_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Справа№2-4665/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          05.07.2011 року, Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого    –    судді  Непоради М.П.                               

при секретарі   -                 Яіцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2,

про

розірвання шлюбу,

                                     ВСТАНОВИВ:

          Сторони зареєстрували шлюб 18 вересня 1993 року у Малиновському відділі ЗАГС м. Одеси, за актовим записом № 739.

          Шлюб у сторін перший.

          Від даного шлюбу є неповнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає з відповідачкою.

          Дошлюбна фамілія відповідачки –«ОСОБА_2».

          Позивач в своєї позовної заяві зазначив, що шлюб видався невдалим, стосунки погіршились, та позивач втратив почуття поваги та любові до відповідача.

З травня 2010 року шлюбні відносини між сторонами не підтримуються, сторони проживають окремо без поважних причин, спільного господарства не ведеться. На перемирення і подальше подружнє життя позивач не згоден.

          У  попереднє судове засідання з’явилися позивач, наполягав на задоволенні позову в повному обязі.

          Відповідач в попереднє судове засіданні не з'явилась, надала суду заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі, та просила справу слухати за її відсутності, яка залучена до матеріалів справи.  та відповідач.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

                Згідно п. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          Згідно п. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам  одного з них, інтересам їх дітей, маючих істотне значення.

          Судом встановлено, що 18 вересня 1993 року у Малиновському відділі ЗАГС м. Одеси за актовим записом № 739 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, післяшлюбна фамілія відповідача –«ОСОБА_2».

Як убачається із пояснень позивача, сторони припинили шлюбні відносини в  травні 2010 року. У теперішній період сторони сумісного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують, проживають окремо без поважних причин.  На перемирення позивач  не згоден та на даний час сім’ї фактично не існує.

          Все вищезазначене свідче про те, що даний шлюб розпався, зберегти сім’ю не можливо, про що свідчить відмова позивача від примирення. Також збереження шлюбу буде суперечить інтересам  позивача,  які мають істотне значення.

           На підставі вищезазначеного збереження сім’ї стало неможливим.

          Керуючись ст.ст.  174, 213,  214-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 114, 115 СК України, суд –

ВИРІШИВ:

                    Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

 Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 18 вересня 1993 року у Малиновському відділі ЗАГС м. Одеси, актовий запис № 739 - розірвати.

                    Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

           Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею Ії копії до апеляційної інстанції або в порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя :                                                    Непорада М.  П.