Справа № 2-1433

                                                     2007 р.

                                                Справа № 2-44

                                                     2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

  «04» лютого 2008 р. Корабельний районний суд м. Миколаєва

    в складі: головуючого у справі судді - Шкірай М.І.

                          при секретарі - Лебідь Є.В.

 за участю позивача - ОСОБА_1

                       за участю відповідача - ОСОБА_2

             за участю представника позивача - ОСОБА_3

           за участю представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Встановив

У червні 2007 р. позивач звернулась до суду із позовною заявою, в якій просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказувала, що проживала з відповідачем однією сім'єю з лютого 2002 року та в цей період сторони придбали квартиру АДРЕСА_1. Просила визнати за нею право власності на 1/2 частину спірної квартири.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що спірна квартира була придбана ним за власні кошти, отримані за реалізацію спадкового майна: 1/3 частини житлового будинку з усіма господарськими і побутовими будівлями та спорудженнями АДРЕСА_2. 

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, давши оцінку показам свідків суд вважає, що в задоволені позову необхідно відмовити, оскільки відповідно ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Судом встановлено, що сторони проживали однією сім'єю з лютого 2002 року. 01.03.2003 р. сторони зареєстрували шлюб в органах РАЦС, а в квітні 2007 року його розірвали. 29.08.2002 року позивач на власні кошти купив квартиру АДРЕСА_1.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду підтвердили, що відповідач отримав спадщину у вигляді 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_2, яку продав та купив спірну квартиру. 

 Свідок ОСОБА_7 підтвердила факт покупки спірної квартири.

Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими обґрунтовуються вимоги позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи: договорами; актами; свідоцтвами; довідками; листами (6; 7; 8-10; 11-13).

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що майно ОСОБА_2 - спірна квартира є його особистою приватною власністю, оскільки воно набуте за власні кошти, які він отримав від продажу спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі під № 1-317 та набуте ним до шлюбу.

Посилання позивача на сумісне придбання квартири в період сумісного проживання суд вважає неадекватним відображенням обставин, оскільки сторони короткий термін (з лютого 2002 по березень 2003 р.) проживали однією сім'єю, мали постійні місця роботи та заробітну плату (що підтверджується довідками) і на той час не могли, крім інших заощаджень, сумісно за заробітну плату купити квартиру. Позивачем не представлено в суд інших доказів, а свідчення ОСОБА_7 - сестри позивача, об'єктивно спростовуються перевіреними судом доказами.

Крім того, суд керувався нормами Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», а також принципами справедливості, добросовісності та розумності, передбачених ст. 3 ЦК України.    

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд -

Рішив

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Миколаївської області через Корабельній районний суд м. Миколаєва.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала до апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя