Справа №  1718/2-726/11

2011 р.                                                         

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

05 липня 2011 року

Сарненський районний суд Рівненської області в складі :

       головуючий суддя         -        Товстика  І.В.

       при секретарі                  -        Полупан Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя ,-

                                                               В С Т А Н О В И В :

           ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 про визнання квартири спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя, в обґрунтування якого посилається на те, що з 04.07.1992 року до 20.12.2010 року перебували з відповідачем у зареєстрованому шлюбі і в цей період придбали нерухоме майно у виді квартири АДРЕСА_1 згідно нотаріально посвідченого договору, право власності на яку було зареєстроване за відповідачем, також придбали рухоме майно згідно акту опису майна.

       Позивач вказує, що, оскільки, все рухоме і нерухоме майно було придбане в період шлюбу, то це майно належить сторонам як подружжю на праві спільної сумісної власності, однак ОСОБА_2 не визнає її право на частину квартири, яка придбана в період шлюбу, а тому просить визнати право спільної сумісної власності подружжя на спірну квартиру і визнати за нею право власності на 1/2 частину квартиру на підставі рівності часток у майні подружжя, поділити спільне майно подружжя, виділивши: їй – диван розкладний, карниз, дві штори, крісла м»які (2 шт.), покриття полове 3х2,5 м., спальний гарнітур: два ліжка без матраців, трильяж, шафу трьохдверну, тумби приліжкові, три тюлі, холодильник марки LG; відповідачу  - телевізор марки «Самсунг», стінку «Горна», тумбочку під телевізор, полове покриття 3,5х5 м., три карнизи, дві тюлі, люстру на три лампи (2 шт.), стіл журнальний, стіл двохтумбовий, штори (2шт.), газове опалення, котел «Войлант», насос постійного тиску, пральну машину «Юніор».

ОСОБА_1  підтримала позовні вимоги  повністю  і дала пояснення згідно заяви.

          Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково і пояснив, що дійсно сторони по справі з 1992 року до кінця 2010 року дійсно перебували у зареєстрованому шлюбі, в період якого придбали рухоме майно, яке описане у позовній заяві, і яке фактично поділили при залишенні ОСОБА_1 місця проживання, однак просить виділити йому диван, так як не має іншого спального місця, а позивачу пральну машину, в іншій частині поділу рухомого майна за варіантом позивача не заперечує, щодо визнання квартири спільною сумісною власністю, то вважає, що спірна квартира належить йому, так як кошти на її придбання дала його тітка, а частину отримав у кредит, який сплачує самостійно, а тому у позивача відсутні підстави для визнання права власності на частину нерухомого майна.

          Суд, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі,  дослідивши докази, вважає, що позовні вимоги  підлягають до часткового задоволення зі слідуючих підстав.

          Судом достовірно встановлено, що між сторонами виник спір, який випливає із цивільних правовідносин про право спільної сумісної власності подружжя, які регулюються главою 8 Сімейного Кодексу України.

          Згідно оглянутого рішення Сарненського районного суду від 20.12.2010 року, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований 04 липня 1992 року Кузьмівською сільською радою Сарненського району Рівненської області, розірваний.

          Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

          Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

       Відповідно до довідки Рівненського міського БТІ від 04.04.2011 року ОСОБА_2 належить на праві власності квартира АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 05.04.2008 року.

          Судом достовірно встановлено, що під час зареєстрованого шлюбу сторони для сім»ї придбали квартиру АДРЕСА_2 вартістю 46 230,93 доларів США, однак відповідачем не представлені належні докази придбання спірної квартири за кошти інших осіб чи за кошти по договору позики з фізичною особою, чи за кредитні кошти, на що посилався у судовому засіданні, оскільки договір купівлі-продажу квартири мав місце 05.04.2008 року, а іпотечний договір №215Д-1, договір про надання відновлювальної кредитної лінії №215Д-2 укладались з відповідачем 29.05.2008 року як вбачається із представлених договорів на забезпечення основного договору про надання кредиту в сумі 8 000 доларів США, тобто кредит надавався не для придбання житла.

        Таким чином суд приходить до висновку, що сторони за спільні кошти в установленому законом порядку придбали квартиру АДРЕСА_2, а тому подружжя позивача і відповідача в період шлюбу набули право спільної сумісної власності на спірну квартиру, в зв»язку з чим суд вважає, що дане нерухоме майно є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, 1/2 частина якого належить на праві власності ОСОБА_1

            Судом із пояснень сторін, акту опису спільно нажитого майна колишнього подружжя ОСОБА_1 від 18.02.2011 року достовірно встановлено, що в період шлюбу сторони придбали телевізор марки «Самсунг», стінку «Горна», тумбочку під телевізор, полове покриття 3,5х5 м., три карнизи, дві тюлі, люстру на три лампи (2 шт.), стіл журнальний, стіл двохтумбовий, штори (2шт.), газове опалення, котел «Войлант», насос постійного тиску, диван розкладний із м»якої частини, пральну машину б/в «Юніор», карниз, дві штори, крісла м»які (2 шт.), покриття полове 3х2,5 м., спальний гарнітур: два ліжка без матраців, трильяж, шафу трьохдверну, тумби приліжкові, три тюлі, холодильник марки LG, а тому дане майно є спільною сумісною власністю подружжя, яке підлягає поділу в межах заявлених позовних вимог, однак суд враховує інтереси відповідача і вважає за доцільне виділити йому із майна по запропонованому варіанту диван розкладний, а позивачу пральну машину б/в «Юніор», що буде відповідати їх майновим інтересам і не порушуватиме цивільні права обох сторін.  

            Позивачем ОСОБА_1 заявлені вимоги до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя у виді комп»ютера, однак позивачем не представлені докази набуття даного майна  в період шлюбу з відповідачем, так як дане майно не було описане в акті від 18.02.2011 року, інших доказів, зокрема чеків, квитанцій чи інших розрахункових документів на придбання комп»ютера подружжям ОСОБА_2 в період шлюбу не представлено, тобто у суду відсутні будь-які докази набуття права спільної сумісної власності на дане майно, в зв»язку з чим посилання ОСОБА_1 необхідність поділу даного майна є необґрунтованим та виходять за межі заявленого позову.

       Суд з урахуванням понесення витрат на оплату ІТЗ розгляду цивільної справи позивачем вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційно до задоволених вимог 60 грн. судових витрат на користь ОСОБА_1                                        

          Керуючись ст. ст.  60, 61, 62, 63, 65, 70 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 5,6,88,212-215 ЦПК України, суд–

                                                             В И Р І Ш И В :

            Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя задовольнити частково.

        Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1, ОСОБА_2.

        Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право спільної сумісної власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

         Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право спільної сумісної власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

           Виділити із спільного сумісного майна подружжя на праві власності ОСОБА_2 таке майно: телевізор марки «Самсунг», стінку «Горна», тумбочку під телевізор, полове покриття 3,5х5 м., три карнизи, дві тюлі, люстру на три лампи (2 шт.), стіл журнальний, стіл двохтумбовий, штори (2шт.), газове опалення, котел «Войлант», насос постійного тиску, диван розкладний із м»якої частини.

        Виділити із спільного сумісного майна подружжя на праві власності ОСОБА_1 таке майно: пральну машину б/в «Юніор», карниз, дві штори, крісла м»які (2 шт.), покриття полове 3х2,5 м., спальний гарнітур: два ліжка без матраців, трильяж, шафу трьохдверну, тумби приліжкові, три тюлі, холодильник марки LG.

           Звільнити сторони від сплати державного мита згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 60 (шістдесят) грн. судових витрат по оплаті ІТЗ розгляду справи.

           Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області позивачем протягом протягом 10 днів з дня проголошення рішення; відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення, через Сарненський районний суд.  

Суддя