Справа № 2-а-3772/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                             ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

26 травня 2011 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді  Ковальов І.М.

при секретарі –Гоменюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора відділення ОІЗ Відділу Державної Автомобільної Інспекції м.Рівне ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

                                                   встановив:          

В Рівненський міський суд з позовом до старшого інспектора відділення ОІЗ Відділу Державної Автомобільної Інспекції м.Рівне ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення звернувся ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав. Просить суд їх задоволити та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВК №068512 від 17 квітня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., посилаючись на ті обставини, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Вважає, що він ніяким чином не порушив закону, а протокол та постанова про накладення адміністративного стягнення на нього складено не правомірно. Крім того, при накладенні адміністративного стягнення мають враховуватися обставини, що пом'якшують відповідальність ст. 33 КУпАП.

В судовому засіданні представники відповідача заявлені позовні вимоги не визнали, просять суд відмовити у задоволення позову посилаючись на ті обставини, що водій ОСОБА_1 17 квітня 2010 року о 01 год. 00 хв. в м.Рівне по вул.Пр.Миру керуючи автомобілем НОМЕР_1 не виконав вимогу сигналу світлофора та проїхав перехрестя вулиць ОСОБА_3 – Набережна на заборонений сигнал світлофора (червоний). На пропозицію інспектора ДАІ надати пояснення з приводу даної події водій відмовився, що розцінювалось інспектором як визнання своєї вини. Будь-яких заперечень з приводу складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення водій не заявляв.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст.107 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

         Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВК №068512 від 17 квітня 2010 року винесеної старшим інспектором відділення ОІЗ ВДАІ м.Рівне ОСОБА_2, 17 квітня 2010 року о 01 год. 00 хв. в м.Рівне по вул.Пр.Миру водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2 не виконав вимогу сигналу світлофора, проїхав перехрестя вулиць ОСОБА_4 –Набережна на заборонений сигнал світлофора «червоний». Ураховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та керуючись положенням статті 14-1, частин п”ятої, шостої статті 258 та статті 283 КУпАП, постановив, притягнути ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 425,00 грн.

Як вбачається з пояснень позивача, свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення він не визнав та пояснив, що будь-яких порушень правил дорожнього руху ним допущено не було, а перехрестя він проїхав на мигаючий сигнал світлофора.

Вважає, що даними обставинами від доводить свою правоту та те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП він не вчиняв, а виписана інспектором постанова є незаконною, оскільки у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, через відсутність твердих доказів порушення ним вимог КУпАП та ПДР України.

Суд вважає, що дії позивача були вірно кваліфіковані працівником ДАІ, а саме ним  було допущено порушення вимог ч.2 ст.122 КУпАП.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження викладене в постанові в справі про адміністративне правопорушення допущене позивачем порушення правил дорожнього руху, зокрема відсутність будь-яких пояснень позивача в протоколі про адміністративне правопорушення де він зазначив: «без коментарів»; поясненнями старшим інспектором відділення ОІЗ ВДАІ м.Рівне ОСОБА_2, які позивачем в судовому засіданні не були спростовані.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому суд вважає, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.122 КУпАП.

З наведених фактів випливає, що уповноваженою особою старшим інспектором відділення ОІЗ ВДАІ м.Рівне ОСОБА_2 у відповідності до положення ст.ст.245, 251 КУпАП було з”ясовано повно і об”єктивно обставин справи, а відтак чи винен він у вчиненні даного правопорушення, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення, чи підлягає він притягненню до адміністративної відповідальності.

Крім того, слід зазначити, що старшим інспектором відділення ОІЗ ВДАІ м.Рівне ОСОБА_2 було дотримано вимоги чинного законодавства щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Також суд вважає, що у відповідності до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення повинно враховуватись уповноваженою особою характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом”якшують і обтяжують відповідальність порушника, що і було зроблено інспектором.

Судом постановлено, що постанова є законною та такою, що винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об”єктивне з”ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.268 КУпАП справа розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є достатні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: про накладення адміністративних стягнень, тобто ці справи підлягають розгляду у судах загальної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, зазначені положення Конституції України, а також положення чинного законодавства, норми Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06 березня 2008 року №2, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не знайшли своє підтвердження, а тому вони не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,19,21,22,48 Конституції України, ст.ст.2,17,100,102,104,105,106 КАС України, ст.ст.245,251,254,256,268,280,285,287-289 КУпАП, суд,-                              

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до старшого інспектора відділення ОІЗ Відділу Державної Автомобільної Інспекції м.Рівне ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВК №068512 від 17 квітня 2010 року відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду                                                                    Ковальов І.М.