Справа № 2-2847/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 pоку                                         м.Рiвне

    Рiвненський мiський суд в особi суддi ОСОБА_1,

з участю: секретаря судового засідання Юхимчук О.Л.,

               позивача ОСОБА_2,

               представника позивача адвоката ОСОБА_3,

               представника головного управління праці та соціального захисту

               населення Рівненської облдержадміністрації ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному

справу за позовом ОСОБА_2 до головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання права на автомобіль, -

                             В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала повністю і просить суд визнати її право, як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого 20 вересня 2007 року, на автомобіль марки «ФОЛЬКСВАГЕН ПАССАТ», 1996 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, отриманий в порядку визнання автомобіля гуманітарною допомогою згідно Протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2005 року (порядковий № 89), зареєстрований ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА № 023092 від 28 березня 2006 року, без сплати будь-яких податків і зборів (обов’язкових платежів).

Представник головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у письмовій відповіді позивачу від 04 лютого 2011 року, і просить суд в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослiдивши письмовi докази по справi, суд прийшов до висновку, що позов пiдлягає задоволенню повнiстю.

Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, як інвалід війни першої групи перебував на обліку в головному управлінні праці та соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації для забезпечення автомобілем на пільгових умовах.

28 березня 2006 року ОСОБА_5 через головне управління праці та соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації отримав автомобіль марки «ФОЛЬКСВАГЕН ПАССАТ», 1996 року випуску, визнаний гуманітарною допомогою згідно протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 15 вересня 2005 року.

28 березня 2006 року Рівненським МРЕВ ДАІ видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РСА № 023092, згідно з яким його власником є ОСОБА_5

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер 20 вересня 2007 року, про що зроблено актовий запис № 26. Після його смерті позивач, як член сім'ї померлого, звернулась до відповідача з проханням надати їй дозвіл на перереєстрацію спірного автомобіля. Головне управління праці та соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації, заперечуючи право позивача на згаданий автомобіль, відмовило позивачу у наданні такого дозволу з посиланням на те, що термін експлуатації ОСОБА_5 автомобіля, отриманого ним як гуманітарна допомога, є меншим десяти років.

У своїх запереченнях відповідач посилається на вимоги Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2010 року № 826), згідно з якими після смерті інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля. Вказані вимоги ґрунтуються на положеннях ст.11-1 Закону України «Про гуманітарну допомогу».

Разом з тим, відповідно до вимог пункту 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року № 387), тобто в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда.                  

Згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх  транспортних засобів, затвердженою Наказом Мінюсту від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, строк експлуатації - це період часу від моменту виготовлення транспортного засобу до дати оцінки.                    

ОСОБА_6 згаданий автомобіль марки «ФОЛЬКСВАГЕН ПАССАТ»був випущений у 1996 році, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу, строк його експлуатації на час смерті ОСОБА_5 є більшим десяти років.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, власником спірного автомобіля був ОСОБА_5 і цього факту ніхто не оспорив. Не заперечується і той факт, що позивач є членом сім'ї ОСОБА_5, яка на час його смерті проживала та була зареєстрована за його місцем проживання і реєстрації.          

За встановлених обставин, суд визнає, що у позивача ОСОБА_7 після смерті її батька ОСОБА_5 виникло право на автомобіль, яким її батько був забезпечений головним управлінням праці та соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації.         

При вирішенні спору суд враховує, що ОСОБА_6 України від 15 грудня 2009 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення інвалідів автомобілями», яким ОСОБА_6 України «Про гуманітарну допомогу»було доповнено статтею 11-1, набрав чинності 31 грудня 2009 року. Право ж позивача на спірний  автомобіль виникло після смерті її батька ОСОБА_5 до того, як ці зміни набули чинності, а тому положення ст.11-1 Закону України «Про гуманітарну допомогу»при вирішенні даного спору не повинні і не можуть братися до уваги.

ОСОБА_6 України від 15 грудня 2009 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення інвалідів автомобілями», не поширює свою дію на правовідносини, що виникли раніше, він не стосується правовідносин, які виникли між сторонами по справі.

На підставі ст.ст.1216, 1218 ЦК України, п.16, п.41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999, керуючись ст.ст.3,10,11,45,60,88,209,212,214,215,218, 223,292,294 ЦПК України, суд, -

                               В И Р І Ш И В :     

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати право ОСОБА_2, як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого 20 вересня 2007 року, на автомобіль марки «ФОЛЬКСВАГЕН ПАССАТ», 1996 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, отриманий в порядку визнання автомобіля гуманітарною допомогою згідно Протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2005 року (порядковий № 89), зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА № 023092 від 28 березня 2006 року, без сплати будь-яких податків і зборів (обов’язкових платежів).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 07 червня 2011 року.

Суддя:                                                                          Куцоконь Ю.П.