Справа №2-88/08

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

/вступна та резолютивна частина/

12 лютого  2008 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у

складі:

головуючого  судді             Чернота С.В.

при секретарі                         Борисовій Н.Г.

за участю:

позивача                               Закучерової А.Г.

відповідача  та представника

малолітнього ОСОБА_1  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинуватій цивільну справу за позовом ОСОБА_3  до ОСОБА_2 про усунення перешкоди в здійсності права власності, третя особа відділ громадянства, іміграціі, реєстрації фізичних осіб Ясинуватського МРВ УМВС України в Донецькій області,-

                                                           ВСТАНОВИВ:  

22.10.2007 року позивачка звернулася з позовом вказавши, що 17.01.1986 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 за договором купівлі - продажу придбали в приватну власність будинок, який знаходиться АДРЕСА_1.

08.09.1992 року державний нотаріус Ясинуватської державної нотаріальної контори Єніна Л.М.  засвідчила за нею та її чоловіком ОСОБА_4 право власності по 1/2 (одній другій) частині за кожним з нас і видала з цього приводу свідоцтво про право власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Після його смерті 15.02.2007 року вона одержала в Ясинуватській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину вище зазначеного будинку, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4.

Після цього я оформила всі правовстановлюючі документи на весь будинок у КП Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради, де мені були видані технічний паспорт, план будинку, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

02.02.1999 року мій син від першого шлюбу ОСОБА_2, 1974 року народження прохав мене прописати його на ^ХА частині житлового будинку розташованого АДРЕСА_1, який належить мені на праві власності.

Так як, друга частина цього будинку належала на праві власності моєму чоловіку ОСОБА_4, то я повинна була спитати в нього згоди на прописку мого сина ОСОБА_2.

Мій чоловік ОСОБА_4 дав свою згоду на це і я 03.02.1999 року прописала свого сина ОСОБА_2 на 1/2 частину свого будинку.

17.06.2005 року мій син ОСОБА_2 одружився з громадянкою ОСОБА_5, після чого, без мого відому привів її до мого будинку, де стали з нею проживати відокремлено від мене.

Так як, я заперечувала прописати дружину сина на приналежній мені на праві власності домовладіння, між нами взаємовідносини зіпсувалися, ми з сином та його дружиною стали чужими людьми один для одного,

ОСОБА_5 до сих пір прописана і мешкає АДРЕСА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дитина ОСОБА_1, який близько шести місяців ніде не був прописаний, так як, його мати ОСОБА_5 категоричнр не бажала прописати свого сина до себе, АДРЕСА_2.

В наслідок цього, відповідач по справі ОСОБА_2 сам, без мого відома прописав свою дитину в мій будинок 23.12.2006 року.

Протягом останніх двох років, відповідач ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_5 створили для мене неможливі умови для проживання у власному будинку.

Це виявилось в тому, що відповідачі вчиняли мені скандали, проявляли до мене неповагу, як до власнику будинку, заявляли, що вони є дійсними власниками, а я не маю в будинку ніяких прав, чинили мені перепони в користуванні кухнею та санвузлом, не давали мені можливості для приготування їжі.

Така поведінка відповідачів примусила мене залишити житловий будинок і піти жити в необладнане приміщення - літню кухню, умови якої не придатні для проживання, тобто не має електропостачання, газу, опалювання.

Крім того я не маю коштів для належного утримання будинку, а відповідачі відмовляються надавати гроші для сплати комунальних послуг і не бажають приймати участь' у веденні господарства.

Таке становище призвело до того, що мій стан здоров'я дуже погіршився і мені зараз потрібна термінова хірургічна операція.

З урахуванням свого віку, та станом здоров'я, а також скрутним матеріальним становищем, я вимушена продати свій будинок з метою отримати кошти на проведення хірургічної операції та придбання квартири з усіма умовами. Це підтверджується витягом з історії мого захворювання.

З цією метою я дала об'яву, про те, що продаю належний мені житловий будинок, розклеїла на дошках по місту Яснувата ці об'яви. Крім цього, я про свій намір повідомила своїх знайомих, сусідів та відповідача. Все це може підтвердити свідок ОСОБА_6, яка мешкає АДРЕСА_3.

Я запропонувала відповідачу в добровільному порядку, знятися з реєстраційного обліку за цією адресою, щоб не заважати і не перешкоджати мені вести перемови з покупцями про здійснення умов договору купівлі-продажу своєї будівлі.

Однак, відповідач відмовляється в добровільному порядку це зробити, що примушує мене звернутися до суду, щоб усунути перешкоди здійсненню мого права користуватися та розпоряджатися власним майном.

1.      На підставі вищевказаного, та у відповідності до ст. З ЦПК, ч. 2 п. 3,5,6 ст. 119 ЦПК України, ст. 150, 156 Житлового Кодексу України, ст. 41 Конституції України, ст. 386, 391 Цивільного Кодексу України.Усунути перешкоди в здійсненні мною права власності щодо будинкуАДРЕСА_1, зі сторони                                                                                                                      

2.      відповідача ОСОБА_2, а саме користуватись, володіти,                                                                             

3.      розпоряджатись вказаним вище будинком.                                                                                                  

4.       Поставити за  обов'язок  Відділові  громадянства,  імміграції,  реєстрації фізичних осіб Ясинуватського МРВ УМВС України в Донецькій області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та його неповнолітнього сина ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2 з житлового будинку АДРЕСА_1.

Стаття 150. Користування жилим будинком (квартирою), що належить громадянинові

Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Стаття 156. Права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири)

Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

(Стаття 156 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від 06.05.93)

Стаття 157. Виселення членів сім'ї власника жилого будинку (квартири)

Членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Стаття 116. Виселення без надання громадянам іншого жилого приміщення

Якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.

Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

                 На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 10, 11, 15, 30, 57, 58, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України,  ст.ст. 717, 718,719, 722  ЦК України суд,-

                                                                ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено  до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення  даного рішення  без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: