Справа № 2-92/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 липня 2011 року                                 Демидівський районнний суд

                                                                  Рівненської області

в складі :

одноособово судді Олексюк А.О.

при секретарі Савковій Г.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за договором позики,-  

                           В С Т А Н О В И В :

          Рівненський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі  (далі –Позивач) звернувся в суд з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2  на його користь  5000 (п»ять тисяч) гривень основного боргу, 5561 (п»ять тисяч п»ятсот шістдесят одну) гривню індексу інфляції за весь час прострочення,   1207 (одну тисячу двісті сім) гривень 23 копійки відсотків за користування позикою, 8070 (вісім  тисяч сімдесят) гривень штрафних санкцій  та судові витрати по справі.

          В обгрунтування позовних вимог Позивач вказав, що 23 грудня 2004 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір № 79 про надання позики на купівлю житлового будинку з господарськими будівлями.  

За умовами договору позики Позивач зобов»язувався надати відповідачу кредит (пільгову позику) на строк 10 років для купівлі житлового будинку з господарськими   будівлями в с.Княгинин Демидівського району Рівненської області на суму 10 (десять тисяч) гривень під три відсотки річних в гривнях за користування позикою, а відповідач зобов»язувався погасити кредит до 20 листопада 2014 року, використати кошти, отримані кредитом, за призначенням; першу щорічну плату внести через рік з моменту отримання коштів. Погашення позики в наступні 9 років проводити щорічно рівними частинами кожного року. Вносити одночасно з погашенням основного боргу,   три відсотки річних в гривнях за користування позикою. За прострочку погашення позики, в тому числі щорічних платежів, позичальник сплачує Фонду штраф в розмірі 0,2 % від невнесеної або не в строк внесеної суми за кожний день прострочки.

Кошти згідно договору Фондом були перераховані відповідачу в період з 29 грудня 2004 року по 29 липня 2005 року. Відповідно до умов договору відповідач в 2006 році сплатив 1000 грн. основного боргу та відсотки за перший рік користування позикою. Після цього відповідач припинив сплату боргу, на неодноразові вимоги про сплату кредиту не відповідає. На сьогодні свої зобов»язання перед Фондом не виконує.  

          В суді представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з тих же підстав, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Фонду  борг згідно договору позики в розмірі 5000 (п»ять тисяч) гривень основного боргу, 5561 (п»ять тисяч п»ятсот шістдесят одну) гривню індексу інфляції за весь час прострочення,   1207 (одну тисячу двісті сім) гривень 23 копійки відсотків за користування позикою, 8070 (вісім  тисяч сімдесят) гривень штрафних санкцій  та судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_2  ні в попереднє судове засідання, ні в судові засідання 16.06.2011 року, 30.06.2011 року та 04.07.2011 року, не з”явився, хоча завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, про що свідчать розписки про вручення судових повісток.  Про причини своєї неявки суд не повідомив,  заяву про розгляду справи у його відсутності не надав.

Відповідно ч.1 до ст.224 ЦП К України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви  про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені  ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Так як відповідач  неодноразово не з”явився на судовий розгляд справи і про причини неявки суд не повідомив, та позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд рахує за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.   

Представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення  представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд рахує, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 23 грудня 2004 року було укладено договір позики № 79 між Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_2 Згідно даного договору Позивач зобов»язувався надати відповідачу кредит (пільгову позику) на строк 10 років для купівлі житлового будинку з господарськими   будівлями в с.Княгинин Демидівського району Рівненської області на суму 10 (десять тисяч) гривень під три відсотки річних в гривнях за користування позикою. Відповідач в свою чергу  зобов»язувався згідно:

п. 2.4. використати кошти, отримані кредитом, за призначенням;

п.2.5. першу щорічну плату внести через рік з моменту отримання коштів. Погашення позики в наступні 9 років проводити щорічно рівними частинами кожного року. Погашення позики в останні рік повинно бути зроблене не пізніше 20 листопада 2014 року.;

п. 2.6. вносити одночасно з погашенням основного боргу,   три відсотки річних в гривнях за користування позикою;

п.3.1. за прострочку погашення позики, в тому числі щорічних платежів, позичальник сплачує Фонду штраф в розмірі 0,2 % від невнесеної або не в строк внесеної суми за кожний день прострочки.

У  порушення умов договору  відповідач ОСОБА_2  зобов”язання за вказаним договором не виконав.   Зазначені обставини підтверджуються розрахунком.(а.с.24 ). Так, згідно розрахунку заборгованість за договором позики становить 19838, 23 грн.  та складається з наступного:

- 5000 грн.- основний борг;

- 1207,23  грн.- заборгованість по відсотках  за користування позикою;

- 8070 грн. –штрафні санкції;

- 5561 грн. –індекс інфляції.

Відповідно до ст.1049  ЦК України  позичальник  зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові  кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший не встановлений договором або законом.

З пояснень представника позивача, матеріалів справи, вбачається, що відповідач не виконує свої зобов»язання по договору позики.

Тому, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача  основного боргу в розмірі 5000 гривень,  суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 5561 грн. , а також 1207 гривень відсотків за користування позикою, підлягає до задоволення повністю.

Відносно вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 8070 гривень, суд рахує, що дані вимоги підлягають до задоволення частково, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Тому суд рахує за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції частково в розмірі 2230 гривень.  

          Згідно ст.. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору, сплаченого позивачем  при зверненні до суду пропорційно до задоволених вимог у розмірі 139 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 25, 549, ч.2 ст. 625,ст.  ст. 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст . 10, 60,  212, 213, 214,215 та ст.ст. 224, 225, 226  ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за договором позики –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі 5000 (п»ять тисяч) гривень основного боргу, 5561 (п»ять тисяч п»ятсот шістдесят одну) гривню індексу інфляції за весь час прострочення,   1207 (одну тисячу двісті сім) гривень 23 копійки відсотків за користування позикою, 2230 (дві тисячі двісті тридцять) гривень штрафних санкцій , 139 (сто тридцять дев»ять) гривень сплаченого судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної  справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

          Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я: