Справа №  1-47/11  

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          29 червня 2011 року     Косівський районний суд Івано-Франківської області  в складі :

          головуючої- судді: Крилюк М.І.,

          секретаря: Пітеляк С.С.,

         прокурора:  Кричун В.В.

          адвоката: ОСОБА_2

              Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1  уродженця  та жителя АДРЕСА_1  ,  освіта неповна середня  ,   не одружений , не працює,  судимий  Городокським  райсудом  в 1995 році за ст.. 206ч2  КК України  ( ред. 1960 р.) до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст46 КК України , Косівським райсудом  в 1996 р. за ст..  94  КК України ( ред. 1960р) до  12 років  позбавлення волі що в подальшому перекваліфіковано Івано- Франківським обласним судом  на ст..101 ч3 КК України (ред..1960 р.) до 8 років позбавлення волі  , Снятинським судом  в 2003 році  за ст  186 ч.2 КК України  ( ред. 2001 р )  до 4 років 3 міс позбавлення волі  , звільнений  12.06.2007 року по відбуттю покарання.

-          за ст.186 ч.2 КК України

                                                      В С Т А Н О В И В :

     ОСОБА_1 спричинив потерпілому  ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження

       Злочин скоєно за наступних обставин  :

       Так,  24 травня  2009 року  біля 16 год  підсудній  перебуваючи в м. Косові по вул. Зарічна   на території магазину  «Олександра» відпочивав разом із  знайомими.    Біля приміщення магазину   ОСОБА_1 сидів із знайомими за столом та випивали квас,  рядом біля них знаходилась неповнолітня дитина.  Потерпілий ОСОБА_4 перебуваючи в нетверезому стані зайшов в магазин придбати продукти,  однак вийшовши із приміщення магазину останній зачепив стіл та крісла, де сиділа  дитина,  внаслідок чого між підсуднім та потерпілим виник скандал.  В процесі вияснення  відносин  підсудній завдав удару  потерпілому, який  упав на кам»яний  бардюр,  через деякий час потерпілий  піднявся  та продовжував скандалити і намагався зателефонувати до міліції,  проте підсудній знову наніс йому удар    і потерпілий   впав на землю. Після чого підсудній  пішов до своїх знайомих та сів за стіл, а потерпілий   на вимогу працівника магазину пішов  в сторону річки  до води помитись.

             По дорозі додому  потерпілий виявив  відсутність телефону та  документів  які знаходились в нього в кишені, вважає, що міг загубити їх  по дорозі додому, так як на слідуючий день документи дружина знайшла, а телефон відсутній.   Того ж дня біля 21год через значні  болі голови  потерпілий  звернувся до лікарні,  де йому надали медичну допомогу  та встановили діагноз. Згідно  висновку експерта у потерпілого виявлено  тілесні ушкодження у вигляді  забою обличчя,  носа  з наявністю травматичного набряку м»яких тканин, садна в ділянці грудної клітки які спричинені від ударів тупим твердим предметом, яким могли бути кулаки рук  та відносяться до легких тілесних  ушкоджень.

             Допитаний в судовому засіданні підсудній свою вину  у перед»явленому  йому обвинуваченні досудовим слідством не визнає, а визнає вину тільки щодо спричинення потепілому  легких тілесних ушкоджень.  З цих обставин пояснив, що  24.05.2009 р.  він разом із друзями знаходився    біля магазину  «Олександра «розпивали прохолоджуючі напитки.   Однак, із магазину вийшов потерпілий який був в нетверезому стані   та  почав перевертати крісла, де сиділа неповнолітня дитина. З приводу чого між ними виник скандал  в процесі якого він  відштовхнув потерпілого в сторону,  який впав до бардюри,  проте останній не заспокоювався,   продовжував скандалити та намагався десь дзвонити  по телефону, тоді він знову його вдарив  від чого потерпілий впав на землю.  Після чого пішов  сідати до столу, а потерпілий на вимогу працівників магазину пішов до річки  помитись,  так як був   брудний    і більше не повертався.

         Вважає, що будь  - яких намірів заволодіти його телефоном не мав,  та вважає, що телефон і особисті речі  потерпілий міг загубити йдучи до річки  або по дорозі додому, про що не заперечує і сам потерпілий,  оскільки зазначив що документи його дружина  на слідуючий день  знайшла  по  дорозі  додому .

      На даний час  кошти пов»язані із лікуванням потерпілого він йому відшкодував в повному обсязі так як останній претензій до нього не має, тому просить суворо не карати.

                      Крім визнання вини підсудного у спричинні легких тілесних ушкодень потерпілому  його виність доводиться  зібраними та перевіреними доказами по  справі..

Так, показаннями потерпілого стверджується, що  24.05.2009 року  він повертався  із роботи  додому  і зайшов    до магазину  купив бокал пива  та  вийшов на вулицю випити. За столом сидів підсудній  та його знайомі.    

Пройшовши повз них  він намагався випити пиво, проте підсудній безпричинно наніс йому  удар  в обличчя  від чого він впав до бардюри. Піднявшись із землі витягнув із кишені   телефон та намагався подзвонити до міліції, однак підсудній знову наніс йому удар  від чого впав на землю. На даний інцидент  прийшов працівник магазину  та попросив піти геть.  Після чого   зійшов   до річки помитись  та пішов додому,  по дорозі виявив відсутність телефону і документів.  Того ж дня вечором  йому стало погано і він звернувся за медичною допомогою в Косівську ЦРЛ.

              На даний час він претензій до підсудного не має просить його дії із ст. 186 ч2 КК України перекваліфікувати  на ч.1 ст 125 КК України , оскільки вважає, що  підсудній не мав наміру викрасти у нього телефон, а в процесі скандалу який виник між  ними побив його  спричинивши йому легкі тілесніі ушкодження,  тому за скоєння   саме даного злочину просить притягнути його до відповідальності.

       Того ж дня він звернувся до міліції  про спричинення йому  тілесних ушкоджень  і вказав також, що у нього викрали телефон, однак що стосується телефону,  то  він думав що його забрав підсудній  тому і зазначив в заяві.  Проте на слідуючий день   його дружина знайшла   по дорозі додому його документи, тому не виключає того факту, що даний телефон міг  також загубити по дорозі додому чи біля річки .

       Просить підсудного суворо не карати, оскільки  заподіяна йому шкода  повністю відшкодована  і він претензій до нього не має.

      Показаннями  свідка ОСОБА_5 стверджується , що вона 24.05.2009 року  разом із підсуднім відпочивали  біля магазину «Олександра».   Однак, із магазину вийшов потерпілий який був в нетверезому стані  та проходячи  повз них  випити пиво зачепив ногами крісло, де сиділа неповнолітня дитина.  Підсудній зробив йому зауваження  з приводу чого між ними виник скандал, в процесі якого підсудній наніс потерпілому удар в обличчя від чого останній впав на землю.   Піднявшись із землі потерпілий знову продовжував скандалити  та дзвонити по телефону,  тоді ОСОБА_1 ще раз вдарив його   і повернувся  до столу,  де вони продовжували  відпочивати. На даний інцидент  вийшов власник магазину та запропонував потерпілому піти.

Що стосується телефону, то  будь - яких намірів у підсудного заволодіти мобільним телефоном  потерпілого не було,   також зазначила, що потерпілий підходив до річки митись,  де міг даний телефон загубити,  оскільки був в нетверезому стані.

               Свідок  ОСОБА_6 ствердила,  що вона в той час працювала в магазині   і самої бійки вона не бачила, однак зазначає,  що потерпілий був в нетверезому стані,  мав поцарапане обличчя, де текла кров, тому вона та її чоловік запропонували  потерпілому піти до річки  помитись   і відправитись додому. Проте, що в нього хтось забрав телефон  чи викрав його він не повідомляв, самого телефона  не бачила і також потерпілий не просив викликати міліцію  про те, що його побили чи викрали телефон.  На  слідуючий день  їй стало відомо, що дружина потерпілого знайшла   по дорозі додому документи які загубив потерпілий.

          Крім цього вина  підсудного доводиться матеріалами справи, а саме: Протокол заявою ОСОБА_4 який зазначає,  що 24.05 2009 року  біля 15 год неподалік магазину «Олександра  « підсудній спричинив  потерпілому тілесні ушкодження  (а.с.7)

       Протоколом  очної ставки між потерпілим та підсуднім підтверджено  факт спричинення тілесних ушкоджень, а також  даним протокол  не підтверджено   будь - якого  викрадення телефону  так як потерпілий  зазначив,   що тільки йдучи додому він помітив відсутність мобільного телефону та документів  ( а.с.  25-26 )

      Протоколом відтворення обстановки та обставин події   зазначено, що потерпілому було спричинено тілесні ушкодження від яких він втратив свідомість,  прийшовши до свідомості підійшов до річки  помитись  та після чого по дорозі додому виявив відсудність  мобільного телефону ( а.с. 27-30 )

       Висновком судово-медичної експертизи  № 224  встановлено, що у  ОСОБА_8  виявлено  тілесні  ушкодження  у вигляді забою обличчя  , носа з наявністю травматичного набряку м»яких тканин, садна в ділянці грудної клітки, які спричинені від ударів твердим  тупим предметом, яким могли бути кулаки рук та відносяться до  легких тілесних ушкоджень .  Враховуючи характер тілесних ушкоджень  потерпілому було спричинено не  менше двох ударів ( а.с. 43-44)

       Таким чином, суд вважає, що  дії підсудного досудовим слідством  за ст. 186 ч.2 КК України  кваліфіковані не вірно, оскільки в судовому засіданні  не доведено ні об»єктивну, ні суб»єктивну сторону даного злочину. Так,  згідно кваліфікуючих вимог даної статті є відкрите викрадення  чужого майна поєднаного  із насильством .

        Однак,  даний факт в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження, так  із пояснень самого потерпілого видно, що  зникнення мобільного телефону  він виявив тільки після  того як  ішов по дорозі додому.

        Більше того він не виключає, що перебував в нетверезому стані  внаслідок чого  між ним та підсуднім виникла бійка,  також ствердив, що після ударів підсудного він втратив свідомість  та  прийшовши до пам»яті   власник магазину запропонував йому покинути територію магазину, на що він погодився та оскільки був  брудний, то пішов до річки  помитись, де і міг не замітити як мобільний телефон випав із кишені.

         Крім того  ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні     потерпілий не підтвердив, що підсудній мав намір викрасти у нього телефон   та через прешкоду  цього застосував фізичну силу.

         Також   відповідно до вимог  наведеного закону -  відкрите викрадення  чужого майна  проходить в присутності власника  або інших осіб, проте досудовим слідством не зібрано з цього приводу жодних доказів чи очевидців  події   і даний факт не підтвердили в судовому засіданні  ні потерпілий  ні допитані судом свідки .  

       Так, згідно оголошених показів дружини потерпілого ОСОБА_7 вбачається, що про подію їй повідомив чоловік вдома   та  виявивши відсутність  мобільного телефону,  документів  і   біль голови   тому і звернувся  до міліції  та Косівської ЦРЛ  з цього приводу.  Що стосується документів,  то вона їх знайшла на другий день   по дорозі додому.

              Суд також бере до уваги і той факт, що  якби було місце  відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства, то потерпілий мав можливість про даний факт повідомити  власника магазину  та попросити його про допомогу  чи інших присутніх там людей.  Однак, допитані судом власник магазину та його дружина  зазначили,  що самої бійки вони  не бачили, проте  допомагали підсудному піднятись,   після чого він із ними розмовляв нормально адекватно,  про будь які  крадіжки телефону не повідомляв  і також не просив допомоги чи  повідомити міліцію.   Та враховуючи його нетверезий стан вони попросили його піти додому .

    В судовому засіданні сам потерпілий  категорично заперечив факту  грабежу  та  подав до суду скаргу в якій просить перекваліфікувати дії підсудного  із  вчинення грабежу поєднаного із насильством  на спричинення йому легких тілесних  ушкоджень,  так як вважає, що підсудній  через скандал який виник між ними  умисно спричинив йому легкі тілесні ушкодження, внаслідок чого він тривалий час лікувався   та витратив кошти на лікування, і  просив стягнути із підсудного заподіяну йому шкоду.      

                А тому, суд вважає, що дії підсудного слід перекваліфікувати  на ст. 125 ч.1 КК України, оскільки в судовому   засіданні  повністю доведена вина підсудного у вчиненні даного злочину, так як підсудній  спричинив легкі тілесні ушкодження  потерпілому ОСОБА_8   

              Призначаючи підсудному покарання судом враховано характер і ступінь суспільної  небезпечності вчиненого злочину  особу винного та обставини справи.

          До обтяжуючих вину обставин суд відносить вчинення злочину  повторно.

          До пом»якшуючих вину обставин суд відносить те що підсудній розкаюється у вчиненому, проживає в незадовільних матеріально побутових умовах,  по місцю проживання характеризується позитивно, повністю ним відшкодована шкода потерпілому,  який не  бажає суворої кари підсудному  і не має до нього жодних претензій.

      Цивільний позов заявлений потерпілим залишити без розгляду  в зв»язку із повним відшкодуванням.

                  При призначенні покарання підсудному  слід застосувати ст.72 ч. 1  КК України та зарахувати в строк  відбуття покарання термін попереднього ув»язнення  за вимогами даного закону.

    Також слід застосувати ст.49 КК  України,  оскільки  злочин в якому обвинувачується підсудній  відноситься  згідно ст. 12 КК України до злочинів невеликої тяжкості,  і відповідно  до вищенаведеного закону   особа звільняється від кримінальної  відповідальності  в зв»язку із закінченням строків давності  якщо з дня  вчинення нею злочину до набрання вироком законної  сили минуло  два роки  за  вчинення злочину невеликої тяжкості.  А матеріалами даної справи встановлено, що злочин вчинено  24.05.2009 року, тобто до прийняття рішення в даній справі пройшло більш як два роки.     

            Речові докази, а саме  коробка від мобільного телефону  «НОКІА» та посібник користування, що знаходяться на збереженні у  Косівському РВ УМВС  повернути ОСОБА_4

На підставі наведеного , керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України , суд , -

      з а с у д и в :

      ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.. 125 ч.1 КК України  та призначити покарання  - 200  годин громадських робіт.

        В строк відбуття покарання  засудженому зарахувати термін попереднього ув»язнення  із  25.08.2009року по 16.10.2009 року  за правилами ст. 72ч.1 КК України  щодо складання покарань  та зарахування строку  попереднього ув»язнення   і  вважати призначене покарання відбутим.

       На підставі ст.49 ч.1  КК України звільнити засудженого від  кримінальної відповідальності в зв»язку із закінчення строків давності.

         Запобіжний захід підписку про невиїзд залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

          Речові докази, а саме  коробка від мобільного телефону  «НОКІА»та посібник користування, що знаходяться на збереженні у  Косівському РВ УМВС  повернути ОСОБА_4

         Цивільний позов залишити без розгляду .

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга  протягом 15 днів до Івано-Франківського апеляційного суду  через Косівський районний суд .

          СУДДЯ: