Справа № 1-33/08

        ВИРОК

                                                            Іменем України

12 лютого 2008 року                                                  Печерський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді Мосьондза І.А.

при секретарях Байко Т.,  Табала Я.

з участю прокурорів Ведєрнікова Д.Ю.,  Панова В.Є.

адвоката ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  справу по обвинуваченню                          

у  вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2006 року приблизно о 11 год. на сходовій площадці в будинку №АДРЕСА_2 в м.Києві ОСОБА_3 умисно наніс декілька  ударів рукою по обличчю та голові ОСОБА_4, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. свою вину в інкримінованих йому злочинних діях  не визнав і показав, що з жовтня 2005 року перебував у шлюбі з ОСОБА_4.. В червні 2006 року ОСОБА_4. забрала стала проживати окремо з їхнім сином та свою матір'ю за адресою: м.Київ, АДРЕСА_2. 14 грудня 2006 року після судового засідання по цивільній справі про встановлення режиму окремого проживання  він прийшов до будинку, де проживала ОСОБА_4., з метою передати дитині іграшку. В квартирі була мати ОСОБА_4., але вона відмовилась відкрити вхідні двері і прийняти іграшку. В цей час побачив ОСОБА_4., яка піднімалась по східцях до квартири. Остання запитала його, чому він прийшов і одночасно, не отримавши відповіді, бризнула йому з балончика сльозоточивим газом в обличчя.  Потім почала кричати і кликати по допомогу. З квартири вийшла мати ОСОБА_4. і  запитала, що сталось. Потерпіла стала говорити, що він її бив. Конфлікт закінчився тим, що він вийшов з під'їзду на вулицю. Того ж самого дня пішов в міліцію і написав заяву про неправомірні дії його колишньої дружини. ОСОБА_4. він не бив, звідки у неї тілесні ушкодження йому невідомо. Просить суд у випадку визнання його винним звільнити його від покарання на підставі акта амністії, оскільки з ОСОБА_4. у них є спільна малолітня дитина.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3. свою вину  не визнає, його вина підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- показами  потерпілої ОСОБА_4.  про те, що  з жовтня 2005 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3. В зв'язку з тим, що ОСОБА_3. періодично влаштовував сімейні скандали, в червні 2006 року забрала дитину і стала проживати в своєї  матері за адресою: м.Київ, АДРЕСА_2..   14 грудня 2006 року після судового засідання по цивільній справі про встановлення режиму окремого проживання поверталася до своєї квартири. Побачила біля дверей квартири ОСОБА_3, запитала, що він тут робить і оскільки перебувала з ним в неприязне них відносинах, сказала, щоб він ішов геть.  Ці слова розізлили ОСОБА_3 і він ударив її кулаком руки в обличчя, а потім наніс ще декілька ударів по голові.  Стала кричати і кликати по допомогу. На її крик з квартири вийшла її мати  і  запитала, що сталось. Повідомила, що її побив ОСОБА_3.. Конфлікт закінчився тим, що вона вибігла з підїзду, а за неї вибіг ОСОБА_3. В той же день вона звернулась з заявою в міліцію.

- показами свідка ОСОБА_5. про те, що 14.12.2006 року до її квартири прийшов ОСОБА_3. і просив впустити його в квартиру. Вона йому відмовила. В цей час піднімалась по східцях її дочка ОСОБА_4. Через вічко  дверей вона побачила, як ОСОБА_3. підійшов до дочки і вдарив її кулаком декілька раз в область голови. Після цього бійка припинилась і ОСОБА_3 утік. На обличчі дочки бачила набряк щоки, синяк, на голові почервоніння. Щоб дочка застосовувала сльозогінний газ до ОСОБА_3, вона не бачила.

- показами свідка ОСОБА_6. про те, вона проживає по сусідству з ОСОБА_5. та її дочкою ОСОБА_4.. 14.12.2006 року через дверне вічко бачила, як ОСОБА_3. розмовляв з кимсь через двері квартири, де проживає ОСОБА_5 Через деякий час почула крик на  квартирній площадці і побачила, як ОСОБА_3. бив ОСОБА_4.  кулаком правої руки в область голови. Після цього бійка припинилась і ОСОБА_3 утік. На обличчі ОСОБА_4. бачила почервоніння  щоки. Чи застосовувала ОСОБА_4 сльозогінний газ до ОСОБА_3, вона не бачила.

- висновком експерта №192 від 07.11.2007 року про виявлення у ОСОБА_4. синця овальної форми розміром 3 х 1,5 cм в лівій вилочній ділянці, яке могло виникнути14.12.2006 року від дії китиці людини, зібраної в кулак, і  відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 в умисному спричиненні легких тілесних ушкодженнях ОСОБА_4.,  в зв'язку з чим його дії кваліфікує за ч.1 ст. 125  КК України.

Суд вважає, що по даній справі  зібранні достатні докази, які дають суду можливість повно та всебічно розглянути справу та постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок.

При призначенні підсудному ОСОБА_3  міри покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу - те, що він за місцем роботи характеризується позитивно та за місцем проживання - посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставин,  які б обтяжували покарання ОСОБА_3, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Обставин, що  б пом'якшували покарання ОСОБА_3,  суд також не вбачає.

На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити  покарання в межах санкції ч.1 ст. 125  КК України у вигляді громадських робіт.

ОСОБА_3. звернувся до суду з заявою, в якій просить звільнити його від покарання за вчинення даного злочину на підставі акта амністії, оскільки у нього є малолітня дитина.

Враховуючи,  що вчинений ОСОБА_3 злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості і за який законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше 5 років, має дитину - сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, відносно якої не позбавлений батьківських прав, звернувся до суду з заявою, в якій просить звільнити його від покарання на підставі акта амністії, суд вважає, що він підлягає звільненню від покарання на підставі ст.1 Закону України від 19.04.2007 року «Про амністію».

Речові докази по справі відсутні, судових витрат не має. Цивільний позов по справі не заявлено. Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

  ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125   КК України і призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

На підставі ст.1  Закону України від 19.04.2007 року «Про амністію» ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд  м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя