Справа № 2-2/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2008 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі: головуючої-судді Кудря З.В. при секретарі Кирда Н.М., з участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Шишаки справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про примусове повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, захист права власності на землю та стягнення моральної шкоди та про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення огорожі відповідно до плану земельної ділянки згідно державного акта,
в с т а н о в и в :
Сторони проживають в с.Жоржівка Шишацького району Полтавської області в домогосподарствах, які межують між собою.
В квітні 1998 року сторони отримали Державні акти на право приватної власності на землю, згідно яких було визначено спільну межу та встановлено межові знаки, незважаючи на які, відповідачка зайняла частину земельної ділянки позивача і використовує її на свій розсуд. На претензії позивача відповідає лайкою.
За захистом своїх прав позивач звертався до Жоржівської сільської ради і створена нею комісія 23.12. 2003 року відновила межі земельної ділянки і встановила знову межові знаки.
Відповідачка знову знищила межові знаки і в 2004 році використовувала земельну ділянку для своїх потреб, в зв'язку з чим 23 квітня 2004 року інженером - землевпорядником ОСОБА_5. за дорученням Шишацького районного відділу земельних ресурсів було знову проведено встановлення меж та відновлення межових знаків, проте відповідачка продовжує використовувати частину земельної ділянки позивача.
Вважаючи свої права власника земельної ділянки порушеними, позивач звернувся в суд з позовом про примусове повернення самовільно зайнятої земельної ділянки захист права власності на землю та стягнення моральної шкоди та про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення огорожі відповідно до плану земельної ділянки згідно державного акта і просив винести рішення, яким повернути йому самовільно захоплену відповідачкою частину земельної ділянки, яка належить йому на праві приватної власності і знаходиться в с.Жоржівка Шишацького району Полтавської області по вул. Центральна, усунути перешкоди в користуванні земельної ділянки шляхом перенесення огорожі відповідно до плану земельної ділянки згідно Державного акта, стягнути з відповідачки витрати по проведенню земельної експертизи по відновленню меж земельної ділянки в сумі 100 гривень, моральну шкоду в сумі 3000 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні позивач наполягає на задоволенні своїх вимог в повному обсязі.
Відповідачка позов не визнала, пояснила, що з її боку права позивача не порушені, а земельна ділянка, яку вона використовує належить їй на праві приватної власності згідно державного акта на право приватної власності на землю, який вона визнає і з яким погоджується.
Вислухавши сторони, свідків, ознайомившись з матеріалами справи суд приходить до слідуючого.
Позивач має в приватній власності присадибну земельну ділянку площею 0.26 га згідно державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 виданого Жоржівською сільською радою 21.04. 1998 року ( а.с.9).
Відповідачка має в приватній власності присадибну земельну ділянку площею 0.43 га згідно Державного акта на право приватної власності на землю серіїНОМЕР_2 виданого Жоржівською сільською радою 21.04. 1998 року ( а.с. 50).
Згідно вказаних державних актів межа між земельними ділянками сторін є прямою лінією довжиною 93.6 м.
При проведенні приватизації земельних ділянок сторони погодились з встановленими межами про що свідчать їх підписи в актах узгодження меж. Про це ж свідчить і те, що сторони визнають свої державні акти на право приватної власності на землю і не оскаржували їх.
Інженером - землевпорядником ОСОБА_5. за дорученням начальника Шишацького районного відділу земельних ресурсів 23 квітня 2004 року було проведено відновлення меж земельних ділянок позивача і відповідача в натурі, в ході чого було встановлено, що фактична межа між земельними ділянками сторін викривлена в бік земельної ділянки позивача ОСОБА_3 і має вигляд дуги, що не відповідає планам зовнішніх меж ділянок, вказаних в державних актах на право приватної власності на землю позивача і відповідача ( а.с. 4.36).
Тому суд приходить до висновку, що відповідачка незаконно використовує частину земельної ділянки позивача, чим порушує його права як землевласника, передбачені ст. 90 ЗК України і порушує свої обов'язки, передбачені ст. 91 ЗК України, де вказано, що власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок.
Суд визнає, що діями відповідачки позивачу спричинені душевні страждання, в зв'язку з протиправною поведінкою відповідачки, яка продовжується тривалий час і оцінює моральну шкоду в 1000 гривень.
Так як в зв'язку з протиправною поведінкою відповідачки позивач змушений був приймати міри по відновленню меж, суд визнає 100 гривень, потрачених ним як матеріальні збитки.
Керуючись ст.ст. 90, 91, 152, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України і ст.ст. 10,11, 57-60, 131-133, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовільнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 самовільно зайняту нею земельну ділянку та усунути перешкоди створені нею самовільним використанням частини земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1.
Усунення перешкод, створених ОСОБА_3 у використанні його земельної ділянки, провести шляхом перестановки огорожі встановленої між землеволодіннями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у точній відповідності з планом зовнішніх меж земельних ділянок, указаних в Державних актах отриманих ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальні збитки в сумі 100 гривень та моральні збитки в сумі 1000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_3. судові витрати в сумі 482 гривні, з них витрати на допомогу адвоката в розмірі 375 грн. і судовий збір в сумі 107 грн.( а.с. 10,11, 14, 23, 63, 85, 132- 133).
Всього стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1582 грн. ( одну тисячу п'ятсот вісімдесят дві) гривні.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про оскарження в термін 10 діб і апеляційної скарги в термін 20 діб після подачі заяви про оскарження.
Суддя