14.07.2011

Справа №2-3835\11

РІШЕННЯ

       Іменем України

                            (вступна та резолютивна частини)

14 липня 2011 року

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого- судді:               Задорожного МЛ.

при секретарі:                           Майстренко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності,

в порядку статті 209 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя

Справа №2-3835\11                                                            

РІШЕННЯ

                                                     Іменем України

14 липня 2011 року

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді:                                   Задорожного МЛ.

при секретарі:                                                      Майстренко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності,

                                                  ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності, в якому просив визнати за його батьком - ОСОБА_2 право власності на капітальний гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 20,4 кв.м., визнати за ним- ОСОБА_1, в порядку спадкування право власності на капітальний гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 20,4 кв.м., як єдиним спадкоємцем першої черги за законом, посилаючись на те, що у 2007 році, після смерті свого батька, він прийняв спадщину на все майно за законом. У спадкову масу увійшов капітальний гараж, який належав батькові на праві власності, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Цей капітальний гараж був побудований у 1962 році на підставі рішення Виконавчого комітету Дзержинської районної ради трудящих від 9 листопаду 1961 року, яким громадянину ОСОБА_2, інваліду другої групи Великої Вітчизняної Війни було дозволено будівництво капітального гаражу. Цей гараж був побудований у відповідності до проекту, та затвердженого Головним архітектором м. Харкова та архітектором Дзержинського району м. Харкова. Після цього, у 1962 році усі документи для реєстрації на право власності на вище вказаний гараж були передані до Дзержинської районної ради трудящих.

Коли він набув спадкове майно, то звернувся до 1-ї нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, та там з'ясувалося, що він не може зареєструвати та отримати свідоцтво на право власності у відповідності з законодавством на нерухомий об'єкт- капітальний гараж за адресою: АДРЕСА_1, тому що у Державному реєстрі про право власності на нерухоме майно відсутня інформація про право власності на вище вказаний капітальний гараж, розташований за вище вказаною адресою.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 10 січня 2011 року за №08-11/772-11 позов не визнав та просив в позові відмовити, посилаючись на те, що не має законних підстав для задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що в позові належить відмовити з наступних підстав.

Рішенням Виконавчого комітету Дзержинської райради від 09.11.1961 р. ОСОБА_2 було надано дозвіл на будівництво гаражу для інвалідної мотоколяски розмірами Зм. на 2.8 м., загальною площею 8,4 кв.м.

Разом з тим, згідно наданого позивачем технічного паспорту виготовленого КП «Харківське МіськБТІ»у 2010 році розміри спірного гаражу становлять 4,9 м. на 3,2 м. , загальна площа - 15,7 кв.м., а також має погріб площею 6.5 кв.м.

Крім того, позивачем не надано доказів які б підтверджували правомірність будівництва або реконструкції спірного об'єкту нерухомості.

Таким чином, гараж на який позивач просить визнати право власності не можна визнати тим об'єктом нерухомості на який було видано дозвіл Дзержинським райвиконкомом у 1961 році.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Оскільки з вимогами чинного законодавства право власності на нерухоме майна підлягає державній реєстрації, то право власності на таке майна виникає з моменту прийняття його в експлуатацію або його державної реєстрації.

Статтею 375 ЦК України передбачено, що право зводити па земельній ділянці будівлі та споруди, право давати дозвіл на будівництво на своїй земельній ділянці таких споруд іншим особам мас власник земельної ділянки, а згідно зі ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар мас право зводити на орендованій земельній ділянці будівлі і споруди лише за письмовою згодою орендодавця з дотриманням установленого законом порядку.

Будівництво вважається правомірним, якщо власник ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому порядку дозволи на забудову об'єкту містобудування та виконання будівельних робіт відповідно до ст.ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або із істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майна може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Статтею 40 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування гаражного будівництва можуть передаватися громадянам України безоплатно у власність або надаватися в оренду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 93 ЗК України оренда земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченого законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Цей Порядок установлює механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

На закінченому будівництвом об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією та державними стандартами, будівельними нормами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання.

Крім того позивачем не надано доказів щодо звернення до відповідача із заявою про збереження реконструйованого та новоствореного об'єктів і це питання не було предметом розгляду постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва.

За таких обставин, у позивача відсутні підстави звертатися до суду із вимогами до Харківської міської ради, оскільки його права відповідачем не порушувались.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної  особи, яка  померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки батько позивача по справі на момент своєї смерті не був власником спірного гаражу, то і позивач не вправі отримати зазначений гараж в порядку спадкування після смерті свого батька.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-15, 38, 60, 61, 88, 212-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 328, 331, 375, 376, 1216, 1218 ЦК України, ст. 25 Закону України «Про оренду землі», ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 40, 93, 124 Земельного кодексу України, ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя