Малиновський районний суд м.Одеси
Справа № 1519/2-а-2126/11
УХВАЛА
Іменем України
14 червня 2011 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Вербицька Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
18 квітня 2011р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії. Позивач просив нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни», за період з 1 січня 2009р. по 1 квітня 2011р. Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому з 2006 року повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідними законами «Про державний бюджет»на 2007р. та 2008р. дія цієї норми була призупинена, але рішеннями Конституційного суду № 6-рп від 09.07.2007р. та № 10-рп від 22.05.2008р. такі обмеження в соціальному захисті визнавались неконституційними. Відповідач в добровільному порядку відмовився виплатити щомісячну соціальну допомогу в повному обсязі. На підставі цього позивач звернувся до суду з позовом про виплату йому недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за вищевказаний період, визнати дії відповідача неправомірними, а також зобовязати відповідача надалі нараховувати щомісячнц соціальну допомогу як «Дитині війни»в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Крім того, позивачка просила поновити їй строк на звернення до суду. В обгрунтування поновлення строку ОСОБА_1 посилалась на наступне. Так, строк на звернення до суду вона не пропустила, оскільки відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Крім того, оскільки в 2010році дана категорія справ була підсудна до розгляду в порядку цивільного судочинства, тому на той час, відповідно до ст. 268 ЦК України, строк позовної давності встановлювався в три роки. Передбачити зміну законодавства, що потягло погіршення її прав, ОСОБА_1 не могла. Вищевказані обставини, на її думку, є достатніми підставами для поновлення їй строку.
Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України, тобто одноособово без проведення судового засідання та виклику сторін.
Представник відповідача отримав позов та додатки до нього, але у встановлений строк заперечень не подав.
Дослідивши наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що є наявність достатніх підстав для залишення без розгляду позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 1 січня 2009р. по 30 вересня 2010р. Вимоги в іншій частині позову підлягають розгляду по суті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Ч. 2 ст. 99 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вбачається, що позивач просить стягнути суму недоплаченої допомоги за період з 1 січня 2009р. по 1 квітня 2011р., отже він звернувся до суду з пропущенням строку позовної давності відносно цих вимог.
Як вже раніше зазначалось, ОСОБА_1 просить поновити їй строк позовної давності. Обгрунтування цього приведені вище.
Враховуючи, що соціальні виплати «Дітям війни»є щомісячною соціальною допомогою і строк її виплати для ОСОБА_1 ще триває, суд вважає, що позивач встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк за період з 18 жовтня 2010р. по 18 квітня 2011р., не пропустив. Крім того, оскільки строк позовної давності відновлюється з 18 жовтня 2010р., тому суд вважає можливим розглядати питання щодо виплати соціальної надбавки до пенсії, починаючи з 1 жовтня 2010р., враховуючи щомісячну виплату надбавки. У зв’язку з чим, вимоги щодо стягнення соціальних доплат з 1 січня 2009р. по 30 вересня 2010р. включно, суд залишає без розгляду.
Суд не згодний з позицією ОСОБА_1 про те, що строк позовної давності звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України на дані правовідносини не розповсюджується, а на думку позивача треба виходити з положень ст. 46 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої неотримання пенсії з вини органу, що призначає або виплачує її, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Суд вважає, що державна соціальна допомога дітям війни не є пенсією, виплата цієї допомоги врегульована спеціальним законом, а тому до даного позову належить застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст.99 КАС України.
Крім того, суд відхиляє посилання позивачки на те, що в 2010 році дана категорія справ була підсудна до розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому строк позовної давності в 3 роки вона не пропустила. Так, відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Оскільки позивачка звернулась до суду 31 березня 2011р. з адміністративним позовом, суд, під час розгляду справи, керується процесуальним законодавством, що діє на даний момент, тобто нормами КАС України. Також суд зазначає, що можливість поновлення строку передбачена при умовах звернення до суду за захистом прав та нарахування соціальних виплат «Дітям війни»в 2010 році в порядку цивільного судочинства та закриття провадження в справі, у зв'язку з непідсудністю. (Питання щодо поважності причин пропуску строку у зв'язку із зверненням до суду в порядку цивільного судочинства роз’яснено в Листі Вищого адміністративного суду України від 13.10.2010р. за № 1425/11/13-10 «Щодо застосування Рішення Конституційного Суду України від 09.09.2010р. за № 19-рп/2010»). Позивачка доказів звернення до суду з цивільними позовом за захистом своїх соціальних прав як «Дитини війни»в 2010 році не надала.
Будь-яких інших доводів, які б стали обґрунтованою підставою для поновлення строку позивачем не надано, а судом не встановлено. Отже, підстав для поновлення строку суд не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з 1 січня 2009р. по 30 вересня 2010р. включно у відповідному розмірі суд залишає без розгляду, як такий, що поданий після закінчення строку, установленого законом.
Керуючись ст.ст. 99,100,183-2 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку, а її позовні вимоги до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»за період з 1 січня 2009р. по 30 вересня 2010р. включно у відповідному розмірі залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5 денний строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий Н.В.Вербицька