Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

                                                                                 Справа  № 2-340/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    04 липня 2011 року Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі  головуючого судді                           Яременко І.В.

                     при секретарі                           Анохіної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці справу за

позовом         ОСОБА_1

        до          Комунального підприємства «Макіївтепломережа»

треті особи    Комунальне підприємство «Жилцентр 7»

                      Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 14»

                 про  визнання неправомірними дій керівництва КП «Макіївтепломережа»неправомірними з нарахування платні за послуги теплопостачання та погашення заборгованності за послуги теплопостачання зі збігом строку позовної давнини;

за зустрічним позовом Комунального підприємства «Макіївтепломережа»

         до        ОСОБА_1

       про        стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію                                    

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Макіївтепломережа»про визнання неправомірними дій керівництва КП «Макіївтепломережа»неправомірними з нарахування платні за послуги теплопостачання та погашення заборгованності за послуги теплопостачання зі збігом строку позовної давнини. Мотивує позовні вимоги тим, що на підставі договору дарування  від 09 жовтня 2001 року він є власником  квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1.   Квартира не опалювалась з 1998 року, тому він звернувся до КП «Жилцентр 4»із заявою про відключення квартири від центрального опалення. За його заявою представники КП «Жилцентр 4»18 жовтня 2004 року демонтували радіатори та вдключили квартиру від центрального опалення, про що склали акт «Про відключення опалювальних приладів від центрального опалення в квартирі АДРЕСА_1». Від КП «Макіївтепломережа»послуг з теплопостачання він не отримував та не отримує, договірних відносин  з КП «Макіївтепломережа»не має. В листопаді 2007 року отримав сповіщення від відповідача про борг за послуги теплопостачання  приблизно 7000 грн. Він повідомив керівництво відповідача листом про те, що не користується послугами теплопостачання, але не дивлячись на це йому продовжують нараховувати та вимагати  плату за послуги теплопостачання, тому просить такі дії керівництва відповідача визнати незаконними, зобов’язати відповідача припинити нарахування та вимоги оплати за неотримані прослуги теплопостачання, погасити заборгованість за платежами за збігом позовної давнини, стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 500 грн.

Відповідач Комунальне підприємство «Макіївтепломережа»звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті послуг за відпущену теплову енергію, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 є власником  квартири АДРЕСА_1. До обрізу будівлі вказаного будинку КП «Макіївтепломережа»була відпущена теплова енергія. Оскільки відомості про наявність альтернативного джерела опалення відсутні, власник вказаної квартири є споживачем послуг центрального опалення. В порушення вимог житлового законодавства ОСОБА_1 тривалий час не вносить оплату наданих послуг з опалення житлового приміщення, у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з 01.11.2005 р. по 1.11.2010 р. у  загальній сумі 7433,02 грн., яку просять стягнути на свою користь з ОСОБА_1 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн.

До судового засідання позивач  ОСОБА_1 не з’явився, надавши суду заяви про розгляд справи у його відсутність за участю його представника ОСОБА_4, первісний позов підтримує в повному обсязі,  у задоволенні зустрічного позову КП «Макіївтепломережа» просив відмовити.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі, зустрічний позов КП «Макіївтепломережа»не визнав повністю, пояснивши, що  на підставі договору дарування  від 09 жовтня 2001 року ОСОБА_1 є власником  квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1.   Квартира не опалювалась з 1998 року, тому він звернувся до КП «Жилцентр 4»із заявою про відключення квартири від центрального опалення. За його заявою представники КП «Жилцентр 4»18 жовтня 2004 року демонтували радіатори та вдключили квартиру від центрального опалення, про що склали акт «Про відключення опалювальних приладів від центрального опалення в квартирі АДРЕСА_1», при цьому представники відповідача участі у відокремленні квартири від системи центрального опалення не приймали.  Від КП «Макіївтепломережа»послуг з теплопостачання позивач не отримував та не отримує, договірних відносин  з КП «Макіївтепломережа»не має. В листопаді 2007 року позивач отримав сповіщення від відповідача про борг за послуги теплопостачання  приблизно 7000 грн. та  повідомив керівництво відповідача листом про те, що не користується послугами теплопостачання, але не дивлячись на це йому продовжують нараховувати та вимагати  плату за послуги теплопостачання, тому просить такі дії керівництва відповідача визнати незаконними, зобов’язати відповідача припинити нарахування та вимоги оплати за неотримані прослуги теплопостачання, погасити заборгованість за платежами за збігом позовної давнини, стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 500 грн. Із зазначених обситавин не визнає зустрічні позовні вимоги КП «Макіївтепломережа»та просив у їх задоволенні відмовити, за зустрічним позовом просив застосувати строк позовної давнини.

Представники відповідача Іщенко Я.І. та Дрозд Т.О., які діють на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали в повному обсязі, зустрічний позов КП «Макіївтепломережа»підтримали повністью та просили їх задовольнити. Пояснення  дали аналогічні тим, що викладені в зустрічній позовній заяві та зазначили, що самовільне відключення від системи централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати послуг за відпущену теплову енергію, оскільки самовільне відключення забороняється діючим законодавством. Незважаючи на те, що відповідачем у 2004 році було проведено відокремлення від системи централізованого опалення та житловою організацією про це було складено акт, позивач повинен пройти певну процедуру щодо відключення із зверненням до Комісії органа місцевої виконавчої влади щодо розгляду питань пов’язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалювання і лише після підтримання цієї процедури та складання акту йому нарахування могли не проводитися. Крім того, відокремлення позивачем від системи центрального опалювання здійснено без належного дозволу на це та у відсутність представника теплопостачальної організаціїта не було дотримано порядку відключення від мереж централізованого опалення.

Представник третьої особи КП «Жилцентр 7»ОСОБА_7, що діє на підставі довіреності, до судового засідання не з’явилась, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутності представника третьої особи, заперечень за позовом не мають, просять постановити рішення напідставі наявних доказів (а.с. 145).

Представник третьої особи КП «ЖЄК № 14»до судового засідання не з’явився, на адресу суду надіславши лист про розгляд справи у відстутності представника третьої особи, рішення просять постановити на розсуд суду (а.с. 144).

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають по наступних підставах.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

            Як встановлено в судовому засіданні і підтверджено копією особового рахунку № 9380, позивач  ОСОБА_1 є  зареєстрованими та проживає в квартирі АДРЕСА_1. КП «Макіївтепломережа» надаються послуги з теплопостачання в зазначений будинок. Але, як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено поясненнями представника позивача ОСОБА_4 у 2004 році позивачем самовільно було проведено відключення квартири від мережі централізованого опалення, шляхом демонтажу радіаторів.

           Згідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»споживач теплової енергії –фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Теплопостачання(постачання теплової енергії)-сфера діяльності з виробництва, транспортування , постачання теплової енергії споживачам. Судом встановлено, що постачання теплової енергії здійснюється позивачем КП «Макіївтепломережа»до вводу в будинок і ці мережі перебувають на балансі позивача, а мережі внутрішньобудинкові –на балансі житлового органу, який здійснює їх обслуговування. Межею розподілу балансової і експлуатаційної відповідальності приймається обріз будинку, або межа балансової належності.

         Як встановлено в судовому засіданні та не оспорювалося сторонами, договір між ними не був укладений, але суд вважає доведеним факт того, що відповідач поставляє теплову енергію до будинку позивача, в подальшому теплова енергія розподіляється по будинку житловим органом на балансі якого перебуває цей будинок, тобто фактично між сторонами в справі виникли договірні відносини та зобов’язання , а тому суд вважає, що відсутність письмового договору не звільняє споживача від оплати отриманих послуг.

        Згідно ч.2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

        Відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об’єму ) квартири за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.  

        З актів на включення (відключення) опалення вбачається, що будинок, в якому проживає позивач був підключений до опалення  в опалювальний сезон у 2007 р., 2008 р., 2009 р., 2010р.,  та обладнаний тепломіром, а тому нарахування за надані послуги з теплопостачання здійснювались на підставі його показників/а.с.91-96/. Відповідно до особового рахунку в КП «Макіївтепломережа», наданого відповідачем, у позивача мається заборгованість по оплаті послуг за відпущену теплову енергію у загальному розмірі  7433, 02 грн., яка виникла за період з 01 листопада 2005 року по 01 листопада  2010 року/а.с.25-27/.

             Згідно акту про відключення опалювальних приладів від від центрального опалення  в квартирі АДРЕСА_1 від 18 жовтня 2004 року вбачається, що в присутності представників КП «Жилцентр № 4»за заявою позивача ОСОБА_1 від 15.10.2004 року був складений акт , що підтверджує відключення вказаної квартири, від мереж  центрального опалювання, радіатори відключені від центрального опалювання та демонтовані у всіх кімнатах .

Суд звертає увагу, що зазначений акт складений у відсутності представника КП «Макіївтепломережа»і крім того він не затверджений в передбаченому законом порядку /а.с.4,/.

Відповідно до вимог п.34 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р.        N 1497, що діяли на момент відключення квартири позивача від мереж центрального оплювання : Споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнувати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.

       Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 здійснив самовільне відключення від мереж централізованого опалення, що забороняється Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. N 1497, а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 .

      Аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки судом встановлено, що він самовільно, без відповідного дозволу та дотримання відповідної процедури, відключив квартиру від мережі централізованого опалення. Ця процедура не пройдена ним і до теперішнього часу, а тому відповідачем обґрунтовано здійснювалося нарахування за відпущену теплову енергію за період з 01.11.2005 року по 01.11.2010 року. Враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 не проводилася оплата цих послуг, виникла заборгованість у загальному розмірі 7433,02 грн., що підтверджується копією особового рахунку.

Вирішуючи питання про суму, яка підлягає стягненню з позивача ОСОБА_1 за зустрічним позовом КП «Макіївтепломережа», суд керується вимогами ст.ст. 257, 267 ЦК України, якими загальний строк позовної давності встановлюється в три роки. Суд не встановив поважних причин пропуску строку позовної давності позивачем, позовна заява подана до суду у листопаді 2010 року, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума заборгованості за період з 1.11.2007 року по жовтень 2010 року в межах строку позовної давності.

Відповідно до розрахунків наданих позивачем, розмір нарахувань до сплати відповідачами наданих послуг по постачанню тепловою енергією за період з 01.11.2007 року по 31.10.2010 року включно становить 4 398,45 грн. /а.с.26-27/, а тому зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з ОСОБА_1, а зустрічний позов КП «Макіївтепломережа»частковому задоволенню в межах строку позовної давнини.

Крім того, у відповідності зі ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких також належать витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи. Отже, з ОСОБА_1 на користь КП «Макіївтепломережа»також необхідно стягнути сплачені витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 51 грн.

              На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 257, 264, 267, 525, 526 ЦК України, п.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги",  ч.3 ст. 20, ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово –комунальні послуги», ст.ст. 1,20,24 Закону України «Про теплопостачання», Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. N 1497, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2005 року № 630 ст. ст. ст.10, 11, 15, 57, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України , суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1   до Комунального підприємства «Макіївтепломережа», треті особи Комунальне підприємство «Жилцентр 7», Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 14»про  визнання неправомірними дій керівництва КП «Макіївтепломережа»неправомірними з нарахування платні за послуги теплопостачання та погашення заборгованності за послуги теплопостачання зі збігом строку позовної давнини – відмовити.

Зустрічний позов Комунального підприємства «Макіївтепломережа»до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Макіївтепломережа»»заборгованість по оплаті послуг за відпущену теплову енергію за період з 01 листопада 2007 року по 31 жовтня 2010 року включно в сумі 4 398, 45 грн. (чотири тисячі триста дев’яносто вісім гривень сорок п’ять копійок) та витрати на інформацфйно-технічне забезпечення рогляду справи у розмірі 30 грн.,  а всього стягнути 4 428, 45 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять вісім гривень сорок п’ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі        51 грн.    

В іншій частині позовних вимог Комунальному підприємству «Макіївтепломережа»відмовити.    

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії через Центрально-Міський районний суд м.Макіївки.   

             Суддя                                                                                 І.В. Яременко