Охтирський міськрайонний суд Сумської області    

                            Справа № 2-91/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2011 р.                     Охтирський міськрайонний суд Сумської області

в складі:судді:          ОСОБА_1  

                              при секретарі  Явтушенко О.С.  

з участю осіб, які беруть участь у справі: позивача ОСОБА_2 та  його представника ОСОБА_3, представника ВАТ «Укрнафта»ОСОБА_4, з фіксацією судового розгляду технічним комплексом „Оберіг”, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка Сумської  області  цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»

про поновлення на роботі, визнання вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

в с т а н о в и в:

24.09.2010 року до суду звернувся позивач з позовом. Вимоги мотивував тим, що перебував у трудових відносинах з відповідачем. Наказом від 15.09.2010 року позивач був звільнений з роботи за прогул без поважних причин 29.08.2010 рок  за ст. 40 п. 4 КЗпП України. Вказував, що його незаконно звільнено за прогул, оскільки у нього була поважна причина відсутності на роботі: хвороба хребта, яка загострилася. Посилаючись на порушення прав відповідачем, позивач просив:

- визнати незаконними дії НГВУ «Охтирканафтогаз»ВАТ «Укрнафта» по звільненню  його з роботи за прогул без поважних причин внаслідок відсутності підстав для звільнення за прогул та прийняття даного рішення у невідповідності із чинним законодавством України;

- визнати незаконним з часу  видання та скасувати наказ НГВУ «Охтирканафтогаз»ВАТ «Укрнафта» № 166 від 15.09.2010 року про звільнення його з роботи за прогул без поважних причин по п. 4 ст. 40 КЗпП Україхни в наслідку відсутності підстав для звільнення за прогул та прийняття даного рішення у невідповідності із вимогами чинного законодавства України;

- поновити його на роботі  в НГВУ «Охтирканафтогаз»ВАТ «Укрнафта» слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики ІУ розряду цеху контролько-вимірювальних приладів і автоматизації з 15.09.2010 р.;

- визнати за ним вимушений прогул з вини адміністрації підприємства НГВУ «Охтирканафтогаз»ВАТ «Укрнафта»  з 15.09.2010 р.;

- стягнути з НГВУ «Охтирканафтогаз»ВАТ «Укрнафта» на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з вини підприємства з 15.09.2010 року;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць;

- визнати недійсним запис у його трудовій книжці  серії БТ № 3231364 за номером запису 13 за датою від 16.09.2010 року про звільнення з роботи за прогул без поважних причин по п. 4 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу № 166 від 15.09.2010 р.;

- зобов»язати НГВУ «Охтирканафтогаз»ВАТ «Укрнафта» внести у його трудову книжку запис про недійсність запису за  номером 13 від 16.09.2010 р. про звільнення з роботи за прогул без поважних причин по п. 4 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу № 166 від 15.09.2010 р.;

- визнати незаконними дії НГВУ «Охтирканафтогаз»ВАТ «Укрнафта»  по невидачі йому при звільненні копії наказу № 166 від 15.09.2010 р. про звільнення його з роботи за прогул без поважних причин по п. 4 ст. 40 КЗпП України;

- стягнути з НГВУ «Охтирканафтогаз»ВАТ «Укрнафта»на його користь моральну (немайнову) шкоду в розмірі 3000,00 грн. за порушення трудових прав працівника внаслідок необґрунтованого і незаконного звільнення з роботи та вимушений прогул.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з чим погодилася його представник,  пояснив, що  29.08.2010 року перебуваючи на робочому місці відчув біль у спині і він вирішив поїхати з роботи до закінчення робочої зміни. Для цього викликав таксі, на якому поїхав в с. Гнилиця Охтирського району до лікарки з нетрадиційної медицини, не знайшовши її, поїхав додому до м. Охтирка і о 20.00 год.  викликав швидку допомогу, яка надала йому невідкладну допомогу. Про намір залишити  робоче місце за станом здоров»я позивач не повідомляв  свого безпосереднього керівника –майстра ОСОБА_5, оскільки він був вихідний, а повідомив диспетчера. Крім того, позивач вважав, що на час залишення роботи він виконав всю доручену роботу, а тому  виробництво не постраждало б від його відсутності. Позивач вказував, що у нього неналежним чином відібрали пояснення про причину відсутності на роботі 29.08.2010 року, а при розгляді питання про його звільнення на засіданні профспілкового комітету підприємства, до нього поставилися упереджено, позбавили права надати пояснення про причину відсутності на роботі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що робота підрозділів НГВУ «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта»належить до небезпечних виробництв, носить цілодобовий, безперебійний характер, а тому позивач не мав права визначати, що він має право на власний розсуд залишити робоче місце після виконання дорученої роботи. Перебуваючи на роботі, позивач не повідомляв про стан свого здоров»я, за медичною допомогою не звертався. В письмових запереченнях \а.с. 60-63\ представник відповідача зазначила, що позивач самовільно залишив робоче місце після того, як був викритий  комісією у складі інженерів-контролерів та медпрацівника підприємства за перебування в стані алкогольного сп»яніння. В подальшому позивач не надав пояснень про поважну причину залишення робочого місця 29.08.2010 року ні майстру ОСОБА_5, ні на засіданні профспілки.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення усіх учасників судового розгляду, оцінивши всі докази в сукупності, дійшов висновку про виникнення між сторонами спору з трудових правовідносин.

В судовому засіданні встановлено \а.с. 4-5\, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем за посадою  слюсаря контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (далі –КВПіА).

З пояснень сторін, табелі  обліку робочого часу за серпень 2010 р.  та  журналу прибуття та вибуття працівників  на робочі місця, списку вахти працівників, яка працювала на Бугруватському родовищі в першу зміну 29.08.2010 р., графіку змінності № 10 на 12010 р.  а.с. 31, 81-83\ суд встановив, що зміна позивача 29.08.2010 року мала тривати з 08.00 до 20.00 год.

З пояснень позивача та пункту 1.3. робочої інструкції \а.с. 73-75\,  суд встановив, що  слюсар з КВПіА підпорядковується безпосередньо майстру бригади, начальнику цеху КВПіА, якими є відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6

З акту від 29.08.2010 р. \а.с. 37\ вбачається, що комісією в складі провідних інженерів-контролерів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та фельдшера ОСОБА_9  проводилася перевірка перебування працівників КЗП Бугруватського родовища на робочому місці у нетверезому стані. Означеній комісії позивач не надав згоди пройти тестування чи пройти обстеження в Охтирській ЦРЛ, о 16.30 год. залишив  місце роботи.

Доповідною запискою від 29.08.2010 року  а.с. 36\ майстер цеху КВПіА ОСОБА_5 повідомив  начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта», що ним та слюсарем ОСОБА_10 виконана робота за відсутнього на робочому місці позивача. За час перебування на зміні  з 8.00 до 16.30 год. скарг на здоров»я  від позивача не надходило.

З акту від 09.09.2010 року \а.с. 41\ вбачається, що майстром КВПіА ОСОБА_5 та слюсарем  ОСОБА_11  було запропоновано позивачеві надати пояснення про причини його відсутності на роботі з 16.30 до 20.00 год. 29.08.2010 року, а також про причини відсутності з 30.08.2010  року по 08.09.2010 року, на що позивач відмовився надавати будь-які пояснення, а надав лікарняний лист.

З листа  КЗ «Охтирська ЦРЛ»від 21.10.2010 року \а.с. 14\ вбачається, що позивач звертався за наданням медичної допомоги 29.08.2010 року о 20.00 год. до швидкої медичної допомоги і йому був встановлений діагноз: больовий синдром,  остеохондроз поперекового відділу хребта, надана допомога –знеболюючі ін»єкції, рекомендовано звернутися до невропатолога.

З листа КЗ «Охтирська ЦРЛ»від 26.10.2010 року \а.с. 47\ вбачається, що позивач  знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні з діагнозом поясничний остеохондроз, люмбалгія, стадія загострення.

Постановою від 15.09.2010 року (протокол № 24) засідання профкому НГВУ «Охтирканафтогаз» надано згоду на звільнення позивача з роботи за займаною посадою за п. 4 ст. 40 КЗпП України \а.с. 43\.

Наказом від 15.09.2010 року № 166 трудовий договір з позивачем був припинений  16.09.2010 року за прогул без поважних причин на підставі ст. 40 п. 4 КЗпП України  а.с. 42\. З наказом про звільнення позивач був ознайомлений 16.09.2010 року і в  цей же день він отримав трудову книжку \а.с. 44-46\, про що маються його підписи.  

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу  ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За приписами ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно,  своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу,  додержувати  трудової  і технологічної дисципліни,  вимог нормативних актів про охорону праці,  дбайливо ставитися до  майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна    на    підприємствах, в установах, організаціях  забезпечується  створенням необхідних організаційних та економічних  умов  для  нормальної  високопродуктивної  роботи, свідомим ставленням до праці,  методами переконання,  виховання, а також заохоченням  за  сумлінну  працю (ст. 140 КЗпП України).

Згідно ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок   на    підприємствах,    в    установах, організаціях   визначається   правилами   внутрішнього   трудового розпорядку,  які затверджуються трудовими колективами за  поданням власника   або   уповноваженого  ним  органу  і  виборним  органом первинної  профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових  правил.

Відповідно до ст. 61 ч. 1 ЦПК України суд встановив з пояснень позивача, що він був ознайомлений з робочою інструкцією слюсаря, однак, всупереч її вимогам не повідомив про намір залишити виробництво до закінчення робочого часу майстра бригади  ОСОБА_5 та начальника цеху ОСОБА_6 Суд визнав безпідставними посилання позивача про те, що про свій стан здоров»я він повідомив диспетчера ОСОБА_12 Викладене спростовується робочою інструкцією оператора з добування нафти \а.с. 70-72\, згідно якої позивач та диспетчер не підпорядковані один одному за роботою, обидва належать до професійної групи «Робітник». Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 заперечив проти таких доводів позивача, пояснив, що останній до диспетчерської не заходив, про стан  погіршення стану здоров»я на робочому місці не повідомляв.

Доводи позивача про хворобливий стан 29.08.2010 року під час перебування на роботі не знайшли підтвердження  показами допитаних в судовому засіданні свідків  ОСОБА_13, який був напарником позивача у робочій зміні, та іншого слюсаря ОСОБА_14

З показів свідка ОСОБА_15 суд встановив, що 29.08.2010 року він приїхав на таксі  на роботу до позивача за його проханням і в подальшому повіз його до с. Гнилиця Охтирського району до «бабки», яка розуміється на нетрадиційній медицині, однак її не виявилося вдома, і він привіз позивача додому до м. Охтирка.  Суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_15 що він перевозив позивача на розкладеному сидінні автомобіля  через хворобу  хребта, оскільки він не є спеціалістом в галузі медицини.

Показами свідка ОСОБА_2, яка є дружиною позивача, не знайшли підтвердження доводи позивача  про поважну причину залишення ним робочого місця до закінчення зміни.

Показами свідків ОСОБА_15, ОСОБА_2 та протягом всього часу розгляду справи в суді позивач не надав точних відомостей про місце проживання знахарки в с. Гнилиця, відвідати яку, як вказував позивач,  йому рекомендувала дружина.

Однак, судом приймаються покази свідка ОСОБА_9, яка є фельдшером, 29.08.2010 року знаходилася у складі комісії на КЗП Бугруватського родовища, однак, позивач не повідомляв про погіршення свого стану здоров»я, за медичною допомогою не звертався, від проходження обстеження алкотестером відмовився і близько 16.30 год. покинув приміщення, до інші працівники проходили таке обстеження, а в подальшому позивача  так і не знайшли на території підприємства.

Доводи позивача про те, що він не знав, що ОСОБА_9 є медпрацівником, суд оцінює критично і не приймає як доказ.

Допитаний в порядку ст. 132 ч. 1 ЦПК України в якості свідка ОСОБА_8 підтвердив покази ОСОБА_9, а також пояснив, що через відсутність позивача на робочому місці комісія викликала на роботу майстра  ОСОБА_5, який  змушений був виконувати роботу позивача до кінця зміни. Про інцидент з позивачем комісія в складі провідних інженерів-контролерів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та фельдшера ОСОБА_9  повідомила керівництво підприємства доповідними записками.

Суд не приймає правомірними доводи позивача про допущені порушення при відібранні у нього пояснення про причину відсутності на роботі 29.08.2010 року більше трьох годин, оскільки в судовому засіданні  свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_13 підтвердили, що позивач відмовився від надання пояснень з цього приводу. Суд дійшов висновку, що з боку посадових осіб  відповідача  відсутні порушення приписів ст. 149 КЗпП України при відібранні пояснень у позивача про причину залишення робочого місця 29.08.2010 року. Судом приймаються доводи представника відповідача з цього приводу про те, що закон не передбачає створення спеціальних комісій для відібрання пояснення у працівника про допущене порушення трудової дисципліни, як на цьому наголошував позивач.

Суд враховує покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з приводу того, що навіть у вихідний день робітники мають змогу і зобов»язані повідомляти безпосереднього керівника про намір залишити робоче місце, в т.ч. і за станом здоров»я, оскільки внаслідок безперебійного цілодобового характеру виробництва в таких випадках вирішується питання про заміну іншим працівником.

Суд приймає покази свідка ОСОБА_5 про те, що позивач не повідомляв його, як майстра бригади, про погіршення  стану здоров»я та намір залишити роботу, а дізнавшись про залишення робочого місця позивачем 29.08.2010 року, свідок не міг знайти позивача для з»ясування причини  його відсутності на роботі, змушений був приступити до виконання посадових обов»язків позивача до завершення робочої зміни.

Доводи ж позивача про небажання турбувати керівників, коли у них вихідний день, а також про те, що на момент залишення підприємства ним був виконаний весь обсяг дорученої роботи і ніяких негативних наслідків для підприємства не настало, є надуманими і безпідставними.

Суд не приймає доводи позивача про неможливість дістатися з КЗП Бугруватського родовища до лікарні в м. Охтирка інакше, ніж на таксі, оскільки показами свідків ОСОБА_16  ОСОБА_17, ОСОБА_18,  ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_19 суд встановив, що виробництво забезпечено транспортом, який у разі потреби може доправити хворого працівника за меддопомогою до Охтирської ЦРЛ. Заперечення позивача, що через біль у спині він не зміг би пересуватися виробничим транспортом, суд відхиляє.

Судом враховано, що 29.08.2010 року о 20.00 позивачеві  надавалася швидка медична допомога \а.с. 14\.

Однак, суд уважає, що позивачем не надано доказів про погіршення самопочуття під час перебування на роботі, про неможливість продовжувати виконувати обов»язки за посадою та повідомити про це безпосередніх керівників, в т.ч. про наявність поважної  причини відсутності на робочому місці 29.08.2010 року саме  з 16.30 до 20.00 год.

Відповідно до ст. 40 п. 4 КЗпП України трудовий договір,  укладений на невизначений строк,  а  також строковий  трудовий  договір  до  закінчення  строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі  більше  трьох годин  протягом  робочого  дня)  без поважних причин.

Оцінивши всі докази критично, суд дійшов висновку, що 29.08.2010 року позивач був відсутній на роботі більше трьох годин без поважних причин, тобто допустив прогул, а тому наказом від 16.09.2010 року № 166, з яким позивач ознайомився в цей же день, до нього було застосовано визначене ст. 147 ч. 1 КЗпП України стягнення у вигляді звільнення за прогул без поважних причин на підставі ст. 40 п. 4 КЗпП України \а.с. 42\.

Перевіряючи доводи сторін щодо правомірності застосування саме такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення, суд відповідно до приписів ст. 149 ч. 3 КЗпП України взяв до уваги те, що виробництво НГВУ «Охтирканафтогаз»належить до небезпечних виробництв, має безперебійний цілодобовий характер. Судом враховані негативні характеристики особи позивача за час роботи на займаній посаді, які в судовому засіданні були надані представником відповідача та свідками МІТЮШИНОЮ М.М., ОСОБА_18, ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Відповідно до приписів ст. 43 ч. 1 КЗпП України розірвання   трудового   договору   з  підстав,  передбачених пунктами   1  (крім  випадку  ліквідації  підприємства,  установи, організації),  2-5,  7  статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу,   може   бути   проведено   лише  за  попередньою  згодою виборного    органу   (профспілкового   представника),   первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Суд вважає безпідставними твердження позивача про допущену щодо нього упередженість з боку членів профспілкового комітету ОСОБА_18 та ОСОБА_17 на засіданні 15.09.2010 року, оскільки крім названих осіб, засідання профспілки проводилося у складі 21 осіб, і всі одностайно проголосували за  надання згоди на звільнення позивача з роботи за прогул.

Показами допитаних в судовому засіданні свідків  ОСОБА_18, ОСОБА_17 та голови профкому ОСОБА_16 спростовані доводи позивача про те, що йому не надали можливості надати пояснення. Зокрема, в протоколі  засідання профкому від 15.09.2010 року \а.с. 43\ зазначені пояснення позивача, що роботу він покинув через відчуття болю в спині і поїхав на лікування до лікаря нетрадиційної медицини.

З урахуванням наведеного,  аналізуючи зібрані докази в  сукупності, суд вважає, що   факт грубого порушення позивачем трудової дисципліни, що було виражено у вчиненні прогулу, знайшов підтвердження, відповідачем дотримана процедура звільнення позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог  про визнання незаконними дій відповідача по звільненню позивача,  поновлення на роботі, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та неправомірними дій відповідача щодо заповнення трудової книжки, визнання вимушеного прогулу з вини відповідача, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 47 КЗпП України у  разі  звільнення  працівника  з  ініціативи  власника  або уповноваженого  ним  органу  він   зобов'язаний   також   у   день звільнення видати йому копію наказу про  звільнення  з  роботи.  

Зважаючи на те, що протягом розгляду справи представником відповідача, в т.ч. показами свідка ОСОБА_19, яка є працівником відділу кадрів, не надано доказів про вручення  позивачеві наказу про звільнення у день звільнення, суд визнав правомірними  позовні вимоги про визнання незаконними дій НГВУ «Охтирканафтогаз»ВАТ «Укрнафта» по невидачі позивачеві  при звільненні копії наказу № 166 від 15.09.2010 р. Однак, судом визнані заперечення представника відповідача про те, що наведене не свідчить про неправомірність звільнення позивача за прогул і не є підставою для поновлення позивача на роботі.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст.ст. 5-11, 15, 57-61, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 40, 43, 47, 139, 147-150 КЗпП України, роз’яснень за постановою Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 р. № 9 (з наступними змінами та доповненнями) „Про практику розгляду судами трудових спорів”, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»про поновлення на роботі, визнання вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди –задовольнити частково.

Визнати незаконними дії НГВУ «Охтирканафтогаз»ВАТ «Укрнафта» по невидачі ОСОБА_2  при звільненні копії наказу № 166 від 15.09.2010 р.

В задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня проголошення рішення  

СуддяОСОБА_1