Справа № 1 –92 / 11 року

                                                           В И Р О К                                                            ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

07.07.2011                                                      Глухівський міськрайонний           суд  Сумської області в складі:                                             головуючого  судді      Сапона О.В.,                                                                                                                 при секретарі                 Самойленко О.В.,                                                                                                             з участю прокурора      Лавруся О.В,                                                                                                                 потерпілого                    ОСОБА_1,                                         розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові справу про обвинувачення                                                                                                                                                             

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, працюючого оперуповноваженим  групи карного розшуку  відділення Шостинського міського відділу ГУМВС України в  Сумськійобласті, раніше не судимого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4,

- за ст. 365 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно наказу № 77 по УМВС України в Сумській області підсудний  ОСОБА_2   08 вересня 2006 року був призначений на посаду оперуповноваженого групи карного розшуку відділення міліції Куйбишевського мікрорайону Шосткинського міськрайвідділу  внутрішніх справ. За своєю посадою і функціональними обов’язками ОСОБА_2 був наділений повноваженнями службової особи,  яка здійснювала функції представника влади і відповідно до положень статей 8, 19, 28, 68 Конституції України, статей 1-5, 10-13 Закону України „Про міліцію”, Дисциплінарного статуту МВС, у своїй діяльності  зобов’язана суворо дотримуватись  положень законодавства і не вчиняти дій, які виходять за межі наданих їй прав та повноважень, у тому числі і дій, спрямованих на порушення конституційних прав і свобод людини,  безпідставного застосування до громадян заходів фізичного впливу та приниження їх гідності.

          28 вересня 2006 року о 07 год. 55 хв. у зв’язку з проведенням оперативно-розшукових заходів з приводу вбивства громадянина ОСОБА_3 в м. Шостка Сумської області, працівниками міліції Шосткинського МРВ ГУМВС України в Сумській області в кабінет № 22 міськвідділу міліції був доставлений для бесіди та допиту в якості свідка ОСОБА_1

          Під час перебування ОСОБА_1 в кабінеті,  близько 9 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_2, раніше уже засуджений ОСОБА_4, та ще одна особа, матеріали справи у відношенні якої виділені в окреме провадження в зв’язку із її розшуком, перевищуючи  владні повноваження та явно виходячи за межі свох прав,  діючи умисно, стали застосовувати до ОСОБА_1 фізичне насильство. Так, ОСОБА_4 наніс  ОСОБА_1  декілька ударів ногами по ногам та заламав йому руки за спину і став утримувати його так, що голова потерпілого була схилена до колін. А в цей час підсудний ОСОБА_2 став надавлювати руками на больові точки голови, шиї, очей та вух потерпілого ОСОБА_1, завдаючи йому фізичного болю, а інша особа долонями рук нанесла декілька ударів по вухах ОСОБА_1

          Внаслідок застосування  підсудним ОСОБА_2, ОСОБА_4, та особою, щодо якої справа виділена в окреме провадження, фізичного насильства до потерпілого ОСОБА_1, останньому  були заподіяні  легкі тілесні ушкодження,  що спричинили короткочасний розлад здоров’я.  

Своїми діями  ОСОБА_2, перевищуючи  владні повноваження та функціональні обов’язки, які явно виходять за їх межі, заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам  та інтересам потерпілого, а також державним та громадським інтересам у вигляді підриву авторитету правоохоронних органів, створення у сторонніх осіб та інших працівників міліції уявлення, що службові особи міліції не спроможні гідно та сумлінно виконувати свої обов’язки і порушення службових обов’язків для них не тягне за собою ніякої відповідальності.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у скоєнні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що зранку 28 вересня 2006 року за вказівкою керівництва Шосткинського міськрайвіділу він разом  із іншими працівниками займався доставкою до відділу міліції осіб, які могли бути причетні або мали якусь інформацію з приводу вбивства громадянина ОСОБА_3, яке відбулось напередодні. Близько 08 години ранку він разом із ОСОБА_5 на службовому автомобілі доставили ОСОБА_1 в міліцію. Він завів ОСОБА_1 до себе в кабінет, після чого знову поїхав займатись доставкою до міліції інших осіб. ОСОБА_1 він в цей день не допитував і ніяких протиправних дій щодо нього не вчиняв, бо в той період часу він взагалі не був у відділі міліці. Підсудний стверджує, що потерпілий ОСОБА_1 його оговорює. Конкретні мотиви такої поведінки ОСОБА_1 підсудному невідомі. Однак він припускає, що це пов’язане із бажанням потерпілого помститись за те, що працівниками їх відділу, а також ним особисто, у вбивстві гр-на ОСОБА_3 був викритий близький друг ОСОБА_1

Хоча підсудний ОСОБА_2 своєї вини не визнав, однак  за результатами судового слідства по справі, суд прийшов до висновку про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Так, потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що вранці 28 вересня 2006 року  до нього у квартиру прийшли працівники міліції, які запропонували йому проїхати з ними для допиту про обставини вбивства громадянина ОСОБА_3, що відбулося за декілька днів до цього в під’їзді його будинку. На службовому автомобілі його привезли до райвідділу, та провели в кабінет № 22. Протягом тривалого часу спочатку з ним ніхто не розмовляв. Потім  до нього підійшов працівник міліції ОСОБА_4,  який наніс йому  4-6 ударів ногою по ногам, а потім став тягнути його рукою за шию вверх. Потім ОСОБА_4 почав заламувати йому руки за спину,  і коли його голова була схилена вниз, то до нього підійшов ОСОБА_2, який почав давити йому на «больові точки» на шиї та голові, а також на очі. В цей час в кабінет зайшов ще один співробітник міліції Сахошко, який вдарив його декілька разів долонями по вухах.. Після цього його відвели в сусідній кабінет навпроти, де він побачив свого знайомого ОСОБА_6. ОСОБА_6 він розповів, що його побили працівники міліції. Потім його знову завели в кабінет № 22, де  продовжили допитувати. Після цього його відвели на перший поверх, де він розписався в журналі і його випустили з міліції. Потім він  пішов на роботу до своєї матері та розказав, що його побили працівники міліції.                              Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що вранці 28.09.2006 року до них додому приїхали працівники міліції ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які забрали його сина ОСОБА_8 на допит. Близько 11 години йому зателефонувала дружина і сказала, що їх сина побили в міліції. А близько 13 години син  прийшов додому і розповів, що його привезли в міліцію, де завели в кабінет № 22 і там побили. При цьому у сина були синці на шиї та ногах і він скаржився на біль у суставах.   

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що 28.09.2006 року, коли він знаходився у кабінеті директора ТРК «Акцент»ОСОБА_10,  до неї зайшов її син, який розповів, що його побили працівники міліції  в приміщенні Шостинського МРВ.

Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_11 показав, що у вересні 2006 року він, як заступник начальника служби карного розшуку Шосткинського МРВ координував роботу оперативних працівників міськрайвідділу, які займались розкриттям убивства громадянина ОСОБА_3. Для розкриття вбивства був розроблений відповідний план, виділені працівники для доставлення та допиту громадян, яким могли бути відомі якісь факти про вбивство. Доставленням громадян займались оперуповноважені ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Протягом дня він заходив до різних кабінетів, де проводились бесіди із громадянами. Близько 9 год. він зайшов до кабінету № 22. Там оперуповноважений ОСОБА_12 опитував ОСОБА_1 Він також поставив ОСОБА_1 декілька запитань, побув в кабінеті десь 15 хвилин, після чого вийшов із кабінету. ОСОБА_2 в кабінеті він не бачив. Також він  не бачив ніяких слідів побоїв у ОСОБА_1

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка   ОСОБА_13 вбачається, що   28 вересня 2006 року  до неї на прийом прийшов ОСОБА_1, який скаржився на біль у лівому вусі.  Оглянувши його, вона встановила, що у ОСОБА_1 був розрив барабанної перетинки. Також той повідомив, що травму вуха він отримав у міліції, де його побили працівники міліції.

Свідок  ОСОБА_14 дала показання у суді, які повністю аналогічні показанням свідка ОСОБА_13

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_15 вбачається, що 28 вересня 2006 року близько 10 години їй зателефонувала ОСОБА_10 і повідомила, що її сина побили працівники міліції при його допиті в приміщенні міськрайвідділу. Про цей факт вона повідомила начальника міськрайвідділу відділу.

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_10 вбачається, 28.09.2006 року близько 07 години до них додому приїхали працівники Шосткинського райвідділу, які забрали на допит її сина ОСОБА_8. Однак близько 10 години до неї на роботу зайшов син, який розповів, що його  побили працівники міліції. При цьому він скаржився на болі у вухах, руках, спині, ногах. У нього були червоні плями на шиї, обличчі, подряпини за вухом, на ногах вона бачила синці. Прізвища працівників міліції він не знав, чув лише прізвище ОСОБА_4. Про побиття сина вона зателефонувала прес-секретарю  міліції. Після чого повезла сина в лікарню, де  з’ясувалось, що у сина була перебита вушна перетинка.   

          Із оголошених в судовому засіданні показань свідка  ОСОБА_16  вбачається, що  28.09.2006 р. приблизно о 10 годині, коли вона знаходилася в кабінеті ОСОБА_10, до  неї зайшов її син ОСОБА_8, який розповів, що його побили в міліції. При цьому вона побачила у ОСОБА_1 червону пляму на щелепі,   а із лівого вуха у нього виділялась якась рідина.                    

          Із оголошених в судовому засідані показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що вранці 28.09.2006 року він був доставлений в Шосткинський міськрайвідділ міліції, де його допитували у кабінеті на другому поверсі. Знаходячись там, із кабінету навпроти він почув  шум та крик знайомої йому людини. Потім в кабінет  працівник міліції Сахошко завів ОСОБА_1. Він побачив, що обличчя у ОСОБА_1  було червоним і припухлим, за вухом були садна, а із вуха виділялася якась рідина. На його запитання ОСОБА_1 пояснив, що  його били працівники міліції, один з них був ОСОБА_4, а інших він не знає.                     

          Із оголошених в судовому засіданні показань свідка  ОСОБА_17 вбачається, що 28.09.2006 року він знаходився в Шосткинському міськрайвідділі міліції на допиті з приводу вбивства громадянина ОСОБА_3. В цей день в міліції він бачив ОСОБА_1, а також  ОСОБА_6 Після того, як його опитали, працівник міліції ОСОБА_2 провів його на перший поверх, де він розписався в журналі та пішов з райвідділу. В цей же день, у  місті  він зустрів ОСОБА_1, який розповів, що його  побили   працівники міліції.

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що 28 вересня 2006 року о 8 год. ранку  він заступив на чергування по охороні адмінбудівлі №1 Шосткинського МРВ. Під час огляду журналу осіб, що прибули до міськрайвідділу, він побачив, що в цей день о 7 год 55 хв.  до міськрайвідділу був доставлений громадянин ОСОБА_1 Потім о 10 год. 39 хв. працівник міліції ОСОБА_19 привів ОСОБА_1 на перший поверх і той розписався в журналіі та пішов із приміщення Шосткинського міськрайвідділу. Також в цей день, о 10 год. 12 хв. із приміщення Шосткинського МРВ виходив громадянин ОСОБА_17, якого виводив працівник карного розшукку ОСОБА_2,  про що  той особисто розписався в журналі.

Із висновку комісійної судово-медичної експертизи № 127 від 27.10.2009 року вбачається, що у  потерпілого ОСОБА_1  були виявлені тілесні ушкодження у вигляді поверхневих саден поперекової ділянки зліва та в правій завушній ділянці, розриву лівої барабанної перетинки. Садна спини та правої завушної області відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а розрив барабанної перетинки відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Вказані тілесні ушодження утворилися в результаті дії тупих предметів, про що свідчить їх характер. Поверхневі садна поперекової ділянки утворилися в результаті незначного тиснення тупого предмета об тіло, чи тіла об предмет. Садно правої завушної ділянки утворилось від дії тупого предмета з обмеженою поверхнею. Травматичний розрив барабанної перетинки міг утворитися в результаті різкого прикладення відкритої долоні до вуха (удару долонею по ньому).

Із протоколу  відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_1 від 13 грудня 2006 року вбачається, що під час даної слідчої дії потерпілий детально, на місці, указав про обставини його побитя в кабінеті № 22 Шосткинського МРВ 28 вересня 2006 року.

При цьому відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 71 від 27.10.2009 року, механізм спричинення тілесних ушкоджень, продемонстрований потерпілим ОСОБА_1 під час відтворення обстановки і обставин події, частково може відповідати механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених при його обстеженні, а саме: при різкому ударі лодонею по вуху міг виникнути розрив барабанної перетинки; при натисканні пальцями на «больові точки»за вухом могло бути спричинене садно правої завушної ділянки; коли він сидів на стільці із закрученими руками за спину і опущеною головою до колін, а співробітник міліції, який стояв справа від нього, тиснув в спину коліном, при зміщенні шарів одежі могло утворитися поверхневе садно лівої поперекової ділянки.                                                                                                    Із журналу  реєстрації осіб, які прибули до Шосткинського МРВ УМВС України в Сумській області (адмінбудинок №1)  вбачається, що ОСОБА_1 прибув до ОСОБА_2 28.09.2006 року о 07 год. 55 хв., вийшов з міліції  о 10 год. 39 хв. Також в журналі зазначено, що громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_17  прибули до ОСОБА_2, відповідно о 08 год. 12 хв. і 08 год. 13 хв., що засвідчено підписами ОСОБА_2, а о 10 год. 12 хв. ОСОБА_2 вивів  ОСОБА_17 з міліції;                            

Із  протоколу пред’явлення фотознімків для впізнання від 18.01.2008 р., вбачається, що під час даної слідчої дії  ОСОБА_1 впізнав  ОСОБА_2, як особу, що 28.09.2006 року застосовувала до нього насильство під час його допиту в приміщенні Шосткинського МРВ. Прізвище цієї особи він дізнався  під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 в Глухівському міськрайонному суді.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст.365 ч.2 КК України як перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, а також державним та громадським інтересам, що супроводжувалось насильством.

В той же час, суд вважає необхідним виключити із обвинувачення підсудного ОСОБА_2 таку кваліфікуючу ознаку ст.365 ч.2 КК України як перевищення влади та службових повноважень, що супроводжувалось болісними і такими, що ображали особисту гідність потерпілого,  діями.

Так, дана кваліфікуюча ознака передбачає вчинення винною особою дій, які заподіюють потерпілому особливий фізичний біль та моральні страждання. При цьому, відповідно до пункту 3.2 „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених Наказом МОЗ від 17.01.1995 року № 6, під болісними слід розуміти дії, спрямовані на тривале позбавлення людини їжі, питва або тепла, залишення її у шкідливих для здоров’я умовах та інші подібні дії. Болісні дії можуть бути пов’язані і з незаконним застосуванням спеціальних засобів –наручників, гумових кийків, сльозоточивих газів тощо. Під такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями розуміється умисне приниження його честі та гідності, яке виражене у непристойній формі. У даному ж випадку  такі дії щодо потерпілого ОСОБА_1 не вчинялись.   

Твердження підсудного ОСОБА_2, що він ніяких насильницьких дій щодо потерпілого ОСОБА_1 не вчиняв, суд розцінює критично, як обраний підсудним спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності і дані твердження підсудного повністю спростовуються дослідженими в справі доказами.

Так,  під час проведення досудового слідства, так само і в суді, потерпілий ОСОБА_1 неодноразово давав вцілому послідовні і детальні показання про обставини вчинення відносно нього протиправних насильницьких дій з боку ОСОБА_2, ОСОБА_4 та інших осіб 28 вересня 2006 року  в кабінеті № 22 Шосткинського МРВ.   

Також із показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9,ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 того ж дня,   у спілкуванні з іншими особами прямо вказував про обставини застосування до нього з боку працівників міліції фізичного насильства.

Крім того, під час відтворення обстановки і обставин події потерпілий ОСОБА_1 детально, на місці  указав про обставини та механізм спричинення йому тілесних ушкоджень, в тому числі, коли підсудний ОСОБА_2 надавлював йому на «больові точки». При цьому дані показання  потерпілого повністю узгоджуються із висновками проведених по справі комісійних судово-медичних експертиз. Також під час пред’явлення фотознімків для впізнання, потерпілий ОСОБА_1 беззаперечно впізнав підсудного ОСОБА_2, як особу року застосовувала до нього насильство під час допиту в приміщенні Шосткинського МРВ. А показаннями свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18 та журналом  реєстрації осіб, які прибули до Шосткинського МРВ підтверджується той факт, що 28 вересня 2006 року  в період часу з 7 год.55 хв. і до початку 11 год. підсудний ОСОБА_2 перебував в приміщенні Шосткинського МРВ.

Таким чином, суд вважає, що  вищевказаними доказами повністю підтверджується той факт, що потерпілий ОСОБА_1 перебував в зазначений  ним день і час у кабінеті № 22 Шосткинського МРВ УМВС, і що тоді ж, у цьому кабінеті, до нього підсудним ОСОБА_2 разом з іншими особами було застосоване фізичне насильство.

Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_21, ОСОБА_5. та ОСОБА_22 про те, що  під час перебування 28 вересня 2006 року потерпілого  ОСОБА_1 у кабінеті № 22 Шосткинського МРВ УМВС, він не  піддавався і не міг піддаватися насильницьким діям з боку підсудного ОСОБА_2, оскільки ці показання не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи. Суд вважає, що такі показання вони дали з метою допомогти підсудному ОСОБА_2 уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин так як всі ці свідки були колегами підсудного по роботі і перебувають з ним в дружніх відносинах.                                        Призначаючи підсудному міру покарання суд враховує як обставини, що пом’якшують покарання, що він має молодий вік, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину.

Враховуючи оставини справ, характеристику особи підсудного ОСОБА_2, суд вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі. Однак зважаючи на молодий вік підсудного, його бездоганні харктеристики за місцем роботи та проживання, що він має на утриманні неповнолітню дитину, а з часу вчинення ним злочину минуло майже 5 років і  тяжких наслідків від скоєного не настало, то за таких обставин суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, а тому його можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.

При цьому, враховуючи ті обставини, що підсудний ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин у сфері службової діяльності, то у  відповідності до ст.54 КК України суд визнає за необхідне в порядку призначення підсудному додаткового покарання позбавити його  спеціального звання «старший лейтенант міліції».

Заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_2 3000 грн. моральної шкоди, спричиненої злочином підлягає повному задоволенню з наступних підсав:

Так, судом встановлено, що внаслідок дій підсудного ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_23 був спричинений фізичний біль,  були принижені його честь та гідність, що призвело до моральних та душевних страждань і потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тобто суд приходить до висновку, що внаслідок дій підсудного, потерпілому  дійсно була спричинена моральна шкода. При цьому враховуючи характер скоєного підсудним  злочину, глибину  фізичних та моральних страждань потерпілого, суд приходить до висновку, що розмір заявленого потерпілим ОСОБА_1 позову про відшкодування моральної шкоди повністю відповідає засадам розумності та справедливості, а тому він підлягає повному задоволенню відповідно  до вимог ст.1167 ЦК України.

Речовий доказ по справі: журнал реєстрації осіб необхідно повернути в Шосткинський МВ ГУМВС України в Сумській області для використання за призначенням.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у відношенні підсудного ОСОБА_2 необхідно залишити підписку про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -   

З А С У Д И В:   

             ОСОБА_2  визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого  ст. 365 ч.2 КК України і призначити йому покрання у вигляді 3 ( трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати службові посади в правоохоронних органах України строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням,  протягом іспитового строку 2 (два) роки.

Відповідно до ст.54 КК України ОСОБА_2  позбавити спеціального звання «старший лейтенант міліції».   

          Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 залишити  підписку про невиїзд.   

          Речовий доказ у справі - повернути в Шосткинський МВ ГУМВС України в Сумській області для використаня за призначенням.                                                             

Відеокасету з записом протоколу відтворення обстановки та обставин події від зберігати при кримінальній справі.                                                                       

Стягнути із засудженого ОСОБА_2на користь потерпілого ОСОБА_1 3000 грн. спричиненої злочином моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області  протягом 15 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ (підпис)

ВІРНО

Суддя  Глухівського міськрайонного суду                                        О.В.Сапон