Справа №2-а-480/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  11 липня 2011 р.                                                                                      м.Радивилів

Радивилівський  районний  суд  Рівненської   області

В складі:

Головуючий  суддя:                            Прачук Л.І.

При секретарі судового засідання:   Дубнік О.В.

                   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів адміністративну справу за  позовом  ОСОБА_1  до  

Територіальної державної інспекції праці у Рівненській області - про визнання нечинною  постанови Територіальної державної інспекції праці у Рівненській  області

                                              встановив:

                 Позивач звернувся до суду з позовом  про визнання нечинною  постанови по справі про адміністративне  правопорушення Територіальної державної інспекції праці у Рівненській області  № 17-18-019\0001 від 21.10.2009 року  про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст..188-6  КУпАП  і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн., винесеної представником відповідача головним державним  інспектором Морозюк О.А.. В обґрунтування позову посилається на те, що суб”єкт владних повноважень Головний державний інспектор праці ОСОБА_2 21.10.2009 року  незаконно винесла згадану  постанову за ненадання ним матеріалів і документів, необхідних для проведення перевірки щодо додержання законодавства про працю.   Вважає постанову незаконною з слідуючих  причин:

           Головний державний інспектор праці ОСОБА_2 не з»являлася на перевірку в СФГ «Зоря України»за його юридичною адресою на протязі робочого дня;

         Головний державний інспектор праці ОСОБА_2 вимагала від нього представити всі необхідні документи і матеріали для перевірки в Територіальну інспекцію праці, що не передбачено Положенням про державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю;              

         Головний державний інспектор праці прибула за юридичною адресою господарства лиш е о 20год.30 хв.;

           Його не було своєчасно повідомлено про час і місце розгляду протоколу;

           Порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП .    

           В судовому засіданні ОСОБА_1. підтримав заявлений позов і показав,

що він не порушував законодавство про працю. Він є головою СФГ «Зоря України», яке зареєстроване за його домашньою адресою в с.Теслугів. В жовтні 2009 року він отримав виклик від відповідача представити в Державну  інспекцію праці в Радивилівському районі матеріали і документи для перевірки. Однак відмовився це зробити і вимагав проведення перевірки по місцю знаходження юридичної особи відповідно до вимог закону. По телефону його повідомив помічник прокурора, що Інспектор Морозюк О.А.  приїде на перевірку 20.10.2009 року. На протязі робочого дня він знаходився на робочому місці і чекав перевірку, однак інспектор Морозюк О.А. на перевірку не з»явилася. О 20-30 год. вечора до нього додому прийшов дільничний інспектор міліції Сова і повідомив, що в барі «Гетьман»на нього чекає помічник прокурора і якась жінка. Він відмовився йти до бару. Через деякий час  до його будинку під»їхав автомобіль, в якому знаходилися помічник прокурора, інспектор праці ОСОБА_2 і водій і йому запропонували підписати протокол  про адміністративне правопорушення. Він відмовився від підписання протоколу. Йому не давали офіційний виклик в інспекцію праці для розгляду згаданого протоколу. В день розгляду протоколу він хворів і знаходився на лікарняному. Вважає дії інспектора праці ОСОБА_2 незаконними, а постанову № 17-18-019\0001 від 21.10.2009 року нечинною.

            Представник відповідача головний державний інспектор праці ОСОБА_2 позову не визнала. Показала, що їй стало відомо про порушення трудового законодавства позивачем і виникла необхідність проведення перевірки. Поскільки їй було відомо, що СФГ «Зоря України» орендувало лише землі і господарські приміщення, а юридична адреса господарства зареєстрована за місцем проживання позивача, вона вирішила викликати його з необхідними документами в інспекцію праці. ОСОБА_1 не виконав її вимогу і не представив в інспекцію праці документи для перевірки. Вона повідомила про це прокуратуру району. Разом з помічником прокурора Рожок О.М. 20.10.2009 року вони виїхали на перевірку в с. Теслугів. Поскільки ОСОБА_1 повідомив її по телефону, що він у відрядженні і буде лише після 18.00 год. вони під»їхали близько згаданого часу. В цей час приміщення сільської ради було замкнене і вони, щоб не порушувати Конституцію України, вирішили не заходити до приватного будинковолодіння за юридичною адресою господарства, а зайшли в бар «Гетьман» в с.Теслугів і в залі обрядових послуг облаштували робоче місце, куди викликали позивача через дільничого інспектора міліції Сову. Позивач відмовився прийти до бару і вона як посадова особа склала протокол про адміністративне правопорушення і близько 20-30 год. під»їхали до будинковолодіння позивача і викликали його до автомобіля, де ознайомили з протоколом. Позивач прочитав протокол, але відмовився підписувати. Вона в усній формі в присутності свідків повідомила позивачу про дату і час розгляду протоколу.     

            В останнє судове засідання представник відповідача  на виклик суду  не з”явився з невідомих причин. Заяв про відкладення розгляду справи  від відповідача не надходило. Про розгляд справи повідомлений належним чином.

           Заслухавши  сторін,   дослідивши письмові докази по справі, давши їм всесторонню правову оцінку суд встановив наступне:

            Показами свідка ОСОБА_3 встановлено, що він службовим автомобілем   20.10.2009 року після 17.00 год. возив на перевірку в с.Теслугів помічника прокурора і інспектора праці ОСОБА_2. Коли вони приїхали в село близько 18.00 год., то сільська рада вже була закрита. Свідок чекав біля бару, а дільничний інспектор міліції двічі ходив додому до позивача, однак його не було. Після 20.00 год. вони під»їхали до будинку позивача, він сів в машину, ознайомився з протоколом, але відмовився його підписувати.

              З оглянутих в судовому засіданні протоколу і постанови про адміністративне правопорушення встановлено, що  20.10.2009 року головним державний інспектор праці ОСОБА_2 склала протокол №17-18-019\0001, а 21.10.2009 року  винесла постанову під тим же номером про притягнення до адміністративної відповідальності за ст..188-6 КУпАП гр. і накладення на ОСОБА_1 М,М. стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн.. за ненадання матеріалів і документів для проведення перевірки трудового законодавства.

              Проте як в протоколі про адміністративне правопорушення так і в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності  не зазначено час і місце складання документів, обставини скоєння зазначених діянь, суть скоєного правопорушення.

              З показів в судовому засіданні сторін і свідка ОСОБА_3 встановлено, що протокол складався в неробочий час в приміщенні бару в с. Теслугів.  

              ОСОБА_1 не визнав вину у скоєнні правопорушення однак в матеріалах адміністративної справи відсутні дані про вручення йому копії протоколу відповідно до вимог ст..254 КУпАП і не зазначено причини його невручення. Відсутні докази виклику позивач на розгляд адміністративної справи.

             Диспозиція ст..188-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадовх осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

             При наведених вище обставинах суд не знаходить дії головного державного інспектора праці ОСОБА_2 правомірними і законними, а складені нею юридичні документи  -протокол і постанову –законними і чинними.    

             Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  Суд знаходить, що відповідач не довів правомірність і законність своїх дій як  посадової особи –суб”єкта владних повноважень  при винесенні оскаржуваної постанови.  

             При таких обставинах  винесена постанова не може вважатися законною і правомірною і підлягає скасуванню. Суд розглядає позов в межах заявлених вимог.     

           Керуючись ст..ст.188-6, 268,285,287,289 КУпАП  ст..ст.160-163 КАС України суд

                                            Постановив:

           Позов  ОСОБА_1 задовільнити.

        Визнати неправомірною і нечинною постанову № 17-18-019\0001 від 21.10.2009 року  винесену головним державним інспектором праці ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст..188-6 КУпАП    гр. ОСОБА_1 і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн..          

          Постанова остаточна і апеляційному оскарженню не підлягає.

                             Суддя: