Справа №  2-1961/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 липня 2011 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Колтун В.А.       

при секретарі:          Буренко А.В.         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Свердловська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання (догляду) дійсним, про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що 5 лютого 2004 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була укладена угода про довічне утримання (догляд) його нею.

Згідно договору, при виконанні з її сторони умов договору їй на праві власності відходить нерухоме майно – ј частина житлового будинку АДРЕСА_1 Луганської області, загальною площею 36,1 кв.  м, житловою площею 22,2  кв. м, до якого належать господарчі будівлі та споруди: «Б» - сарай ј, «В,З,І,Б » - сараї, «О,К» - літня кухня, «Н» - душ, «Ц» - погріб «У» - вбиральня,  «М» - навіс, № 2 – огорожа Ѕ , 4- водопровід.

ОСОБА_3 доводився позивачці батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження І-ЯР № НОМЕР_1 від 9.09.1957 р. аз № 285 та свідоцтвом про одруження І-ЕД  № НОМЕР_2  від 17.08.1976 року, аз за № 413.

ј частина житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 36,1 кв. м, житловою площею 22,2 кв. м,  належить згідно договору купівлі – продажу від 16.09. 1991 року № 368 – ОСОБА_3, що підтверджується, технічним паспортом, будинковою книгою. Відповідно рішенню виконавчого комітету Шахтарської селищної ради від 14.12.2010 року № 8  було введено в експлуатацію побудовані померлим без дозволу наступні будівлі: «І, Б» - сараї.

Вона, ОСОБА_1 після укладення договору виконувала  умови договору довічного утримання (догляду) між нею та ОСОБА_3 Згідно договору, вона піклувалася про нього, здійснювала лікування у відповідності до рекомендацій лікаря,  зробила ремонтні роботи у будинку,  мешкала з ним у будинку, готувала їжу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року  ОСОБА_3 - помер, що підтверджується свідоцтвом  про смерть серія 1-ЕД № НОМЕР_3, від 22.02.2007 р., аз 13. Їй довелося поховати його та нести у зв’язку з цим матеріальні витрати.

Її син,  ОСОБА_2, відповідач по справі, після смерті ОСОБА_3 став претендувати на будинок, стверджуючі, що будинок є спадковим і він має право отримати частку майна як внук і спадкоємець.  З цього приводу ОСОБА_2 пропонує сплатити їй на його користь вартість частки будинку. З цим позивачка категорично не погоджується, у них з цього питання з відповідачем виникають сварки, відносини погіршилися. Оскільки на теперішній час між позивачем та відповідачем виникають суперечки щодо вказаного майна та прав власності на нього, я була змушена звернутися до нотаріуса за консультацією, де їй було рекомендовано звернутись до суду.

Відповідно ст. 744 ЦК України по договору довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач), передає у власність другій стороні (набувачеві майна) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно,  взамін чого набувач майна зобов’язується надавати відчужувачеві  матеріальне забезпечення чи догляд довічно.

Вважає, що  виконала усі умови договору довічного утримання (догляду) між нею та ОСОБА_3. Згідно договору, вона  піклувалася про батька за його життя, готувала їжу, прала одяг, здійснювала лікування у відповідності до рекомендацій лікаря, поховала його, мешкала з ним у будинку. Ці факти можуть підтвердити сусіди, інші свідки.  Вважає, що виконала умови договору довічного утримання  (догляду) між нею та ОСОБА_3, і набула право власності на вищевказаний будинок.

Враховуючи вищевказане  позивачка просить суд:

1. Визнати договір довічного утримання (догляду), укладеного 5 лютого 2005  року між нею ОСОБА_1, та ОСОБА_3 дійсним.

2. Визнати право власності за нею, ОСОБА_1 на ј частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 36,1 кв. м, житловою площею 22,2 кв. м, до якого належать господарчі будівлі та споруди: «Б» - сарай ј, «В,З, І, Б » - сараї, «О, К» - літня кухня, «Н» - душ, «Ц» - погріб «У» - вбиральня,  «М» - навіс, № 2 – огорожа Ѕ , 4-водопровід.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явилася, у зв’язку з поганим станом здоров’я, просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позов є обґрунтованим та такий, що підлягає задоволенню оскільки позовні вимоги обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 328 ЦК України право власності право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно ст. 744 ЦК України по договору довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач), передає у власність другій стороні (набувачеві майна) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно,  взамін чого набувач майна зобов’язується надавати відчужувачеві  матеріальне забезпечення чи догляд .

Відповідно до ст.748 ЦК України, набувач, стає власником майна, переданого йому за договором  довічного утримання (догляду), відповідно ст. 334 цього Кодексу.

Суд приймає до уваги те, що позивачка виконала усі умови договору про довічне утримання (догляд) між нами.

Також в судовому засіданні встановлено, що 5 лютого 2004 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була укладена угода про довічне утримання (догляд) його нею.

Згідно договору, при виконанні з її сторони умов договору їй на праві власності відходить нерухоме майно – ј частина житлового будинку АДРЕСА_1 Луганської області, загальною площею 36,1 кв.  м, житловою площею 22,2  кв. м, до якого належать господарчі будівлі та споруди: «Б» - сарай ј, «В,З,І,Б » - сараї, «О,К» - літня кухня, «Н» - душ, «Ц» - погріб «У» - вбиральня,  «М» - навіс, № 2 – огорожа Ѕ , 4- водопровід.

ОСОБА_3 доводився позивачці батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження І-ЯР № НОМЕР_1 від 9.09.1957 р. аз № 285 та свідоцтвом про одруження І-ЕД  № НОМЕР_2  від 17.08.1976 року, аз за № 413.

ј частина житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 36,1 кв. м, житловою площею 22,2 кв. м,  належить згідно договору купівлі – продажу від 16.09. 1991 року № 368 – ОСОБА_3, що підтверджується, технічним паспортом, будинковою книгою. Відповідно рішенню виконавчого комітету Шахтарської селищної ради від 14.12.2010 року № 8  було введено в експлуатацію побудовані померлим без дозволу наступні будівлі: «І, Б» - сараї.

Вона, ОСОБА_1 після укладення договору виконувала  умови договору довічного утримання (догляду) між нею та ОСОБА_3 Згідно договору, вона піклувалася про нього, здійснювала лікування у відповідності до рекомендацій лікаря,  зробила ремонтні роботи у будинку,  мешкала з ним у будинку, готувала їжу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року  ОСОБА_3 - помер, що підтверджується свідоцтвом  про смерть серія 1-ЕД № НОМЕР_3, від 22.02.2007 р., аз 13. Їй довелося поховати його та нести у зв’язку з цим матеріальні витрати.

Її син,  ОСОБА_2, відповідач по справі, після смерті ОСОБА_3 став претендувати на будинок, стверджуючі, що будинок є спадковим і він має право отримати частку майна як внук і спадкоємець.  З цього приводу ОСОБА_2 пропонує сплатити їй на його користь вартість частки будинку. З цим позивачка категорично не погоджується, у них з цього питання з відповідачем виникають сварки, відносини погіршилися. Оскільки на теперішній час між позивачем та відповідачем виникають суперечки щодо вказаного майна та прав власності на нього, я була змушена звернутися до нотаріуса за консультацією, де їй було рекомендовано звернутись до суду.

На підставі ст. 328,334,744,748 ЦК України, керуючись ст..ст. 10,11,60, 212-215,223 ЦПК України, суд, -

ВИРИШИВ

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання (догляду) дійсним, про визнання права власності – задовольнити.

Визнати договір довічного утримання (догляду), укладеного 5 лютого 2005  року між  ОСОБА_1, та ОСОБА_3 дійсним.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на ј частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 36,1 кв. м, житловою площею 22,2 кв. м, до якого належать господарчі будівлі та споруди: «Б» - сарай ј, «В,З, І, Б » - сараї, «О, К» - літня кухня, «Н» - душ, «Ц» - погріб «У» - вбиральня,  «М» - навіс, № 2 – огорожа Ѕ , 4-водопровід.

                Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

             Суддя: