№ 11-86/2008 р. Головуючий у 1 інстанції Покидюк М.В.
ч.1 ст.115 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Опейда В.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Луцьк 15 лютого 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинського області в складі:
головуючого - судді Опейди В.О.
суддів Оксентюка В.Н., Бешти Г.Б.
з участю прокурора Старчука В.М.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Маневицького районного суду від 03 грудня 2007 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель с. Черськ Маневицького району Волинської області, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, не судимий, засуджений:
- за ч.1 ст.115 КК України на 8 років позбавлення волі;
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.
Вирішено строк відбування покарання рахувати з 03 грудня 2007 року. Зараховано в строк відбування покарання засудженому, строк перебування його під вартою з 10 вересня по 03 грудня 2007 року.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах ,-
В С Т А Н О В И Л А :
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він перебуваючи у своєму власному житловому будинку, що в с. Черче Маневицького району Волинської області, близько 16 години 08 вересня 2007 року вживав алкогольні напої з ОСОБА_2. Під час цього, на грунті особистих неприязних відносин, які виникли між ними під час суперечки, причиною якої були взаємні словесні образи, ОСОБА_2 піднявся із стільця став шарпати ОСОБА_1, схопивши його руками за одяг. Не втримавшись обоє попадали на підлогу, при цьому ОСОБА_1, бачачи, що ОСОБА_2 впав на відро, яке стояло поруч на підлозі, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх настання, з метою навмисного позбавлення життя, свідомо, своєю лівою рукою притиснув передньою частиною шиї останнього до верхнього краю відра, не даючи можливості дихати, а правою рукою блокував його праву руку, позбавляючи можливості опиратися. Внаслідок зазначених дій ОСОБА_2 помер на місці. Згідно висновку судово-медичної експертизи №78 від 24.09.2007 р., причиною смерті потерпілого стала механічна асфіксія, що розвинулась в результаті задушення відкритою петлею.
Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції вважає його незаконним в частині кваліфікації його дій та призначеного покарання. Стверджує, що не мав наміру позбавляти життя потерпілого. Вважає, що судом призначене надто суворе покарання та не враховано всіх пом'якшуючих його вину обставин. Просив вирок суду змінити в частині кваліфікації його дій та пом'якшити призначене йому покарання.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, думку засудженого, який підтримав свою апеляцію в повному обсязі, міркування прокурора, який апеляцію заперечив і просив залишити вирок суду без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.
Вчинення ОСОБА_1 злочину при вказаних у вироку обставинах стверджено сукупністю зібраних і досліджених судом доказів.
З показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 даних як при проведенні досудового так і судового слідства вбачається, що ОСОБА_1 і потерпілий товаришували і часто разом розпивали алкогольні напої. Вказані особи бачили, що в день смерті ОСОБА_8 той заходив в будинок засудженого. ОСОБА_11 було підтверджено, що він продав ОСОБА_1 літр самогону.
Твердження засудженого про небажання вчинення вбивства потерпілого суперечить зібраним у справі доказам та непослідовним показанням самого засудженого.
Зокрема, згідно показань даних самим ОСОБА_1 в ході судового розгляду вбачається, що потерпілий впав саме на відро шиєю. Разом з тим він стверджував, що заламавши руку ОСОБА_2 і опинившись зверху на ньому притиснув його своїм тілом до відра і тримав того в такому положенні до тих пір доки його тіло не перестало смикатись. При цьому він же зазначав, що побачив потерпілого на відрі тільки після того як його відпустив. Таке твердження суперечить первісним його показанням, послідовності розвитку подій та зібраним у справі доказам.
У відповідності до дослідженого в ході судового розгляду протоколу відтворення обстановки і обставин події і фототаблиць до нього з участю ОСОБА_1 /а.с.52-54/ останній детально розповів і показав на місці які саме дії він вчинив по відношенню до потерпілого. Крім того у відповідності до висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 /а.с.26-28/ на передній поверхні нижньої третини шиї наявна обмежена незамкнена странгуляційна борозна направлена до горизонтального направлення. Смерть настала від механічної асфіксії, що розвинулась в результаті задушення відкритою петлею.
Як встановлено з протоколу огляду місця події, схеми і фототаблиць до нього /а.с.9-13/, металічні відра знаходились в приміщенні де було виявлено труп.
Зважаючи на викладене, враховуючи послідовність вчинених дій, а також у відповідності до виявлених слідів судом вірно зроблено висновок про умисне заподіяння смерті. Знаходячись зверху над потерпілим у відповідності до показань ОСОБА_1 даних при проведенні досудового слідства, так частково і в ході судового розгляду він не міг не бачити що шия потерпілого знаходиться на відрі, однак при цьому він продовжував застосовувати силу, припинивши свої дії тільки після припинення опору, при цьому нерухомого потерпілого залишив на місці вчинення злочину. Враховуючи викладене судом підставно спростовані показання засудженого дані в ході проведення судового слідства і стверджено спрямованість умислу засудженого на умисне протиправне заподіяння смерті.
Обставини справи судом з'ясовано повно і об'єктивно. Будь яких порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б вплинули на законність і обґрунтованість судового рішення у справі допущено не було. Дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 К України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Твердження в апеляції на неврахування судом при визначенні міри покарання засудженому ступеню тяжкості злочину, а також ряду інших обставин не відповідає дослідженим судом доказам і обставинам справи. При обранні покарання засудженому відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України судом враховано як обставини при яких був скоєний злочин, так і дані про особу ОСОБА_1 з визначенням як обтяжуючої так і відсутності пом'якшуючих його вину обставин. Остаточне покарання при цьому визначене з врахуванням зазначених обставин, особи винного. Зокрема, у відповідності до встановленого і визначеної кваліфікації дій винного призначене покарання ближче до нижчої межі визначеної санкцією закону за яким він притягнутий до відповідальності. З урахуванням наведених обставин суд прийшов до обґрунтованого висновку, що це покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Враховуючи вищенаведене, підстави для зміни чи скасування вироку щодо ОСОБА_1 у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Маневицького районного суду від 03 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Головуючий //підпис// Опейда В.О.
Судді //підпис// , //підпис// Оксентюк В.Н., Бешта Г.Б.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду
Волинської області В.О.Опейда