Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          29 06 2011                                                            2-658/11

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого  -  судді  Москаленко В.В.

при секретарі                 Томко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2,ОСОБА_3      про визнання особи такою,що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації

                                                                  ВСТАНОВИВ:

            Позивач  звернулася до суду з позовом  в якому  вказала, що вона є  власницею  квартири, розташованої в АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 15.08.2006 року. В листопаді 2006 року в зазначену квартиру були прописані відповідач ОСОБА_2,колишній чоловік позивачки,шлюб з яким було розірвано в 2002 році та його мати -відповідачка ОСОБА_3 З листопада 2009 року відповідачі не мешкають в  квартирі позивачки.  .Добровільно знятися з реєстрації не бажають.Позивачка   вимушена оплачувати  комунальні послуги в розрахунку і на відповідачів. Просить визнати відповідачів  такими, що втратили право користування житловим приміщенням та  зобов»язати  Відділ у справах громадянства і реєстрації фізичних осіб Рубіжанського МВ УМВС зняти їх  з реєстрації  у квартирі за адресою АДРЕСА_1.

У судовому  засіданні позивачка   підтримала позовні вимоги.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися , були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомили, не надали заяву про розгляд  справи за їх відсутності, тому суд  з урахуванням згоди позивача постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

             Представник третьої  особи Відділу  громадянства і реєстрації фізичних осіб Рубіжанського МВ УМВС в судове засідання  не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ,причини неявки не повідомив.

            Заслухавши  позивачку ,свідка,  дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим задовольнити позов з  наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивачка  є власником  квартири ,розташованої в АДРЕСА_1 відповідно договору купівлі-продажу від 15.08.2006 року(ас.5).

Шлюб між позивачкою  та відповідачем  ОСОБА_2 розірвано 05 вересня 2002 року (свідоцтво про розірвання шлюбу-а.с. 6).

Відповідно довідки ,виданої КП "Жилсервіс "Рубіжанської міської ради (а.с.9) відповідачі зареєстровані  в спірній квартирі як колишній чоловік та мати колишнього чоловіка.

           Факт не проживання відповідачів  у спірній  квартирі з листопада 2009 року   підтвердив у судовому засіданні  свідок ОСОБА_4

           Згідно  ст. 391 ЦК України, власник  майна  має право  вимагати  усунення  перешкод у здійсненні  ним права  користування  та розпорядження  своїм  майном.

           Також, нормою статті 150 Житлового Кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

            Вимогами ч. 1 та ч. 4 ст. 156 Житлового Кодексу України передбачено, що члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 Житлового Кодексу.   

             Підставою для заявлених  вимог є положення ст. 72 Житлового кодексу УРСР (надалі - ЖК УРСР), відповідно до якої визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку. При цьому під встановленими строками мається на увазі шестимісячний термін.

            Оскільки відповідачі відсутні понад 6 місяців за місцем державної реєстрації свого місця проживання, тому у  відповідності до ст. 71 Житлового Кодексу України вони є такими, що втратили право  користування житловим приміщенням.

            В силу ст. 7 Закону України  «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», втрата права користування житловим приміщенням є підставою для зняття її з реєстрації місця проживання.

            Позивачем доведено і встановлено судом, що у  2009 році   відповідачі вибули на інше постійне місце проживання,  припинив сімейні стосунки з власником квартири (позивачкою у справі), а тому втратили право користування квартирою.

         На підставі викладеного, керуючись ст.391 ЦК України  ,  ст.ст.150, 156 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування  та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст.10, 11, 60, 88, 212 –215, 224-233 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

             Позовні вимоги ОСОБА_1   до ОСОБА_2,ОСОБА_3      про визнання особи такою,що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації задовольнити

             Визнати   ОСОБА_2,ОСОБА_3          такими ,що втратили право користування житловим приміщенням ,яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

              Зобов»язати  відділ громадянства , іміграції, реєстрації  фізичних осіб Рубіжанського МВ УМВС зняти з реєстрації  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3    ,ІНФОРМАЦІЯ_2  за адресою: АДРЕСА_1

              Копію заочного рішення надіслати відповідачам  не пізніше п»яти днів з дня його проголошення.

              Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив  за письмовою заявою відповідача.

              Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

              Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області  через Рубіжанський міський суд протягом 10 днів після його оголошення .

   Суддя:                                                      В.В. Москаленко