Справа № 2-538/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 липня 2011 року                     Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді                    Далматової Г.  А.

             при секретарі                               Філіпповій Ю.І.

за участю відповідачів, представника третьої особи, без участі представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Южноукраїнська цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

     09 червня 2011 року Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням – кімнатою загальною площею 9,7 кв. м в квартирі АДРЕСА_1.

Позовні вимоги КП "ЖЕО" мотивує тим, що згідно рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради на ім'я ОСОБА_1 було надано ордер №5 від 05 серпня 1995 року на поселення в кімнаті загальною площею 9,7 кв. м, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_1.

У зв'язку з проведенням інвентаризації гуртожитків і перевіркою паспортного режиму та реєстрацією за місцем проживання, було обстежено житлову кімнату площею 9,7 кв. м в квартирі АДРЕСА_1, яка має статус сімейного гуртожитку. Під час обстеження було виявлено, що наймач ОСОБА_1 разом з сім'ю в кімнаті не проживають. Зі слів сусідів родина в кімнаті не проживає більше ніж півроку і місцезнаходження їх невідоме.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив заяву про те що підтримує позов і просить розглядати справу у його відсутність.

Відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_2 позов не визнали, в судовому засіданні пояснили, що в спірній квартирі крім їх родини, яка складається з чотирьох осіб, проживає сім'я ОСОБА_6, яка також складається з чотирьох осіб. Після 1996 року, коли народилася дитина, вони ночують у кімнаті, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_2. В квартиру приходять приблизно о 21-ій годині майже щоденно. Решту часу проводять в квартирі тещі. Сплачують ОСОБА_6 1/3 частину рахунків за комунальні послуги від суми зазначеної в квитанції. Між їх сім'ю і сім'ю ОСОБА_6 триває конфлікт з 1996 року, неодноразово ОСОБА_6 пропонувала у них викупити спірну кімнату.

Представник органу опіки та піклування ОСОБА_7 вважає, що позивач не правомірно звернувся до суду із позовом, оскільки в кімнаті зареєстровані неповнолітні діти.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що з 1995 року її сім'я проживає разом з відповідачами в квартирі АДРЕСА_2. Її сім'я займає 2 кімнати, а сім'я ОСОБА_2 одну. ОСОБА_2 з літа 1996 року рідко відвідують кімнату. Раніше пропонувала ОСОБА_2 обміняти квартиру на двокімнатну, а різницю їм виплатити, але вони не погодилися. Підтвердила, що проживаючі в квартирі сім'ї сварилися із за ванної кімнати. Конфлікт між їх родиною і родиною відповідача існує давно, вона і раніше ставила питання про виселення ОСОБА_2, але ніяких мір вжито не було.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що мешкає в квартирі АДРЕСА_3. ОСОБА_2 бачила лише коли вони заселилися. Періодично відвідує ОСОБА_6, але до 21 години.

Свідок ОСОБА_9, яка мешкає в квартирі АДРЕСА_4, пояснила, що ОСОБА_6 бачить приблизно чотири рази на тиждень, а ОСОБА_2 не бачить. ОСОБА_6 відвідує до 20-ої години. Під час складання актів про непроживання, двері в кімнату відповідачів були зачинені, але двері не перевіряли чи на замок зачинені, чи ні.

Свідок ОСОБА_10, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 також пояснив, що не бачив ОСОБА_2. ОСОБА_6 знає і до підписання акту був в їхній квартирі 3 рази. Під час складання акту про непроживання кімнату, де проживають ОСОБА_2 не показували.

ОСОБА_11, мати ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснила, що відповідачі купаються, стирають, в неї вдома, а у квартиру по вул.Дружби народів, вони ходять ночувати. Між ОСОБА_6 і відповідачами взаємовідносини погані. ОСОБА_6 особисто їй пропонувала викупити кімнату відповідачів.

Вислухавши осіб, що беруть участь у справі, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 05 серпня 1995 року ОСОБА_1 був виданий ордер на жилу площу в гуртожитку – кімнату в квартирі АДРЕСА_5 /а.с.6/.

Станом на 23 травня 2011 року в кімнаті 9,7 кв. м в АДРЕСА_6 проживають ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, і двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Статус квартири – сімейний гуртожиток /а.с.7/.

З ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій /а.с.13-14, 12/. Заборгованості по оплаті комунальних послуг відповідачі не мають /а.с.202, 21, 27, 28/.

Згідно з актами №72 від 03 листопада 2010 року, №77 від 09 грудня 2010 року, №29 від 04 травня 2011 року, №018-501/42 від 25 травня 2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_2 /а.с.8- 11/.

Відповідно до положень ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо  наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом. Якщо з будинку,  квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося,  це житло може бути надано  за договором   оренди   іншому   громадянину   до  закінчення  строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі  або  до  досягнення нею  (ними)  повноліття  і  повернення  від  родичів,  опікуна  чи піклувальника.

Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Суд критично ставиться до актів, оскільки акти від 03 листопада 2010 року і від 25 травня 2011 року складені в робочий час. Ініціатором встановлення факту непроживання ОСОБА_4 є ОСОБА_6, яка в спірній квартирі має 2 кімнати, і між якою та ОСОБА_4 є конфлікт з 1996 року з приводу спільного проживання у квартирі, що підтвердила свідок ОСОБА_11 і ОСОБА_6

Крім того, обстеження було проведено формально, що підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_10, якому не показали кімнату, де проживають ОСОБА_4, і свідок ОСОБА_9, за присутності якої двері в кімнату відповідачів не перевіряли і не встановлювали зачинені вони чи ні.

Зазначені вище акти та пояснення свідків, що були присутні під час складання актів не спростовують пояснень відповідачів, що вони ночують в кімнаті квартири АДРЕСА_2, куди приходять після 21-ої години.

Оцінюючи докази в сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження відсутності родини ОСОБА_4 за місцем реєстрації понад шість місяців без поважних причин. За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Комунальному підприємству "Житлово-експлуатаційне об'єднання" в позові до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням – кімнатою загальною площею 9,7 кв. м в квартирі АДРЕСА_1, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Южноукраїнського        

міського суду                                                                                          ОСОБА_12