Справа № 1519/2-2238/11
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2011р. Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого –судді Вербицької Н.В.,
за участю секретаря судового засідання –Солтис О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Одеської філії до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
в с т а н о в и в :
Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(далі страхова компанія «Дженералі Гарант»–звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 6 046,80 грн. Представник позивача пояснив, що страхова компанія «Дженералі Гарант»з ОСОБА_2 23 червня 2008р. уклали договір добровільного страхування транспортного засобу «Chevrolet Aveo», держномер НОМЕР_1. Проте, 23 червня 2008р. сталося ДТП між ОСОБА_3, який керував автомобілем «Chevrolet Aveo», та ОСОБА_1, що керувала автомобілем Хонда, держномер НОМЕР_2. В результаті чого застрахований транспортний засіб ОСОБА_2 зазнав пошкоджень. Винною особою було визнано відповідача по справі ОСОБА_1 Позивач –страхова компанія –виплатила страхове відшкодування в розмірі 5 868,12 грн., та, користуючись правом вимоги та ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1166, 1187 ЦК України, просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 понесені витрати.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги та просив також з відповідачки стягнути державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення, які були понесені при подачі позову.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, повідомлялась через відповідну дільницю КП «ЖКС «Черьомушкі»за місцем своєї реєстрації, причин неявки не повідомила, клопотань щодо розгляду справи у її відсутності або будь-яких заперечень на позов не подавала.
У зв'язку із повторною неявкою відповідачки, повідомленої належним чином, та відстуністю від неї заяви про можливість слухання справи у її відсутності, суд, зі згоди представника позивача, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів, тобто постановити заочне рішення, що відповідає вимогам ст.ст.169,224 ЦПК України.
Суд, оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає можливим задовольнити позовні вимоги на підставі наступного.
Встановлено, що 23 червня 2008р. між ОСОБА_2 та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»було укладено договір страхування № 19G-0199425 на період дії до 22 червня 2009р., предметом якого є страхування транспортного засобу «Chevrolet Aveo», 2006р.в., держномер НОМЕР_1.
3 січня 2009р., тобто в період дії вищевказаного договору, сталася дорожньо-транспортна пригода між ОСОБА_3, який керував застрахованим транспортним засобом на підставі довіреності - «Chevrolet Aveo», та між ОСОБА_1 (відповідачкою), яка керувала автомобілем «Хонда», держномер НОМЕР_2 (а.с.22).
Обставини ДТП з’ясовані та визнано винною у скоєнні ДТП ОСОБА_1, що підтверджується копією постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 5 березня 2009р. в справі 3-1541/09. В результаті ДТП була спричинена шкода застрахованому транспортному засобу «Chevrolet Aveo»(а.с.22).
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, спричинена майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка спричинила цю шкоду.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.ін.) володіючим транспортним засобом і т.ін., використання, збереження та утримання якого створює підвищену безпеку. Враховуючи, що винним в ДТП визнано ОСОБА_1, яка керувала автомобілем –джерелом підвищеної безпеки, - тому вона зобов’язана відшкодувати завдану шкоду.
Відповідно до результатів висновку № 2184/09 від 24 лютого 2009р., складного Е.К.О. ГРУПП, матеріальна шкода, вартість відновлювального ремонту автомобілю «Chevrolet Aveo», держномер НОМЕР_1, складає 6 561,74 грн.
Відповідно до страхового акту № 14/09-0029/63914 від 26 березня 2009р. було затверджено рішення про виплату застрахованій особі ОСОБА_2 5 468,12 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач –страхова компанія –відшкодував завдану шкоду у вищевказаному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням № 970 від 26 березня 2009р. (а.с.26). Крім того, за складання експертного автотоварознавчого дослідження, страховиком сплачено експерту 400 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 770 від 05 березня 2009р.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, тобто ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, оскільки ОСОБА_1 несе відповідальність за завдану матеріальну шкоду, яка була відшкодована ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», тому позивач має законне право на стягнення понесених витрат з відповідача.
Суд, враховуючи доведену вину відповідача в ДТП, наявність підтверджень про відшкодування матеріальної шкоди позивачем, вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними.
Також суд, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати, тобто сплачені державне мито та судовий збір, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Керуючись ст. 29 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 225-226 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Одеської філії в порядку регресу 5 468,12 грн., додаткових витрат в розмірі 400 грн., держмито в розмірі 58,68 грн., витрати на ІТЗ –в розмірі 120 грн., а всього –6 046,8 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі до Малиновського районного суду м.Одеси апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Головуючий Н.В.Вербицька