a
Справа №22-ц-1302/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Собина
Категорія - 51 Суддя-доповідач - Маслов
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
Головуючого - Маслова В. О.,
суддів - Криворотенка В. І., Рибалки В. Г.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду у м. Суми апеляційні скарги ОСОБА_1, публічного акціонерного товариства «Сумихімпром»
на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 02 червня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», третя особа на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «Титан України» про визнання нечинними та скасування розпоряджень, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 червня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано п.п. 1 – 4 наказу від 11 січня 2011 року № 7 про зміну істотних умов праці.
Скасоване Розпорядження № 186 від 11 березня 2011 року як незаконне та поновлено ОСОБА_1 на раніше займаній посаді адміністратора (чергового) готелю «Хімік», філії «Готельний комплекс «Хімік» з 12 березня 2011 року.
Стягнуто з ПАТ «Сумихімпром» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4941 грн. 22 коп. за відрахуванням суми вихідної допомоги виплаченої їй при звільненні та усіх необхідних податкових платежів та моральну шкоду в сумі 500 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, в частині відмови їй у позові просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ПАТ «Сумихімпром», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Зобов’язати позивачку повернути грошові кошти в сумі 2087 грн. 84 коп., виплачені їй за рішенням суду.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3, представників ПАТ «Сумихімпром» Друченко Т.В. та Вітюк І.В., які підтримали доводи своїх апеляційних скарг і не визнали доводів скарг протилежної сторони, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на підставі ч. 1 ст. 308 ЦПК України.
Як встановлено в судовому засіданні судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 02 січня 1990 року наказом № 1588 від 27 грудня 1982 року була прийнята на роботу в житлово-комунальний відділ адміністратором готелю «Хімік» Сумського виробничого об’єднання «Сумихімпром», у зв’язку із реорганізацією 06 жовтня 2005 року розпорядженням № 839 від 19 жовтня 2005 року була переведена адміністратором (черговим ) готелю «Хімік» (вул.Харківська) філії «Готельний комплекс «Хімік». Наказом № 137 від 25 березня 2010 року позивачка була звільнена з підприємства за скорочнням штатів за ст. 40 п.1 ЗпП України , а наказом № 146 від 26 березня 2010 року була прийнята тимчасово по 30 квітня 2010 року адміністратором ( черговим ) готелю «Хімік « (вул.Харківська) Філії «Готельний комплекс «Хімік». Розпорядженням № 240 від 30 квітня 2010 року позивачка була звільнена з підприємства по закінченню строку трудового договору за ст. 36 п.2 КЗпП України. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 липня 2010 року (а.с.21-24) , яке в подальшому було змінено рішенням апеляційного суду Сумської області від 20 серпня 2010 року відповідно до матеріалів справи № 2-4318/10, її було поновлено на роботі у «Готельному комплексі «Хімік» ВАТ «Сумихімпром» на посаді адміністратора (чергового) з 01 травня 2010 року.
Розпорядженням від 16 вересня 2010 року № 568 (а.с. 28) ОСОБА_1 було поновлено на посаді адміністратора (чергового) у «Готельному комплексі «Хімік» ВАТ «Сумихімпром».
Розпорядженням від 29 грудня 2010 року № 123 (а.с. 50) було скасовано з 01 січня 2011 року посадову інструкцію адміністратора (чергового) готелю «Хімік» » (вул.Харківська) філії «Готельний комплекс «Хімік» ВАТ «Сумихімпром» та введено в дію з 01 січня 2011 року нову посадову інструкцію і запропоновано працівникам готелю, які займають посаду адміністратора (чергового), переведення на посаду адміністратора (чергового по поверху готелю) за їх згодою.
Наказом ВАТ «Сумихімпром» від 11 січня 2011 року № 7 (а.с. 25) було змінено найменування посади адміністратора (чергового) готелю «Хімік» ( вул. Харківська) філії «Готельного комплексу «Хімік» ВАТ «Сумихімпром» на нове найменування посади, а саме - адміністратор (черговий по поверху готелю) готелю «Хімік» філії «Готельного комплексу «Хімік» ВАТ «Сумхімпром» зі зміною посадових обов’язків з 12 березня 2011 року. Скасовано з 12 березня 2011 року посадову інструкцію адміністратора ( чергового) готелю «Хімік» ( вул. Харківська) філії «Готельний комплекс «Хімік» ВАТ «Сумихімпром» і у зв’язку із зміною посадових обов’язків та зміною найменування посади , відділу кадрів було наказано попередити про зміну істотних умов праці, що відбудуться з 12 березня 2011 року у працівників, які на той час перебували на посадах адміністратора (чергового) готелю «Хімік» ( вул. Харківська).
Відповідно до п. 5.18 Посадової інструкції адміністратора (чергового по поверху готелю) готелю «Хімік» (вул. Харківська) філії «Готельний комплекс «Хімік» на а.с. 51-54, крім обов’язків , які безпосередньо входять до обов’язків адміністратора, було покладено обов’язок підтримувати зразкову чистоту і порядок у номерах на закріпленому поверсі (міняти постільну білизну , прибирати ліжка, здійсювати генеральне прибирання номерів, мити вікна, двері, душові кабіни, умивальники і санвузли , витирати пил тощо).
Згідно з пропозиціями по працевлаштуванню на а.с. 128-129, ОСОБА_1 04 березня 2011 року та 11 березня 2011 року відмовилась від продовження роботи у зв’язку із змінами істотних умов праці та переведення на посаду адміністратора (чергового по поверху готелю).
Розпорядженням від 11 березня 2011 року № 186 (а.с. 26) ОСОБА_1 була звільнена з посади адміністратора (чергового) готелю «Хімік» » (вул.Харківська) філії «Готельного комплексу «Хімік» ВАТ «Сумихімпром» з 11 березня 2011 року згідно п.6 ст.36 КЗпП України , у зв’язку із відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середньомісячного заробітку.
Зі штатного розпису керівників, спеціалістів та службовців філії «Готельний комплекс «Хімік» ВАТ «Сумихімпром» на 2010 рік на а.с. 169-170 , який введений в дію з 01 січня 2010 року, вбачається, що в філії існувало 4 посади адміністратора (чергового) одна з яких була вакантна і одну з яких займала позивачка ОСОБА_1 Відповідно до штатного розпису на а.с. 171, який введений в дію з 01 квітня 2011 року, в готелі існує 4 посади адміністратора (чергового по поверху готелю) одна з яких вакантна.
Згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП України у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.
Згідно з п. 6 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів від 06 листопада1992 року № 9, з послідуючими змінами, роз’яснено, що припинення трудового договору за п.6 ст. 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обгрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж
спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням
передових методів, технологій тощо).
Згідно з розділом 3 «Правил по санітарному утриманню готелей та інших об’єктів готельного типу» затверджених заступником голови Державного комітету по житлово-комунальному господарству УРСР 15 березня 1991 року, копія яких є на а.с. 103-106, прибирання санітарного вузла номера і санітарного вузла загального користування проводиться покоївкою або прибиральницею. Відповідно до загальних положень Правил, обслуговуючий персонал готелю повинен проходити медичні обстеження не менше ніж 2 рази на рік. Як встановлено в суді першої інстанції, позивачка як адміністратор проходила обстеження 1 раз на рік
Відповідно до Інструкції з охорони праці покоївки 2 розряду готелю «Хімік» (вул.Харківська) Філії ГК «Хімік» від 04 січня 2011 року, обов’язки по прибиранню та утриманню у чистоті номерів готелю, санвузлів, зміна білизни, рушників, прибирання ліжок відноситься до обов’язків покоївок ( а.с.65-71).
Таким чином, обов’язки по прибиранню номерів повинні бути покладені на покоївок або прибиральниць, а не адміністратора, а тому відповідачем в порушення норм та правил по санітарному утриманню готелей та інших об’єктів готельного типу, безпідставно було змінено умови праці позивача, змінено найменування раніше займаної посади на адміністратора (чергового по поверху готелю) та внесено до її посадових обов’язків обов’язки по прибиранню номерів.
Тому посилання апеляційної скарги відповідача на поверхове дослідження судом питання відповідності посадових обов’язків адміністратора (чергового по поверху готелю) вимогам «Правил по санітарному утриманню готелей та інших об’єктів готельного типу» є безпідставними, оскільки відповідно до вищезазначених Правил обов’язки по санітарному утриманню готелей повинні бути покладені на обслуговуючий персонал, а згідно з штатним розписом, посада адміністратора (чергового по поверху готелю) віднесена до категорії керівників, спеціалістів та службовців.
Отже, аналізуючи діюче трудове законодавство, можна зробити висновок, що зміна істотних умов праці допускається при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Відмова працівника від продовження роботи в нових умовах дійсно може бути підставою для припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП України. Хибність позиції відповідача в даному спорі полягає в тому, що ті перетворення трудових прав і обов’язків позивачки, які ним зроблені вказаними наказом і розпорядженням від 11 січня та 11 березня 2011 року, вийшли за межі посади і спеціальності позивачки. Намагання роботодавця об’єднати дві спеціальності в одну і покласти обов’язки за двома видами робіт на одну особу (навіть при наявності фінансово-економічних показників для цього) могло відбутися за згодою працівника, а при відсутності такої згоди могли бути задіяні інші правові механізми по переведенню на іншу роботу або припинення трудових відносин з інших підстав, які передбачені КЗпП України. Звільнення позивачки з роботи не ґрунтується на ст.ст. 32., п. 6 ст. 36 КУпП України, а тому суд першої інстанції у відповідності зі ст.ст. 235, 237-1 КЗпП України постановив рішення про поновлення її на роботі і про стягнення на її користь зарплати за час вимушеного прогулу і 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що їй безпідставно відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо зобов’язання ПАТ «Сумихімпром» у місячний термін виконати вимоги Закону України «Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників», є необгрунтованим, оскільки ПАТ «Сумихімпром» звернулось до Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми із заявою про розстрочення погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України по сплаті пенсій, призначених на пільгових умовах, та зі сплати страхових внесків. Товариством спільно з УПФ розроблено графік погашення розстрочених сум заборгованості та станом на квітень 2011 року частково погашено заборгованість зі сплати пільгових пенсій. Це підтверджується матеріалами справи, а саме Довідкою про стан виконання ПАТ «Сумихімпром» вимог Закону України «Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників» на а.с. 153-154, рішенням про розстрочення сум заборгованості на а.с. 155, графіком погашення розстрочених сум на а.с. 156, платіжними дорученнями на а.с. 157-158.
Окрім цього, сплата чи неповна сплата підприємством внесків до Пенсійного Фонду України регулює правовідносини між цими юридичними особами. Це побічно, а не безпосередньо зачіпає інтереси позивачки щодо перерахунку пенсій, а тому рішенням місцевого суду їй обґрунтовано відмовлено в цій частині позову.
Суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним у справі доказам і така оцінка відповідає вимогам ст. 212 ЦПК України.
Посилання апеляційної скарги позивача на те, що відмова судді витребувати докази та заслухати свідків про свідоме та систематичне порушення адміністрацією ВАТ «Сумихімпром» її трудових прав призвело до безпідставного зменшення суми відшкодування моральної шкоди та посилання апеляційної скарги відповідача про відсутність будь-яких фактичних даних, які б свідчили про порушення прав позивачки при її звільненні, та відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, є необґрунтованими, оскільки частково задовольняючи вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди в сумі 500 грн., суд обґрунтовано виходив з положень ст. 237-1 КЗпП України, а саме з того, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Інші доводи скарги висновків суду також не спростовують.
Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд ухвалив його з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» відхилити, а рішення Зарічного районного суду м.Суми від 02 червня 2011 року в даній справі залишити без змін.
Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -