ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

 

У Х В А Л А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

"03" жовтня 2006 р.

Справа № 10/277/06

Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів:                        Єрмілова Г.А.

   Лашина В.В.

при секретарі             Ковальчук Р.Л.

 

за участю представників сторін:

від відповідача - ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1. 

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність  № б/н від 18.10.2005р. 

Представники від прокуратури та позивача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, третьої особи: південної товарної біржі в судове засідання від 03.10.2006р. не з'явились. Про час і місце його проведення повідомлені належним чином.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

арбітражного керуючого ОСОБА_2

на  постанову господарського суду Миколаївської області від 26.06.2006р.

по справі № 10/277/06

за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Таборівської сільської ради Миколаївської області

до арбітражного керуючого ОСОБА_2

     фізичної особи - підприємець ОСОБА_1

третя особа: південна товарна біржа

про визнання недійсним договору купівлі-продажу залишків системи зрощення НОМЕР_2, зобов'язання сторін повернути за спірним договором один одному все отримане за договором та заборону щодо вчинення дій по розукомплектації залишків системи зрошення відділення № 2 внутрішнім діаметром 325 мм загальною довжиною 6700 м на полях, розташованих в межах Таборівської сільської ради

 

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою господарського суду Миколаївської області від 26.06.2006р. (суддя Горобченко Д.М.) позов Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Таборівської сільської ради Миколаївської області задоволено . Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна реєстраційний НОМЕР_2, укладений між ліквідатором Приватного сільськогосподарського підприємства “Таборівка” ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Зобов'язано ліквідатора ПСП “Таборівка” ОСОБА_2  повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1  55000 грн.

Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути ліквідатору Приватного сільськогосподарського підприємства “Таборівка” ОСОБА_2 ділянку сталевих труб зрошувальної системи внутрішнім діаметром 530 мм, загальною довжиною 500 м та ділянку сталевих труб зрошувальної системи внутрішнім діаметром 325 мм, загальною довжиною 6700 м на полях, розташованих в межах Таборівської сільської ради.

Заборонено будь-яким особам вчиняти дії по розукомплектації залишків системи зрощення відділення № 2 системи малого зрощення за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з арбітражного керуючого ОСОБА_2 та з фізичній особи-підприємця ОСОБА_1 в доход держбюджету держмито відповідно в сумі 1 грн. 70 коп. та 59, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ДП „Судовий інформаційний центр”.

Не погоджуючись з постановою суду, арбітражний керуючий ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Таборівської сільської ради Миколаївської області відмовити, визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна реєстраційний НОМЕР_2 дійсним, оскільки вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, висновки суду, які зроблені в процесі розгляду справи не відповідають фактичним обставинам справи, та судом невірно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Представник Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Таборівської сільської ради Миколаївської області в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення, про причини неявки суд не повідомив і таким чином не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість прийнятої господарським судом ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

16.08.2005р. постановою господарського суду Миколаївської області по справі № 10/196, ПСП „Таборівка” визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Арбітражний керуючий ОСОБА_2 при визначені ліквідаційної маси ПСП „Таборівка” включив до її складу залишки (трубопровід) системи зрошення відділення № 2 (введена в експлуатацію у 1985 році, як ділянка Таборівської системи малого зрошення).

За результатами висновків проведеної Миколаївським експертно-технічним центром експертизи встановлено непридатність труб зрошувальної мережі для подальшого використання, у зв'язку з чим на засіданні комітету кредиторів протоколом НОМЕР_3 було прийнято рішення про їх реалізацію.

На проведених біржових торгах 28.02.2006р. арбітражним керуючим ОСОБА_2 (продавець) укладено з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) договір купівлі-продажу нерухомого майна реєстраційний номер 12466.  Згідно умов вищезазначеного договору продавець продає, а покупець покупає майно: ділянку сталевих труб зрошувальної системи внутрішнім діаметром 530 мм, загальною довжиною 500 м та ділянку чавунних  труб зрошувальної системи внутрішнім діаметром 300 мм, загальною довжиною 4000 м на полях ПСП „Таборівка” Вознесенського району Миколаївської області, під розібрання.

Статтею 26 Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до ст. 31 Законом України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003р. № 1253, який визначає механізм безоплатної передачі вказаних об'єктів у комунальну власність, рішення про передачу об'єктів соціальної сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, приймається відповідною сільською, селищною, міською радою, а внутрішньогосподарської меліоративної системи, які передаються у спільну власність територіальних громад, - районною, якщо об'єкт знаходиться в межах території району, або обласною радою, якщо об'єкт знаходиться в межах території двох і більше районів.

Ініціаторами передачі об'єктів у комунальну власність можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства-правонаступники, на балансі яких перебувають об'єкти, згідно п. 4 вищезазначеного Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи арбітражний керуючий ОСОБА_2 не звертався до відповідної сільської ради з пропозицією щодо прийняття до комунальної власності спірної частки меліоративної системи.

Також в матеріалах справи відсутні докази списання зрошення відділення    № 1, 1980 року введення в експлуатацію, та зрошення відділення № 2, 1985 року введення в експлуатацію.

Визначення технічного стану меліоративних систем, придатність їх до подальшої експлуатації визначається відповідно до Порядку списання основних меліоративних фондів і переведення зрошуваних земель в богарні і осушених в немеліоровані угіддя, затверджений спільним наказом Міністерства  сільського господарства і продовольства, Держкомзеву України, Державного комітету по водному господарству України, погодженому Кабінетом Міністрів України від 18.09.1993р. № 13216/11, згідно з яким районі управління сільського господарства створюють комісії, оформлюють акти за результатами роботи, погоджують рішення по результатам обстеження з районними радами, формують з райдержадміністраціями пакет технічної документації і направляє обласному управлінню сільського господарства і продовольства для прийняття рішення з послідуючим направленням його на погодження до Міністерства сільського господарства і продовольства, Державним комітетом по водному господарству та Державним комітетом по земельним ресурсам та погоджується Держкомземом. Рішення направляється відповідним державним адміністраціям і являється основою для списання основних меліоративних фондів з балансу господарства.

У зв'язку з вищенаведеним твердження скаржника про те, що  14.09.2005р. комісія у складі ліквідатора, колишнього керівника ПСП „Таборівка”, представника Таборівської сільської ради досліджувала списану систему зрошування та встановила, що система зрошування знаходиться в непридатному для використання стані, а саме: практично всі труби викопані і демонтовані, устаткування насосних станцій відсутнє, насосні зруйновані і затоплені, про що складений відповідний акт, судовою колегією не приймається, оскільки не відповідає вимогам діючого законодавства.

Крім того, судовою колегією не приймається до уваги проведення відповідної експертної оцінки Миколаївським експертно-технічним центром.

З викладеного вбачається, що арбітражний керуючий ОСОБА_2 не мав права розпоряджуватись зазначеним у спірному договорі майном, а саме продавати ділянки сталевих труб зрошувальної системи, розташованих на полях ПСП „Таборівка” Вознесенського району Миколаївської області під розібрання.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити  цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також   моральним   засадам суспільства.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено,  що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення сторонами вимог, які встановлені  частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ліквідатором порушені вимоги законодавства в частині включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута об'єктів внутрішньогосподарської меліоративної системи, яка підлягає безоплатній передачі до комунальної власності, порядку проведення списання основних меліоративних фондів, і тому  договір купівлі-продажу нерухомого майна реєстраційний НОМЕР_2, відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, необхідно визнати недійсним.

Частина 1 ст. 216 ЦК України передбачає, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

У зв'язку з вищезазначеним, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Миколаївської області від 26.06.2006р. відповідає закону та обставинам справи, а тому підстави для його скасування відсутні.

 

Керуючись ст.ст. 198-207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Постанову господарського суду Миколаївської області від 26.06.2006р. по справі № 10/277/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_2 без задоволення.

 

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

 

Головуючий  суддя                                                             Воронюк О.Л.

 

Суддя                                                                                    Єрмілов Г.А.

 

Суддя                                                                                    Лашин В.В.