Справа 2а-1376/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.03.2011р. Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого –судді Масенко Д.Є.,

при секретарі –Філатовій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Луганській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

У травні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив визнати дії інспектора ДАІ ВДАІ м. Луганська Ніколаєнко М.А. щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 11.05.2010 року та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВВ № 297924 від 11.05.2010 року  про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 300 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

11.05.2010 року о 10.40 год.  він дійсно рухався на автомобілі „Опель Вектра”, д/н НОМЕР_1 по вул. Оборонній біля БК «Будівельників»та був зупинений інспектором ДПС, який склав протокол та притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

Позивач не згоден з рішенням інспектора ДПС за тих обставин, що він не порушував ПДР, оскільки при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, він зменшив швидкість, переконавшись, що на нерегульованому пішохідному переході відсутні пішоходи, яким би він міг створити перешкоду чи небезпеку, зрозумівши , що зупинятися за відсутності пішоходів потреби немає, він з дотриманням ПДР проїхав нерегульований пішохідний перехід.

 В судове засідання позивач не прибув, до початку слухання справи надав суду заяву про розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи (про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки) в судове засідання не прибув, причин суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило, що відповідно до положень ст. 128 КАС України є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши надані докази, суд  дійшов наступного.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у вищестоящій орган, (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міжміський суд, у порядку визначеному КАС України з особливостями, встановленими КУпАП.

На підставі ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження адміністративних актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування знаходження) позивача.

Як встановлено в судовому засіданні постановою інспектора ДАІ ВДАІ м. Луганська ОСОБА_2 від 11.05.2010 року  позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 300грн.(а.с.10). Таким чином порушень строків звернення до суду та територіальної підсудності не встановлено, оскільки постанова оскаржена до суду 20.05.2010р., а позивач мешкає у Ленінському районі м. Луганська.

Згідно зі ст. 122 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

          Відповідно до оскаржуваної постанови позивача притягнути до відповідальності за порушення п.          18.1 ПДР України, який передбачає, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Згідно ст. 251.КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

     Однак, в судовому засіданні встановлено, що позивач притягнутий до відповідальності - безпідставно, що підтверджується поясненнями позивача викладеними у позовній заяві, оскільки позивач при наближенні до пішохідного переходу зменшив швидкість, як того вимагають ПДР. Також судом встановлено, що при проїзді позивачем нерегульованого пішохідного переходу пішохід, яким позивач міг створити перешкоду чи небезпеку не було.

    Будь-яких інших доказів правомірності винесеного рішення відповідачем суду не надано, як того вимагає ст. 71 КАС України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що  оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Однак, суд не знаходить підстав для задоволення позову у частині визнання дії інспектора ДАІ ВДАІ м. Луганська Ніколаєнко М.А. щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки оскарження дій відповідача, щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, який не може бути нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, в розумінні положень ст. 17 КАС України, не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19,128 КАС України, ст, ст.251,288,289 КУпАП, ПДР України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Постанову інспектора ДАІ ВДАІ м. Луганська ОСОБА_2 серії ВВ № 297924 від 11.05.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень  –скасувати.

В задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовити за необґрунтованістю.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: