Справа № 2289/07

РІШЕННЯ

Іменем             У к р а ї н и

17 грудня 2007 року                                                                           м.Шостка.

Шосткинський міськрайсуд Сумської області у складі:

Головуючого -судді Свиненко М.Д.,

При секретарі Афанасенко Т.Л.,

З участю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шостка цивільну справу справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про відшкодування майнової та моральної шкоди за договором наміру,

ВСТАНОВИВ:

Позивач вимоги мотивувала тим, що 14 серпня 2006 року вона уклала із відповідачем договір наміру у простій письмовій формі, відповідно якого вона за відсутності коштів у останнього, позичала відповідачу 525 гривень для приватизації квартири, останній після приватизації квартири мав намір продати квартиру саме їй.

Отримавши гроші та приватизувавши квартиру відповідач в порушення зобов'язань продав її іншій особі, отримані 525 гривень повертати не бажає.

Прохала стягнути судовим рішенням цю суму та 1700 гривень моральної шкоди, пов'язаної із душевними стражданнями та переживаннями через небажання відповідача виконувати умови договору.

У судовому засіданні позов підтримала, обґрунтовувала його тими- ж обставинами.

Відповідач позов не визнав та показав що цей договір немає ніякої юридичної сили, поськільки він не завірений нотаріально, має багато виправок, підпис на договорі не його, грошей у ОСОБА_1 він не брав, ніяких обіцянок продати квартиру саме ій не давав, через що у позові необхідно відмовити.

Вислухавши позивача, дослідивши по справі докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав:

Відповідно загальних положень про договірні відносини, ст. 635 ЦК України, попереднім договором є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти основний договір на умовах встановлених попереднім договором, при цьому зобов'язання встановлене попереднім договором припиняється якщо основний договір не укладений протягом строку встановленого попереднім договором, або якщо кожна із сторін не направить іншій стороні пропозицію про його укладення.

При цьому попередній договір повинен бути укладеним у формі встановленій для основного договору. Договір про наміри /протокол про наміри/, якщо у ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору не ввважається попереднім договором.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна, в тому числі і квартири, повинен бути укладений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Виходячи із цього договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не може вважатись попереднім договором на продажу купівлі-продажу квартири, поськільки він не відповідає вимогам встановленим законом для такого договору та не тягне за собою правових наслідків у разі його невиконання.

Отримання ОСОБА_2 500 гривень від ОСОБА_1 для приватизації квартири підтверджено крім її показів самим договором /а.с. 5/.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також підтвердили ці обставини та показали, що їм відомо те, що після приватизації квартири ОСОБА_2 продав її іншій особі, грошей ОСОБА_1 на її вимогу не повернув.

Виходячи із цього договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно вважати простим договором позики, поськільки він укладений у письмовій формі, підтверджує отримання відповідачем 500 гривень.

Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник повинен повернути позикодавцеві суму грошей у строки визначені у договорі, у разі якщо такі строки не визначені то протягом тридцяти днів із моменту пред'явлення до нього вимоги.

Виходячи із цього відповідач повинен повернути позивачеві суму позики у розмірі 500 гривень, тобто до цього договору необхідно приміняти правові наслідки про невиконання умов договору позики.

Посилання ОСОБА_2 на відсутність його будь якої відповідальності взагалі суд до уваги взяти не може, поськільки тих обставин що він не позичав грошей він не довів та доказами не підтвердив тому вказана сума підлягає стягненню із нього у судовому порядку.

Щодо відшкодування моральної шкоди то ця вимога задоволенню не підлягає.

Згідно законодавства моральна шкода підлягає стягненню тільки у випадках передбачених спеціальними законами, при договірних відносинах вона відшкодовується, якщо її відшкодування передбачав договір. З огляду на викладене вимога ОСОБА_1 про відшкодування цієї шкоди не співвідноситья ні із законодавстволм ні умовами договору.

Відповідно ст. 88 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають понесені та підтверджені нею судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 635, 657, 1049 ЦК України, ст. ст. З, 10, 57, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 гривень за договором позики від 14 серпня 2006 року та 81 гривню судових витрат по справі.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскарженим в Сумський Апеляційний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня його проголошення та апеляційної скарги, протягом 20 днів, з дня подачі заяви, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо вона не була подана, якщо подана заява, а апеляційна скарга не подана у строк визначений законом, рішення набирає законної сили по закінченню цього строку.

У разі оскарження рішення, якщо воно не було скасоване, воно набирає сили після перегляду справи апеляційним судом.

М.Д. Свиненко.