Справа № 1-19/2008 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            13 лютого 2008 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді В.О. Шульги, при секретарях Т.А. Мірошниченко, Р.В. Ткачук, М.Ю. Устенко з участю прокурора С.М. Думал,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни справу за звинуваченням:                                      

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ромни  Сумської області,   громадянина України, з середньою спеціальною  освітою, не працюючого, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1,  засудженого 6 травня 2006 року вироком Роменського міськрайонного суду за ч. 1 ст. 277 КК України до покарання у виді штрафу розміром 600 грн., який постановою Роменського міськрайоного суду від 25 січня 2007 року замінений покаранням у виді 240 годин громадських робіт, 

            у вчиненні злочину передбаченого  ч.2 ст. 389  КК України, -

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1 був засуджений  6 травня 2006 року вироком Роменського міськрайонного суду за ч. 1 ст. 277 КК України до покарання у виді штрафу розміром 600 гривень. 25 січня 2007 року постановою Роменського міськрайонного суду  покарання у виді штрафу замінено покаранням у виді 240 годин громадських робіт. 5 лютого 2007 року ОСОБА_1 був поставлений на облік до Роменського ВКВІ. 24 квітня 2007 року з ним була проведена бесіда про порядок відбування покарання у виді громадських робіт,  а також роз'яснено  положення ч. 2 ст. 389 КК України,  про що ОСОБА_1 надав розписку. ОСОБА_1 був направлений для відбування покарання  до  Головного управління  міського господарства в м. Ромни  і з 25 квітня по 7 червня 2007 року виконував роботи по благоустрою вулиць. З 8 червня 2007 року ОСОБА_1 перестав відбувати громадські роботи,  про причини невиходу адміністрацію підприємства та Роменський ВКВІ не повідомляв. Із запланованих у червні 2007 року 88 годин відробив лише 20 годин.  На реєстраційну відмітку  6 липня та 3 серпня 2007 року ОСОБА_1 не прибував. 17 липня 2007 року ОСОБА_1  прибув до Роменського ВКВІ,  де в ході проведення бесіди було встановлено,  що ОСОБА_1  не відбував громадські роботи без поважних причин,  за що йому було винесене повторне попередження про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності  за ч. 2 ст. 389 КК України. 18 липня 2007 року ОСОБА_1 продовжив відбувати громадські роботи за раніше визначеним місцем роботи,  але відпрацював лише 4 дні і вже 25 липня 2007 року припинив відбувати покарання, тобто з  запланованих  відбув лише 16 годин. Не відбував покарання без поважних причин. 19 квітня 2007 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого  ч. 1 ст. 178 КУпАП. 24 вересня 2007 року постановою Роменського міськрайоного суду ОСОБА_1, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, було піддано стягненню у виді 3 діб адміністративного арешту.  Вказане, відповідно ч. 3 ст. 40 КВК України,  є ухиленням  засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в ухиленні від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, визнав повністю. Суду пояснив, що підтверджує  фактичні обставини справи, покарання не відбув так як вважав,  що йому невірно вказують фактично відпрацьований час. На виклики до Роменського відділу КВІ декілька разів зéявлявся, а потім не зéявлявся. Двічі притягувався до адміністративної відповідальності. У вчиненому злочині розкаюється.  

            Крім повного визнання своєї вини,  вина ОСОБА_1  у вчиненні інкримінованого йому злочину, доведена  доказами зібраними у справі у їх сукупності.

            Допитаний в якості свідка ОСОБА_2, суду показав, що ОСОБА_1. було замінено покарання у виді штрафу на громадські роботи,  після чого він був поставлений на облік в КВІ, де йому роз'яснили порядок і строк відбування покарання. ОСОБА_1 направили відбувати покарання до Головного управління міського господарства в м. Ромни. Під час відбування покарання ОСОБА_1 був задіяний на благоустрої вулиць в м. Ромни. Але в червні 2007 року ОСОБА_1 припинив виходити на громадські роботи. Вживалися заходи для того,  щоб ОСОБА_1 продовжував відбувати покарання,  але він вийшов лише на декілька днів і знову припинив. Крім цього, протягом відбування покарання  ОСОБА_1 двічі притягувався до адміністративної відповідальності  та декілька разів не зéявлявся на відмітки до Роменського ВКВІ.

            Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_1 відбував покарання у виді громадських робіт на їх підприємстві, спочатку він виходив  нормально, а потім почав пропускати і  згодом взагалі припинив відбувати покарання. Він особисто їздив до ОСОБА_1 і просив його виходити працювати, але ОСОБА_1 не виходив. Мали місце випадки, коли ОСОБА_1 працював не 4 години в день, а 8.  Це було з його особистої згоди, і в такому випадку йому цей день ділився на 2 дні по 4 години.  

            Вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 6 травня 2006 року ОСОБА_1 засуджений  за ч. 1 ст. 227 КК України до покарання  у виді штрафу розміром 600 гривень (а.с.8).

            Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 січня 2007 року ОСОБА_1. замінено несплачену суму  штрафу покаранням у виді 240 годин громадських робіт (а.с.5).

            5 лютого 2007 року постановою начальника Роменського КВІ ОСОБА_1 було  зобов'язано зéявлятися до КВІ і визначено днем явки - кожну першу п'ятницю кожного місяця (а.с.9).

            24 квітня 2007 року  ОСОБА_1 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання та попереджений про кримінальну відповідальність  за ч. 2 ст. 389 КК України ( а.с. 14).

            Згідно листка реєстрації ОСОБА_1 не зéявлявся на відмітки 6 липня та 3 серпня 2007 року ( а.с.10).

            Згідно довідки начальника Роменського ВКВІ  ОСОБА_1 не відбув 112 годин громадських робіт ( а.с. 12).

            Згідно табеля виходу на роботу в квітні 2007 року ОСОБА_1 відпрацював 16 годин (а.с. 25).

            Згідно табеля виходу на роботу в травні 2007 року ОСОБА_1 відпрацював 76 годин (а.с. 27).

            Згідно табеля виходу на роботу в червні 2007 року ОСОБА_1 відпрацював 20 годин (а.с. 30).

            Згідно табеля виходу на роботу в липні 2007 року ОСОБА_1 відпрацював 16 годин (а.с. 28).

            17 липня 2007 року ОСОБА_1 був попереджений про кримінальну відповідальність  за ч. 2 ст. 389 КК України ( а.с.33).

            19 квітня 2007 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного  правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП і піддано стягненню у виді  штрафу розміром 17 грн. ( а.с.49).

            24 вересня 2007 року ОСОБА_1 був притягнений  до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП і підданий стягненню у виді арешту строком на 3 доби ( а.с. 51).

             Проаналізувавши  та оцінивши всі зібрані по справі докази  в їх сукупності, суд приходить до висновку,  що вина ОСОБА_1  у вчиненні інкримінованого злочину доведена повністю.

            Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 389 КК України   як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

            Призначаючи ОСОБА_1. покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного,  обставини що пом'якшують  покарання.

            Обставинами  які пом'якшують покарання  суд визнає щире каяття,  визнання вини.

Обставин що обтяжують покарання судом не встановлено.

            За таких обставин, з урахуванням особи ОСОБА_1  суд  приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_1  і запобігання  скоєння останнім нових злочинів буде  покарання у виді арешту в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України.

            Міру  запобіжного заходу  ОСОБА_1. необхідно залишити у виді взяття під варту.

            Керуючись ст. ст. 323-324  КПК України, -

З А С У Д И В :

            ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину  передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України і призначити покарання у виді арешту  на строк два (2) місяці. Відповідно ч. 1 ст. 71 КК України до  призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину  покарання за попереднім вироком  у виді   пéяти (5) днів арешту і остаточно за сукупністю вироків призначити покарання у виді арешту  на строк 2 місяці 5 днів.

            Запобіжний захід ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили залишити у вигляді взяття під варту.

            В строк покарання ОСОБА_1. зарахувати  строк перебування під вартою з моменту затримання - 12 грудня 2007 року і строк покарання обчислювати з вказаної дати.  

            На  вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.

            СУДДЯ...                                                                                                           підпис.

            КОПІЯ ВІРНА:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                                                     В.О. ШУЛЬГА