Справа № 2-а-1606/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05 липня 2011 року                                                                                                    м. Кузнецовськ

          Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Незнамова І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

в с т а н о в и в:

В суд звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську (далі - УПФ) про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії згідно ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з 01 квітня 2011 року та ст.ст. 51, 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01 січня 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачу призначено пенсію, і у 2011 році йому було проведено перерахунок пенсії. Позивач вважає, що УПФ м. Кузнецовська неправильно проведено перерахунок пенсії. Позивач вважає, що для перерахунку пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік. Також позивачу не виплачується передбачена ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком. Позивач зазначає також, що має трудовий стаж більше 20 років, і відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідач повинен був підвищити розмір його пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений 20-річний стаж, але не більше як на 75 % заробітку, однак таке підвищення йому проведене не було.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, які обґрунтовуються тим, що для перерахунку пенсії позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р., УПФ м. Кузнецовська застосовано показник середньої заробітної плати у галузях економіки за 2008 р., а не за рік, що передує перерахунку пенсії –2010 р., через неврегульованість реалізації норм ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України. Законодавством не передбачено мінімального розміру пенсії, який слід застосовувати при нарахуванні пенсії на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідач вважає, що розмір додаткової пенсії, призначений позивачу, відповідає розмірам, встановленим постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р. У запереченнях вказується на неможливість застосувати для визначення нижчої межі пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", той мінімальний розмір пенсії за віком, що визначений ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як цей розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Суддя, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку про часткове задоволення позову. Підставами для такого висновку стало наступне.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 16 червня 2011 року позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати пенсії згідно ст.ст. 51, 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 січня 2010 року по 13 грудня 2010 року залишено без розгляду у зв’язку з пропущенням строку звернення з адміністративним позовом.

Судом встановлено, що УПФ м. Кузнецовська згідно протоколу № 258 від 20.05.1999 р. позивачу вперше призначено пенсію з 29.04.1999 р. (аркуш пенсійної справи 1).

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на момент виникнення спору, після визнання неконституційними змін до ч.4 ст.42 Закону в редакції Закону від 28.12.07 р. згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. №10рп/2008), у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Із заяви ОСОБА_1 слідує, що позивач 28.03.2011 року звернувся до УПФ для перерахунку пенсії як для працюючого пенсіонера (аркуш пенсійної справи 89). Розпорядженням № 111552 від 06.06.2011 року підтверджується, що ОСОБА_1 з 01 квітня 2011 року проведено перерахунок пенсії із зміною стажу. З дослідженого судом розпорядження вбачається, що при розрахунку заробітку для обчислення пенсії УПФ застосувало показник «середнього заробітку»- 1573, 99 грн. (за повний 2008 р.)

Норма ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" дозволяє для обчислення пенсії врахувати заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

З наведеного слідує, що позивач набув право на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії за періоди страхового стажу, зазначені в ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", також позивач бажає, щоб до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії було включено і заробітну плату за період 24-х місяців роботи після призначення пенсії з дати останнього перерахунку.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача щодо застосування позивачу при перерахунку пенсії у березні 2011 р. показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2008 р., та наявність підстав для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, встановленого частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

З копії посвідчення серії В-І № 430553, виданого Рівненською облдержадміністрацією, вбачається, що позивач є постраждалою особою внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 4.

Розпорядженням № 111552 від 06.06.2011 року підтверджується, що додаткова пенсія згідно ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу виплачується в розмірі 38, 20 грн.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що позивач отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р., як на підставу визначення іншого розміру додаткової пенсії позивача є безпідставними, оскільки вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, і її норми щодо регулювання розмірів додаткової пенсії особам, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи, суперечать вимогам ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому на підставі ст. 9 КАС України застосуванню не підлягають.

Також базою для розрахунку мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, є прожитковий мінімум. Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути фактично вирахувано додаткову пенсію, є встановлений ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прожитковий мінімум.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1,2,3,4, за умови стажу роботи для чоловіків не менше 20 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку.

Судом встановлено, що позивач з моменту призначення і по даний час отримує основну пенсію на підставі Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з  втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

З наведеного слідує, що позивач отримує пенсію згідно Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а тому до призначеної йому основної пенсії не можуть застосовуватися норми ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині механізму підвищення пенсії.

Отже, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають відхиленню.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167, 183-2, 256 КАС України, ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 51, 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.08 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», суддя –

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені у частині першій статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, встановленого частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01 квітня 2011 року і до наступного перерахунку пенсії позивачу, як для працюючого пенсіонера, у разі продовження ним роботи і набуття права на перерахунок, або у іншому разі, до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати пенсії особисто позивачу, чи до зміни законодавства, що регулює вказаний перерахунок.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як потерпілому від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії - у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з 14 грудня 2010 року і до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати пенсії особисто позивачу, або до зміни законодавства, що регулює вказані виплати.

У решті позовних вимог відмовити у зв’язку з безпідставністю.

На підставі ч.1 ст.256 КАС України, допустити негайне виконання судового рішення у межах суми стягнення за один місяць.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя