У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючої- судді Шеремет А.М.
суддів: Бондаренко Н.В., Гордійчук С.О.
при секретарі –Сеньків Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Рівненський завод будівельних матеріалів” на рішення Рівненського міського суду від 11 травня 2011 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Рівненський завод будівельних матеріалів” (далі ВАТ „Рівненський завод будівельних матеріалів”) до ОСОБА_2 про зміну правовідношення, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 11 травня 2011 року відмовлено у задоволенні зазначеного позову.
Не погодившись з рішенням суду ВАТ „Рівненський завод будівельних матеріалів” подали апеляційну скаргу, покликаючись на його незаконність та необґрунтованість.
Зазначають, що суд першої інстанції помилково посилається на відсутність у відповідачки дій, які б давали позивачу підстави розірвати договір найму житлового приміщення укладеного 27 травня 2001 між сторонами по справі, оскільки вимога про розірвання договору не ставилась з тих підстав, що договір у частині передачі квартири у власність не є укладеним взагалі, а в частині оренди квартири закінчив свій строк дії.
Також, вважають, що суд дійшов хибного висновку про те, що договір в частині найму виконується на даний час, хоча в самому договорі укладеному у 2001 році вказано, що він укладений строком на 5 років, тобто припинив свою дію ще у 2006 року.
Таким чином, доводять, що оскаржуване рішення ґрунтується на твердженні, що договір найму від 2001 року є діючим, а тому укладати новий немає потреби. Однак, це помилковий висновок, оскільки як зазначалось вище, договір діяв лише до 2006 року.
За наведених підстав просять рішення Рівненського міського суду від 11 травня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 травня 2001 року ВАТ "Рівненський завод будівельних матеріалів" уклав з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 договір найму житлового приміщення: ОСОБА_4 на квартиру № 2, ОСОБА_3, на квартиру № 3, ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1. В п. 1.1. вказаного договору зазначено, що наймодавець, ВАТ „РЗБМ” надав вищезазначені житлові приміщення в постійне користування на термін 5-ти років, який рахується після дня прописки в даному приміщенні, а по закінченню 5-ти років квартира переходить їм у власність.
Відповідно до абзацу 3 п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 06 листопада 2009 року № відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Згідно ст. 277 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення спірного договору, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер. Договір найму жилого приміщення в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, укладається наймачем з власником будинку. Договір найму жилого приміщення укладається, змінюється і розривається на умовах і в порядку, які визначаються законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Відповідно до ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем -житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер. Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території затверджуються Радою Міністрів Української РСР. Умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права наймача та членів його сім'ї порівняно з умовами, передбаченими законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Типовим договором найму жилого приміщення та іншими актами законодавства Української РСР, є недійсними.
Рішенням Рівненського міського суду від 15 жовтня 2010 року, яке набрало законної сили відмовлено в задоволенні позову ВАТ "Рівненський завод будівельних матеріалів" про визнання недійсним договору в частині переходу квартири у власність ОСОБА_2
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та недоведеними, оскільки договір найму житлового приміщення від 27 травня 2001 року укладений між ВАТ "Рівненський завод будівельних матеріалів" та ОСОБА_2 в частині найму житлового приміщення був укладений у відповідності до діючого на момент укладення спірного договору законодавства.
Зобов'язання ОСОБА_2 виконати умови п. 5.3. договору, та укласти з ВАТ "РЗБМ" новий договір оренди квартири АДРЕСА_2, є безпідставними, тому що вищезазначений договір найму житлового приміщення не містить п. 5.3. договору стосовно зобов'язання відповідача укласти договір оренди.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону і не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись, ст.ст. 60, 303, 304, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Рівненський завод будівельних матеріалів” відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 11 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: Шеремет А.М.
Судді: Бондаренко Н.В.
Гордійчук С.О.