Справа № 2-1679/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 pоку                                         м.Рiвне

    Рiвненський мiський суд в особi суддi ОСОБА_1,

      з участю: секретаря судового засідання Юхимчук О.Л.,

                позивача ОСОБА_2,

                представника позивача адвоката ОСОБА_3,

                представникам ПАТ «ПриватБанк»ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному

справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про визнання додаткової угоди до договору недійсною, -

                             В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала і просить суд визнати недійсною додаткову угоду № 1/1-1 від 21 липня 2010 року до укладеного нею та ПАТ КБ «ПриватБанк»кредитного договору № ROHPGA00000283 від 12 жовтня 2007 року, а також зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк»надати їй графік погашення кредиту за згаданим кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12 жовтня 2007 року уклала з відповідачем кредитний договір, по якому регулярно вносила платежі. 21 липня 2010 року, під час сплати чергового щомісячного платежу, касир надала їй для підпису декілька чеків, які вона як завжди підписала. Оскільки була без окулярів, у зміст чеків не вдивлялася. Вдома, роздивившись чеки, вона виявила серед них додаткову угоду до кредитного договору, якою змінювалася відсоткова ставка по кредиту в сторону збільшення. Вважає, що додаткова угода була укладена з нею обманним шляхом, оскільки про додаткову угоду касир їй нічого не повідомляла. Крім того, ця угода була укладена неуповноваженою з боку відповідача особою, а також з недотриманням форми та без посвідчення печаткою банку. Що стосується графіка погашення кредиту, суду пояснила, що такий графік, який згідно п.7.9. кредитного договору є його невід’ємною частиною, ні при укладанні кредитного договору, ні після того відповідачем їй наданий не був, не дивлячись на її чисельні письмові звернення.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк»ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав і в задоволенні позову просить суд відмовити.

На заперечення позовних вимог посилається на те, що укладена з позивачем додаткова угода до кредитного договору відповідає вимогам чинного законодавства. Додаткова угода укладена у письмовій формі, містить необхідні істотні умови та реквізити сторін.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № ROHPGA00000283. Вказаний договір укладений у письмовій формі, підписаний позивачем та уповноваженою особою відповідача, а також скріплений печаткою банку.

Судом також встановлено, що 21 липня 2010 року, під час сплати чергового платежу за кредитним договором, касиром відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», де позивачем здійснювався платіж, позивачу, серед квитанцій про купівлю іноземної валюти та здачі її в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору, було надано у формі квитанції додаткову угоду № 1/1-1 від 21 липня 2010 року до кредитного договору № ROHPGA00000283 від 12 жовтня 2007 року, якою було збільшено відсоткову ставку за кредитним договором.

Вказану додаткову угоду суд визнає недійсною.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як встановлено судом, додаткова угода до кредитного договору була вчинена не у такій самій формі, що й кредитний договір, а у формі квитанції. Печатка юридичної особи (відповідача) на додатковій угоді відсутня. Повноваження представника відповідача, який підписав цю додаткову угоду, належним чином не підтверджені. Відповідач не надав суду жодних доказів, які б могли підтвердити ту обставину, що касир відділення банку, яка підписала додаткову угоду, мала на це відповідні повноваження.

Суд звертає увагу і на те, що підписи на квитанції, яка іменована додатковою угодою, не відповідають сторонам угоди. Так, касир розписалася за позичальника, а позивач – за банк.

Відповідно до вимог ч.2, ч.3, ч.4 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Вказані вимоги, серед інших, відносяться до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Сукупність встановлених судом обставин укладання додаткової угоди переконує суд у тому, що вказана угода була укладена з недодержанням в момент її вчинення вимог, встановлених ч.2, ч.3, ч.4 ст.203 ЦК України, а тому є недійсною.

Пунктом 7.9. кредитного договору № ROHPGA00000283 від 12 жовтня 2007 року передбачено, що невід’ємним додатком до даного договору є Додаток 1. Графік погашення кредиту за кредитним договором. Оскільки, як слідує з п.7.8. кредитного договору, договір був складений у двох примірниках, один з яких був наданий позивачу, обов’язковим є і надання позивачу вказаного Додатку 1.

Позивач посилається на те, що ні при укладанні кредитного договору, ні після того відповідачем, не дивлячись на її чисельні письмові звернення, згаданий Графік так і не був наданий.

Представник відповідача в судовому засіданні вказану обставину не заперечив та будь-яких доказів на підтвердження зворотного суду не надав.

          На підставі ч.2, ч.3, ч.4 ст.203, ч.2 ст.207, ст.654, ст.1055 ЦК Укpаїни, керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,214,215,218,223,292,294 ЦПК України, суд, -

                               В И Р І Ш И В :      

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1/1-1 від 21 липня 2010 року до кредитного договору № ROHPGA00000283 від 12 жовтня 2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_2.

Зобов’язати публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»надати ОСОБА_2 графік погашення кредиту за кредитним договором № ROHPGA00000283 від 12 жовтня 2007 року.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»на користь ОСОБА_2 54 (п’ятдесят чотири) гривні 00 копійок судових витрат по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                          Куцоконь Ю.П.