30.06.2011

                                                                                                                                 Справа № 2-а-8893/2011

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 року           Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Мінаєв І.М., розглянувши адміністративну справу у скороченому провадженні за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

                                                             В С Т А Н О В И В:

У Слов’янський міськрайонний суд Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов’янську  про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ,,Дітям війни”, обґрунтувавши  свої вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відповідно до ст. 1  Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року ,,Про соціальний захист дітей війни”, є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з 01  січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії.

На підставі вимог статті 183-2 КАС України дана справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засіданні та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, набуваю висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи встановлено, що позивач  ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.  Згідно із статтею 1 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої  світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”. Відповідач не заперечує того факту, що ОСОБА_1  є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.

Виходячи із того, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії  на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Позовні вимоги про  нарахування  підвищення пенсії за 2010 р. з 01.12.2010р. року підлягають задоволенню, оскільки Законом України ,,Про державний бюджет України на 2010 рік” дію ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” не зупинено.

       Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії —з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.  

          Враховуючи наведене, слід зобов’язати УПФУ в  місті Слов’янську здійснити  нарахування та виплату за рахунок коштів Державного Бюджету України, ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за періоди: з  01 грудня 2010 р. по 31 березня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

          Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, зазначаю, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень( відповідача у справі), внаслідок чого у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 4 Декрету КМУ України «Про державне мито», Пенсійний фонд України, його підприємства, установи  й організації, звільняються від сплати державного мита.

Керуючись ст.ст. 2-15,104-107,158,159,160,161,163,183-1 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», суд , -    

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.           

             Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за періоди: з  01 грудня 2010 р. по 31 березня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Повернути за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 03,40 грн.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

             Постанову звернути до негайного виконання.

          Апеляційна скарга  подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.

          Апеляційна  скарга  на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів  дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті  160 цього Кодексу, а також прийнятті постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Постанова постановлена та підписана в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

   Суддя

Слов’янського міськрайонного суду                                                                                І.М. Мінаєв