ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
29.08.06 Справа № ПА-15/59
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Галушко Н.А.
суддів Процик Т.С.
Юрченко Я.О.
розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, м. Івано-Франківськ № 25727/10-039 від 21.06.2006 року (далі ДПІ в м. Івано-Франківську)
на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2006 року
у справі № ПА-15/59
за позовом: Прокурора м. Івана-Франківська в інтересах держави в особі ДПІ в м. Івано-Франківську, м. Івано-Франківськ
до відповідача: Приватного підприємства фірми «Колектор», м. Івано-Франківськ (далі ПП фірма «Колектор», м. Івано-Франківськ)
про стягнення коштів у дохід бюджету за рахунок активів платника податку
За участю представників сторін:
Від прокуратури: не з’явився
від позивача –Федьків В.Б. –державний податковий інспектор юридичного відділу
від відповідача – не з’явився
Права та обов’язки сторонам спору у відповідності до ст.ст. 49,51 КАС України роз’яснено.
Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2006 року у справі № ПА-15/59 відмовлено у задоволенні позовних вимог Прокурора м. Івана-Франківська в інтересах держави в особі ДПІ в м. Івано-Франківську до ПП фірми «Колектор»про стягнення 71146,42 грн. за рахунок активів останнього.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що у позивача відсутні підстави для звернення стягнення на активи боржника на суму 71146,42 грн., оскільки постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2006 року у справі № А-13/279 визнано нечинним другу податкову вимогу № 2/1294 від 06.06.2005 року.
ДПІ в м. Івано-Франківську звернулась із апеляційною скаргою № 25727/10-039 від 21.06.2006 року, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: скаржник вважає, що саме по собі визнання нечинною другої податкової вимоги ніяк не може бути підставою для відмови у стягненні коштів за рахунок активів платника податку, оскільки воно не вирішує спору по суті і не впливає на таке вирішення будь-яким чином. Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови невірно застосовано норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представника позивача, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
На підставі фактів, встановлених у актах перевірки ПП фірма «Колектор»від 11.12.2003 року № 1081\23-4\13659249, від 14.10.2004 року №877\23-4\13659249, від 26.05.2005 року № 390\23-4\13659249 щодо дотримання вимог законодавства України з питань валютного регулювання та валютного контролю при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, ДПІ в м. Івано-Франківську у відповідності до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»прийшла до висновку про нарахування відповідачу пені за порушення термінів поступлення валютної виручки за експорт на загальну суму 71146,42 грн.
На підставі даних актів перевірок податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення № 0002032200/0 від 15.12.2003 року, №0007192312/0 від 14.10.2004 року, № 0003712312/0 від 27.05.2005 року.
При прийнятті постанови апеляційний господарський суд виходив з наступного:
Статтею 67 Конституції України, встановлено, що кожний зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірі, встановлених законом.
Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, інакше - активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищевказаного Закону України податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного оскарження і відповідно до пп. 5.3.2 п.5.2 ст. 5 даного Закону України повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження.
Зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржені.
На виконання п. 6.2 ст. 6 вищезазначеного Закону України податковою інспекцією відповідачу надіслано першу та другу податкові вимоги № 1/912 від 22.04.2005 року та № 2/1294 від 06.06.2005 року, які відповідачем залишено без відповіді та виконання.
Колегія апеляційного господарського суду не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що визнання нечинною другої податкової вимоги № 2/1294 від 06.06.2005 року є підставою для відмови податковому органу для звернення стягнення на активи боржника, оскільки, як вбачається з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2006 року у справі № А-13/279, другу податкову вимогу № 2/1294 від 06.06.2005 року визнанно нечинною лише в частині оголошення всіх активів ПП «Колектор»в податковій заставі з 20.04.2005 року, опис всіх активів ПП «Колектор»та продаж їх з публічних торгів для погашення штрафних санкцій –нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, не змінюючи по суті зобов’язання відповідача сплатити борг в сумі 71146,42 грн..
Наявність у відповідача податкового боргу в сумі 71146,42 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи корінцями до податкових повідомлень –рішень № 0002032200/0 від 15.12.2003 року, № 0007192312/0 від 14.10.2004 року, № 0003712312/0 від 27.05.2005 року, першої податкової вимоги № 1/912 від 22.04.2005 року, другої податкової вимоги № 2/1294 від 06.06.2005 року. Докази сплати даного податкового боргу в матеріалах справи відсутні.
Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду без змін, посилаючись на те, що скаржником пропущено строк для оскарження даної постанови суду, а відповідно до ст. 100 КАС України пропущення звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови якщо в цьому наполягає одна із сторін.
Порядок та строки апеляційного оскарження судових рішень визначено ст. 186 КАС України. Враховуючи, що постанова Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2006 року, складена в повному обсязі відповідно до вимог ст. 160 КАС України, надійшла на адресу позивача 05.06.2006 року, заява про апеляційне оскарження подана 13.06.2006 року, апеляційна скарга подана 21.06.2006 року —відсутні підстави для задоволення заперечень відповідача.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія прийшла до висновку про те, що постанову Господарського суду Івано-Франківської області слід скасувати, позовні вимоги задоволити –стягнути з ПП «Колектор»в дохід державного бюджету 71146,42 грн. нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за рахунок активів платника податку.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 202, 205, 207 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Скасувати постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2006 року у даній справі.
2. Позов задоволити.
Стягнути з ПП фірма «Колектор»(м. Івано-Франківськ, вул.. Польова, 5; р/р 2600330011314 Івано-Франківська обл.. філія «Укрсоцбанк», МФО 336019, код. 13659249) до Державного бюджету України (УДК в Івано-Франківській області, п/р 31114105600002, код. 23030200) 71146,42 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
3. Стягнути з ПП фірма «Колектор»(м. Івано-Франківськ, вул.. Польова, 5; р/р 2600330011314 Івано-Франківська обл.. філія «Укрсоцбанк», МФО 336019, код. 13659249) до Державного бюджету України державне мито у розмірі 711,46 грн.
4. Виконавчі листи видати.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Юрченко Я.О.