабюджетних фондів –у межах суми стягнення за один місяць.

Позовні вимоги в частині зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни»у конкретно визначеній сумі –7 717, 20 грн. не підлягають задоволенню, так як питання про розрахунок розміру таких виплат відносяться до компетенції відповідача.

Згідно до ст. 94, ч. 1 ст. 256 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі  викладеного, керуючись ст. ст.  22, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року,   ст.ст. 7, 9, 11, 13, 41, 94, 128, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 256  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про зобов’язання нарахувати і виплатити  невиплачену державну  соціальну допомогу за період з 11 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року –задовольнити частково.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси  нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_2 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 11 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з урахуванням виплачених сум за даний період.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року у межах суми стягнення за один місяць.

          В решті позовних вимог –відмовити.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

          Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом  частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках і порядку передбачених ч. 2 п. 2 ст. 167 КАС України було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Суддя                                                                      Петренко В.  С.