Справа №  2-а-177/11

                                                                       ПОСТАНОВА

                                                                ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 липня 2011 року                                                                  Демидівський районний суд

                                                                                          Рівненської  області

Одноособово  суддя -  Олексюк А.О. розглянувши в порядку  письмового  провадження справу  за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області про   зобов»язання нарахувати та  виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни ,-

                                                                В С Т А Н О В И ЛА:

ОСОБА_1  звернулася  в суд з  позовом до управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області, в якому просить зобов»язати нарахувати та  виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, за період  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 19 квітня 2011 року.                    В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року  має право на виплату підвищеної пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. На даний час, правило ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року   є чинним  та  змін не зазнало. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак,  підвищення до пенсії  в передбаченому законодавством розмірій не виплачувалось. З метою досудового  врегулювання спору,  звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі з приводу перерахунку виплати підвищення до пенсії,  як дитині війни,  на що 19 квітня 2011 року отримала письмову відмову .

В подальшому ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, подавши заяву у письмовій формі, в якій просить зобов»язати нарахувати та  виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни,  за період  з 01 січня 2009 року по 19 квітня 2011 року  та розглянути справу без її участі .

Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому Управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі, вказує на пропуск  встановленого  з ч.2 ст.99 КАС України,  шестимісячного  строку  для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, заначаючи , що    позивачка дізналась про порушення своїх прав, ще у 2009 року, коли вперше  звернулась до суду  з позовом з приводу  порушення її прав на підвищення до пенсії, як дитині війни. Разом з тим, так як  дане питання неодноразово обговорювалось у засобах масової інформації,  то позивачка не була позбавлена права своєчасно звернутись до суду, якщо вважала, що її право було порушене.  Просить  в  задоволенні позову  відмовити повністю,    посилаючись на відсутність нормативно-правового регулювання виплати щомісячного підвищення до пенсії «дітям війни»за вказаний у позові період, а також  бюджетних асигнувань на вказані цілі. Зазначає, що за таких умов не було підстав для нарахування та виплати позивачу  підвищення до пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року   в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Управління  діяло в межах діючого  законодавства,  а тому його  дії  є правомірними. На даний час,  питання щодо виплати  підвищення до пенсії «дітям війни»врегульовано шляхом внесення змін до ст..6 Закону України   №2195, а саме п.21 та п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р»та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №107 від 21.12.2007 р., а також п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Відповідно до яких,   підвищення до пенсії «дітям війни»виплачується в розмірі надбавки  встановленої для  учасників війни згідно  статті  14 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»,  та   з  01.01.2008 року становить 47 грн, з 01.04.2008 року-48,10 грн, з 01.07.2008 року-48,20 грн., а з 01.10.2008 року  до теперішнього часу становить 49,80 грн..  

Вивчивши подані відповідачем заперечення та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до   висновку, що позовні вимоги   ОСОБА_1.   щодо зобов»язання нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії,  як  дитині війни, за період з 01 січня 2009 року по 19 квітня 2011 року, підлягають  задоволенню  частково з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення,  дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.  

За правилом ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій  чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та чи з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

ОСОБА_1 звернулась до суду  з даним адміністративним позовом  01.06.2011року.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня,  коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод  чи інтересів.  

З матеріалів справи вбачається, що  постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 року   скасовано постанову Демидівського районного суду Рівненської області від 10 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області про   зобов»язання нарахувати та  виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни,  за період   з 2006 по 2008 роки  та прийнято нову про часткове задоволення позову. (а.с.12-13)

Наведене свідчить про те, що   ОСОБА_1  про порушення своїх прав, дізналась  не 19 квітня 2011 року,  отримавши  письмову відмову  з приводу перерахунку виплати підвищення до пенсії  (а.с.4), а  ще у 2009 році  коли вперше звернулась до суду  за захистом своїх прав,  як дитина війни .

Таким чином, позивачкою пропущено  встановлений  законодавством шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом за період з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2010року.  Заяви про поновлення строку звернення до суду  ОСОБА_1   не подала. А тому, в цій частині позов до задоволення не підлягає.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася 23 березня 1935 року, що стверджується документом, що посвідчує її особу (а.с.3). Отже, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року, позивачка  наділена  статусом «дитина  війни»(а.с. 5).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  ОСОБА_2, згідно з розділом IV (прикінцеві та перехідні положення), набув чинності з 1 січня 2006 року. На момент звернення до суду  правило ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року   є чинним  та  змін не зазнало.

Однак, підвищення до пенсії  в розмірі,  передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачці не виплачувалось, що стверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі (а.с.7-8).

Враховуючи, що згідно з ч.2 ст. 19. Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,  суд прийшов до висновку, що у період  з 1 грудня 2010 року по 19 квітня 2011 року, Управління зобов’язано було враховувати положення ст. 6 вказаного Закону при  нарахуванні пенсії позивачці.

При цьому,  дії Управління по нарахуванню та виплаті  підвищення  до пенсії  «дітям війни", відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", згідно з якою підвищення до пенсії виплачується в розмірі надбавки,  встановленої для  учасників війни, яка з 01.01.2008 року становить 47 грн, з 01.04.2008 року-48,10 грн, з 01.07.2008 року-48,20 грн., а з 01.10.2008року до теперішнього часу становить 49,80грн. є неправомірними. Так, вказана Постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом, і  суперечить  положенням  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Крім того, відповідно до ст.3 вказаного Закону,  державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Отже,  виплата надбавки до пенсії має  здійснюватись  у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, суд вважає доведеним факт порушення управлінням Пенсійного фонду України в Демидівському районі права ОСОБА_1 на одержання  підвищеної  пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року, з 1 грудня 2010 року по 19 квітня 2011   року. У зв’язку з чим, порушене право   позивачки підлягає захисту.

Для  захисту  порушеного права  позивачки,  суд вважає  необхідним зобов’язати  відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі,  передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року.  

Враховуючи вище викладене, на підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року,  керуючись  ст.ст. 7-12, 71, 122, 163  КАС України,-

            ПОСТАНОВИЛА:                                                  

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області  про визнання протиправною бездіяльності  відповідача, щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії та зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з  01 січня   2009 року по 19 квітня 2011 року –задовольнити  частково .

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області          по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії в період з 01 грудня 2010 року по 19 квітня  2011 року -  протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області нарахувати та провести виплату ОСОБА_1    підвищення до пенсії за період  з 01 грудня 2010 року по 19 квітня 2011 року, включно,   в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року, з врахуванням виплачених  сум.

В решті позовних вимог відмовити.           

Постанова може бути оскаржена сторонами до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Демидівський районний суд Рівненської області, шляхом подання в 10-денний строк з моменту отримання  копії постанови  апеляційної скарги.

С У Д Д Я :