_____________________________________________________________________________Справа№ 2-а-2191/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2011   року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Непоради М.П.

при секретарі -          Яіцької А.І.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, інспектора ДПС 3-го взводу Русаловича Сергія Юрійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії інспектора ДПС 3-го взводу протиправними, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН1 № 055180 від 13.04.2011 та визнати його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн., посилаючись на те, що під час складання протоколу та постанови інспектором ДПС було порушено норми матеріального та процесуального права, його було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, також зазначив, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена без достатніх доказів.

Позивач до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, тому суд вважає можливим проводити судове засідання у його відсутності.

Представник відповідача Управління ДАІ –Комарова А.В. позов не визнала, із заявленими доводами не погодилась та заперечувала проти його задоволення.

Інспектор ДПС 3-го взводу молодший сержант міліції Русалович С.Ю. в судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та врегульовані положеннями КАС України та КУпАП України.

Представником відповідача було заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача по справі –ВДАІ ГУМВС України в Одеській області, посилаючись на наступне:

З метою вдосконалення діяльності підрозділів ДАІ ГУМВС України в Одеській області наказом МВС України «Про організаційно-штатні зміни в ГУМВС України в Одеській області»від 10.07.2009 № 308 затверджено перелік змін у штатах ГУМВС України в Одеській області. Згідно з зазначеним переліком Відділ ДАІ (реорганізується) скорочується, Управління ДАІ створюється. Так, після реорганізації, правонаступником ВДАІ є УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

Тому, з урахуванням вимог ст. 55 КАС України суд задовольняє клопотання про заміну неналежного відповідача ВДАІ ГУМВС України в Одеській області на належного –УДАІ ГУМВС України в Одеській області.      

Судом встановлено, що інспектор ДПС 3-го взводу Русалович С.Ю. 13.04.2011, згідно розстановки сил та засобів, здійснював контроль за дотриманням водіями правил дорожнього руху, ніс службу в м. Одеса по вул. Фонтанська дорога та виявив порушення дорожнього знаку 5.16 „Напрямок руху по смугам” Правил дорожнього руху України, яке виразилося в тому, що водій автомобіля „Фольцваген”, д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1, здійснив рух прямо зі смуги руху, рух з якої дозволено тільки праворуч на вул. Артилерійську.

Встановивши зазначене вище порушення, співробітник ДАІ зупинив водія транспортного засобу „Фольцваген”, д/н НОМЕР_2.

При перевірці документів на транспортний засіб інспектором ДПС було встановлено, що ОСОБА_1 керував з полісом цивільно-правової відповідальності, строк дії якого скінчився на момент зупинки, що є грубим порушенням п. 2.1„ґ”, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Інспектор, встановивши, що водієм було допущено два адміністративних правопорушення, тому на водія було накладено стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення.

Приймаючи таке рішення інспектор керувався п. 2.7 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26 лютого 2009 року № 77, відповідно до якої якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (частина друга статті 36 КУпАП).

Відповідно до ст. 254 КпАП України склав протокол про адміністративне правопорушення ВН1 № 346863 від 13.04.2011, та, на підставі ст. 222, ч. 2 ст. 255 КпАП України, виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН1 № 055180 від 13.04.2011, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.126 КпАП України, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Відповідно до вимог дорожньої розмітки 5.16 ПДР України показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.

Згідно з п. 2.1«ґ»ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, наказу МВС України № 451 від 29.11.2007 „Про затвердження Інструкції з організації діяльності підрозділів Державтоінспекції МВС України щодо контролю за наявністю у водіїв полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та страхових  сертифікатів "Зелена картка" при нагляді за дорожнім рухом” власники транспортних засобів - юридичні  та  фізичні  особи, які  відповідно  до  законів  України  є  власниками або законними володільцями  (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління,  на основі договору  оренди,  довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Згідно з п. 17.5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик зобов'язаний надати страхувальнику спеціальний знак державного зразка, який затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

На вимогу працівника ДАІ позивачем не було надано чинного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв’язку суд вважає, що інспектором ДПС було правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Посилання позивача на порушення порядку розгляду справи працівником ДАІ, що виразилося у не роз’ясненні прав, відмови у відкладенні розгляду справи у зв’язку з необхідністю скористатися правовою допомогою, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, виходячи з нижченаведеного:

В судовому засіданні було оглянуто протокол про адміністративне правопорушення серії ВН1 № 346863, в якому міститься підпис позивача про ознайомлення його з правами та обов’язками, а також з місцем та часом розгляду справи.

Також суд не приймає до уваги доводи позивача щодо необхідності йому надання правової допомоги, оскільки п. 5 ч. 1 ст. 278 КпАП Кураїни встановлено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:, зокрема чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Враховуючи, що факт порушення щодо керування полісом цивільно-правової відповідальності, строк дії якого скінчився, позивач визнав, про що зазначено у адміністративному позові, а також відсутні пояснення водія у протоколі про адміністративне правопорушення з посилання на не згоду з вказаним правопорушенням, тому підстав для відкладення розгляду справи інспектор ДПС не знайшов

Відповідно до ст. 52 Закону України „Про дорожній рух", контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить УДАІ ГУМВС України в Одеській області). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до „Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ", затвердженого Постановою КМ України від 14.04.1997 року № 341.

Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекції, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.

Інспектор ДПС 3-го взводу Русалович С.Ю. – посадова особа Державтоінспекції, при здійсненні відносно позивача владних повноважень, діяв у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами, в межах своєї компетенції, неупереджено, не зловживаючи своїм службовим положенням.

З пояснень представника УДАІ вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, скоєне водієм, було проведено у відповідності до вимог статей 276, 278, 280 КУпАП на місці скоєння даного правопорушення, а винесена по даній справі постанова відповідає вимогам статей 283, 284, 285 КУпАП. Сума накладеного на водія штрафу відповідає санкції частини 1 статті 126 КУпАП (425-850 гривень) і накладена у максимальному розмірі, оскільки позивачем було допущено одночасно два адміністративних правопорушення.

З боку позивача, до суду, не надано жодного доказу, який би спростовував доводи викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, постанові в справі про адміністративне правопорушення та поясненнях інспектора Державтоінспекції.

Отже, висновки співробітника ДАІ, викладені в протоколі та постанові, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, суд приходить до висновку, що позивачем було допущено правопорушення, в його діях присутній склад правопорушення, яке було правильно кваліфіковано відповідачем.

Відповідно до ст. 245 КУпАП –завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь –які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів, що мають функції фото- та кінозйомки відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За таких обставин  належним доказом по справі, що підтверджує винність позивача та подію адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення від 13.04.2011.

Серед вимог ч. 1 ст. 280 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Також, позивач не надав судові належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів щодо незаконності та протиправності дій відповідача відносно нього, які виразились у притягненні позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

За таких обставин, позивач, дійсно, порушив ПДР, у зв'язку з чим правомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності.

Таким чином, дії інспектора ДПС 3-го взводу Русаловича С.Ю. були правомірними, ґрунтувалися на підставі вимог діючого законодавства, які регулюють спірні правовідносини, у зв’язку з чим вимоги позивача про визнання дій інспектора ДСП неправомірними не підлягають задоволенню.

Але суд критично ставиться до застосованої інспектором ДПС суми штрафу, накладеного на позивача.

Так, ст. 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Інспектором ДПС 3-го взводу Русаловичем С.Ю. при накладенні стягнення не було враховано вимог положень вищевказаної статті, зокрема чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Також інспектором ДПС не було застосовано положення ч. 2 ст. 33 КпАП України, відповідно до якої при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор ДПС, допустив неповноту при з'ясуванні всіх обставин справи, зокрема накладення стягнення у вигляді штрафу у максимальному розмірі.

Таким чином, суд, розглядаючи справу про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та керуючись положеннями КАС України, з урахуванням особливостей КпАП України, дійшов до висновку, що сума накладеного на позивача адміністративного стягнення є необґрунтованою, та застосована з порушенням ст.ст. 33, 280 КпАП України.

Тому суд, на підставі ст. 293 КУпАП, відповідно до якої орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обґрунтованість винесеної постанови та приймає рішення про зміну заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням вищенаведеного суд змінює розмір накладеного на позивача адміністративного стягнення, застосованого ч. 1 ст. 126 КпАП України, з 850 грн. на 425 грн..

Відповідно до вимог абзацу другого ч.2 ст.162 КАСУ суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У рішенні суду (постанові) повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) про оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає залишенню без змін, а адміністративний позов - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 280 КпАП України, ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, інспектора ДПС 3-го взводу Русаловича Сергія Юрійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн.

Постанова суду у справах з приводу оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                                      Непорада М.  П.           

 ,