Справа № 2-20/2008

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

            17 січня 2008 року                                                                   смт. Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області у складі: судді Маліченка В.В., за участі секретаря судового засідання  Демченка Р.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Савинці» Оржицької районної державної адміністрації, Савинської сільської ради, про визнання права на отримання земельної частки /паю/,

В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1, 27.11.2007 року звернувся в Оржицький районний суд  з  зазначеним позовом.

У позовній заяві зазначив, що з 1989 році він був прийнятий в члени колгоспу «Комунар», правонаступник КСП «Комунар», потім СТОВ «Савинці», де працював водієм до 1.10.1996 року, після чого був звільнений з членів КСП «Комунар» у зв'язку з переїздом на інше місце проживання.

1 березня 1996 року, згідно рішення сесії Свинської сільської ради від 20 лютого 1996 року, КСП «Комунар» було видано Державний акта на колективну власність на землю.  На час видачі Державного акта на колективну власність на землю він був членом КСП «Комунар», але у списки громадян, членів КСП, що мали право на земельну частку (пай) він помилково не був внесений.

Просить визнати за ним право на отримання земельної частки (паю) розміром 4,17 га., а також зобов'язати Оржицьку районну державну адміністрацію видати йому державний акт на право приватної власності на землю площею 4,17 га.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Пізніше, позивач - 24.12.2007 року, надав суду заяву про поновлення процесуального строку, де вказав, що відповідачем - Оржицькою районною державною адміністрацією заявлено про застосування строків позовної давності до позовних вимог, з чим він не може погодитися. Так він дізнався про порушення свого права в серпні 2007 року, коли звернувся до адвоката за консультацією. Вважає, що відповідач не надав суду жодного документу і не дав пояснень з приводу того, що він міг довідатись про порушення його права на земельну частку /пай/. Вказує, що Оржицька районна державна адміністрація не повідомляла його про те, що він включений в списки осіб, що мали право на земельну частку /пай/.

Представник відповідача - Оржицької районної державної адміністрації позов по суті визнала, в частині визнання права на земельну частку (пай), але просила суд застосувати строк позовної давності, оскільки вважає, що позивач знав про порушення свого права, але не звертався за його захистом на протязі 12 років.

Представник СТОВ «Савинці» в судове засідання прибув, але просив суд розглянути справу без його присутності. У вирішенні справи покладається на думку суду.

 Відповідач, Савинська сільська рада в судове засідання не прибув, але надав заяву в якій просить суд розглянути справу без його участі, позов визнає. 

Розглянувши справу, заслухавши сторони, дослідивши докази суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач в 1988 році був прийнятий в члени колгоспу «Комунар», Оржицького району Полтавської області, а 1.10.1996 року звільнений з членів КСП «Комунар», згідно записів в трудовій книжці, дослідженій в судовому засіданні.

 Згідно довідки №505 від 29.10.2007 року, виданої виконавчим комітетом Савинської сільської ради, Державний акт на колективну власність на землю КСП «Комунар», виданий 1 березня 1996 року.

Отже на час видачі Державного акта на колективну власність на землю КСП «Комунар» позивач був членом КСП «Комунар», а отже мав право на земельну частку пай, оскільки згідно п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” право на земельну частку \пай\ мають члени КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства в тому числі пенсіонери. Отже, позивач неправомірно не був включений до списків на отримання земельного паю.

У зв'язку з цим, визнання позову відповідачем в цій частині не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх не будь інтересів.

 Позивач не надав і не навів жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строків позовної давності. Навпаки, позивач пояснив, що він неодноразово звертався до СТОВ «Савинці» з тим, щоб йому роз'яснили, чи має він право на земельний пай, але відповіді не отримував. Крім цього, він пояснив, що в 2001 році він знав про те, що порушено його право на земельну частку /пай/, але за захистом свого права не звертався.

 У зв'язку з цим суд вважає, що в позові належить відмовити у зв'язку з пропуском строків давності без поважних причин.

 Суд вважає, що не підлягає задоволенню і вимога зобов'язати Оржицьку районну державну адміністрацію видати йому державний акт на право приватної власності на землю площею 4,17 га., оскільки така вимога випливає із рішення суду про задоволення позову в частині визнання права на отримання земельної частки /паю/.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У ст. 261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч.3 ст. 267 передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Частиною 4 передбачено сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене та факти, що свідчать про вимогу застосувати по даному позову позовну давність, суд зобов'язаний вказане врахувати. 

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214 та 215  ЦПК України, ст. ст. 257, 261, 267 ЦК України, -                                                   

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову  ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                  ______________________ В.В.Маліченко