Справа № 22-ц-1814/11 06.07.2011 12.07.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1814/2011р. Головуючий по першій інстанції Тустановський А.О.
Категорія 32 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої – Буренкової К.О.,
суддів: Кушнірової К.О., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Недо К.А.,
за участю позивачки ОСОБА_3,
представника позивачки ОСОБА_4,
відповідачки ОСОБА_5,
представника відповідачки ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04 травня 2011 року за позовом
ОСОБА_3
до
ОСОБА_5
про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
23 березня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування 4481 грн. 90 коп. матеріальних збитків і 10 000 грн. моральної шкоди.
Позивачка зазначала, що 11 лютого 2009 року в період з 11 до 12 годин в кабінеті директора Варюшинської загальноосвітньої школи відповідачка безпричинно її ображала, висловлювала погрози розправою та обвинуватила її у некомпетентності та упередженості до внучки відповідачки. В результаті перенесеного стресу у неї стався інсульт, що потягло за собою тривалий розлад здоров’я, перебування на стаціонарному та амбулаторному лікуванні та її визнано інвалідом третьої групи. В зв’язку з лікуванням вона понесла витрати на ліки в розмірі 4 481 грн. 90 коп. та неправомірні дії відповідачки спричинили їй моральну шкоду.
Відповідачка, заперечуючи в суді проти позову, наполягала на тому, що позивачці не погрожувала та не ображала.
Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з позивачки на користь ОСОБА_5 1000 грн. витрат на правову допомогу та 15 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. На думку апелянта, рішення суду є незаконним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з’ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були представлені сторонами, і на підставі вимог ст. ст. 1166, 1167 ЦК України дійшов правильного висновку про відсутність причинного зв’язку між неправомірними діями відповідачки та пошкодженням здоров’я ОСОБА_3, а тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Так, судом встановлено, що 11 лютого 2009 року в кабінеті директора Варюшинської загальноосвітньої школи, в присутності директора, вчителів ОСОБА_7 та ОСОБА_3, відповідачка ОСОБА_5 в підвищеному тоні висловлювала своє негативне ставлення до позивачки з приводу особистого відношення останньої до її онучки, яка є інвалідом дитинства (захворювання серця), обурювала ОСОБА_3 та погрожувала скарженням до Президента України.
16 лютого 2009 року позивачка звернулась до лікарні зі скаргою на болі у попереку, де їй було встановлено діагноз: вегето-судинна дістанія та остіохондроз поперечно - крісцового відділу хребта. Строк лікування відбувся до 07 березня (а.с. 20-21). 11 березня 2009 року у позивачки погіршився стан здоров’я та вона звернулась до терапевта, де проходила стаціонарне лікування від дисциркуляторної енціфалопатії 2 стадії та 13 березня 2009 року вона переведена до невралгічного відділення де їй встановлюється діагноз: дізметаболічний інсульт.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи від 05 квітня 2011 року, яка проводилась Обласним бюро судово-медичної експертизи Миколаївської облдержадміністрації, комісія не виключає можливість впливу події 11 лютого 2009 року на виникнення першого приступу порушення мозкового кровообігу в якості пускового моменту, але не його причиною. Причиною виникнення, двократного повторення порушення мозкового кровообертання з розвитком при повторному приступі ішемічного інсульту є існуючі до 11 лютого 2009 року) у ОСОБА_3 захворювання з порушенням обмінних процесів в організмі та кров’яного тиску. Події 11 лютого 2009 року не мають прямого причинно - наслідкового зв’язку з настанням порушень мозкового кровообертання і розвитком ішемічного інсульту (а.с. 141-147).
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв’язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Аналогічна відповідальність наступає й за завдану моральну шкоду, крім випадків, установлених ч. 2 ст. 1167 ЦК України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не надав правову оцінку акту судово-медичного дослідження від 14 липня 2009 року за яким встановлено причинно-наслідковий зв'язок між подіями 11 лютого 2009 року та настанням порушень мозкового кровообертання і розвитком ішемічного інсульту, безпідставні.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, вказаний акт судово-медичного дослідження наданий позивачкою як додаток до позовної заяви. 23 листопада 2010 року за клопотанням представника позивачки, яке підтримала позивачка, була призначена комісійна судово-медична експертиза, про що постановлена ухвала суду.
Відповідно до п. 17 постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року, висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами.
Доводи апеляційної скарги, що рішення суду є незаконним також безпідставні та спростовуються вищезазначеними доказами.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним й обґрунтованим, а тому апеляційна скарга на підставі ст. 308 ЦПК України не підлягає задоволенню.
Керуючись статями 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча Судді